4. Господарська характеристика

Сільське господарство є основним зайняттям населення (близько 70%), хоч рілля займає лише 21% всієї площі Закарпаття; 23% припадає на сіножаті й пасовища, 50% на ліс. В горах рілля становить ледве 30%, сіножаті й пасовища 27%, а ліс аж 58%; для низовини відповідні числа — 42%, 27%, 24%. Вся засівна площа становить (1956 р.) 211 000 га, в тому числі на збіжжеві культури припадало 98 700 га або 45% (на кукурудзу 34300 га або 16,3%, на пшеницю 28400 га або 13,5%, овес 17 100 га або 8,1%), на кормові 60 800 га (29,8%), картоплю 37 500 га (17,8%), промислові, гол. соняшник і тютюн — 8 800 га (4,2%). Низовина і підгір'я — це країна пшениці й кукурудзи, в горах мають перевагу овес, жито і картопля. Порівняно з довоєнним часом зменшилася вся засівна площа (на 10%), далеко більше збіжжева (на 1/3), а площа кормових збільшилася майже в три рази. Велике значення має виноградництво, яке постачає на експорт виноград і білі вина (гол. осередки — Берегове, Ужгород, Мукачеве, Середнє, Виноградів); площа виноградників збільшилася з 2 900 га 1936 р. до 6 700 га 1956 р. На експорт працює також садівництво; сади займали в 1956 році 18500 га (1936 р. лише 4000 га). З промислових культур найбільше значення має тютюнництво (3 000 га). Порівняно з довоєнним періодом збільшилося поголів'я продуктивної худоби, за винятком коней; 1956 було 32 000 коней (1937 р. — 41 300), 244 000 голів великої рогатої худоби (1937 р. — 219500), 196 000 свиней (82 000), 254 000 овець і 55 000 кіз (1937 р. — разом 132 000). Одночасно інтенсифікувалося тваринництво шляхом запровадження найкращих порід. Тваринництво низовини і передгір'я тісно пов'язане з хліборобством, в горах його кормовою базою є полонини і природні сіножаті. Промисловість Закарпаття . Машинобудування залишають провідну роль у промисловості Закарпаття. Однак, погіршення фінансово-економічного становища в країні призвело до негативних тенденцій і у зазначеній галузі. Спад виробництва продукції у машинобудуванні у 2009 р. порівняно з попереднім роком, становив 68,4 %  при середньому показнику по промисловості 49,3%. Причини такого стану полягають у тому, що третина підприємств галузі працюють за давальницькою схемою і все більше залежать від зарубіжних партнерів. що стримує розвиток вітчизняних підприємств, які спеціалізується на виробництві сировинної продукції. Адже майже весь обсяг сировини – це поставки за договорами іноземних партнерів. Машинобудування одна із галузей, яка після значного падіння обсягів виробництва у 2009 р. почала відновлюватись. Індекс промислової продукції у січні-жовтні 2010 р. до відповідного минулорічного періоду становив 235,7 %. Економіка регіону. У Закарпатській області сформувався народногосподарський комплекс аграрного-індустріального типу з розвиненою сферою санаторно-курортного лікування та туризму. В промисловості домінують галузі, пов’язані з переробкою деревини, а також трудомісткі виробництва (виробництво приладо- та машинобудування, електронна галузь). Провідними галузями є виробництво деревини та виробів з деревини, машинобудування, харчова промисловість та перероблення сільгосппродуктів, меблеве виробництво, які працюють на власній сировині. Вагому частку займає легка промисловість та машинобудування, виробництва яких в значній мірі використовують давальницьку сировину. Повністю з давальницької сировини виробляються вироби кондитерські, куртки шкіряні, ящики пластмасові, миючі засоби, трансформатори електричні, майже повністю (97-99%) – верхній та нижній трикотаж, білизна постільна, взуття. Промисловий потенціал в основному зосереджений в Ужгородському районі, частка якого у загальних обсягах реалізованої продукції склала 39,1%, разом з містами Ужгород і Мукачеве – 60,6%. Це обумовлено реалізацією інвестиційних проектів на умовах спеціального режиму інвестування у СЕЗ «Закарпаття» та території пріоритетного розвитку. Найбільші підприємства – ЗАТ «Берегівський радіозавод» (виробництво побутової техніки), ТОВ «Полімер-Техніка» (виробництво електрообладнання для автомобілів, пластмасові вироби широкого вжитку), ВАТ «Мукачівський верстатзавод» (виробництво металообробних верстатів), ЗАТ «Єврокар» (виробництво легкових автомобілів концерну «Фольксваген»), ТОВ «Ядзакі Україна» (виробництво електричних кабелів для легкових автомобілів), завод «Конвектор» (виробництво побутових газових і електричних конвекторів), Закарпатський завод «Електроавтоматика» (виробництво санiтарно-технiчного устаткування), ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» (виготовлення електрообладнання для авіаційної техніки) ЗАТ «Іршавський абразивний завод» (виготовлення інструментів) та інші. Лісова та деревообробна промисловість. Майже вся продукція деревини переробляється на місці, на численних деревообробних, підприємствах, розвинених по всьому Закарпаттю. Найбільші деревообробні комбінати є в Сваляві, Тересві, Рахові; лісохімічні заводи в Сваляві, Великому Бичкові, Перечині; картонний завод в Рахові. Меблева промисловість (сировиною є переважно букове дерево) розвинена в Ужгороді, Мукачеві й Берегові. Найбільші підприємства – ТОВ «Нумінатор» (виробництво пиломатеріалів, вікон), ТОВ «ЕНО-Меблі Лтд» (виробництво меблевої продукції), ТОВ «Стен Лтд» (виробництво пиломатеріалів, вікон), СП «Фішер-Мукачеве» (виробництво лиж, ключок для гри в хокей, фанери); ТОВ «Тріо-Транс», ВАТ «Яворник», ТОВ «Проза ЛТД» та ряд інших. Основна проблема галузі – застарілий фізично і морально парк лісозаготівельних та деревообробних машин і механізмів. Висока енергоємність існуючого обладнання, значні витрати коштів на його утримання, надзвичайно низькі якісні та технічні характеристики роблять неможливим освоєння виробництва багатьох конкурентоспроможних видів продукції, що користується попитом. Виробництво електроенергії мало розвинене, зокрема зовсім недостатньо використані багаті водні ресурси. Гідроелектростанції – Ужгородська і Теребле-Ріцька. У хімічній та лісохімічній промисловості налагоджено виробництво пластмас, смол, лаків, фарб, побутової хімії, продуктів переробки деревини тощо. Найбільші підприємства – ВАТ «Перечинський ЛХК» (виробництво етилацетату, деревного вугілля, карбамідних смол), ТОВ «Генкель-Ужгород» (товари побутової хімії). Легка промисловість є одним з пріоритетів області. На сьогодні питома вага обсягів реалізованої продукції підприємств галузі становить 8,4%. Розвинуті текстильне виробництво, пошиття одягу, виробництво шкіри та шкіряного взуття.