Складові блоки структури соціологічного знання.
Структуру соціологічного знання:
• Загальна соціологічна теорія, яка дає уявлення про суспільство як цілісний організм, про систему соціальних механізмів, розкриває місце й роль основних соціальних зв’язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу (системний аналіз, стратифікаційно-класовий підхід, генетичний аналіз, комплексний конкретно-історичний підхід, аналіз соціальних явищ у їхній взаємодії з іншими тощо). Ця теорія загального характеру відображає визначальні тенденції становлення й функціонування соціальних спільнот суб’єктів і місце у цих процесах людини як істоти соціальної;
• Спеціальні соціологічні теорії, які досліджують розвиток і відтворення людиною окремих соціальних спільнот, а також суть і основні характеристики людини соціальної;
• Спеціальні соціологічні теорії, які розкривають механізми життєдіяльності й функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини;
• Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з’ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.
Структуру соціологічного знання можна зобразити за допомогою такої
схеми:
Усі ці компоненти соціологічного знання тісно пов’язані між собою: без науково обґрунтованої теорії емпіричні соціологічні дослідження не в змозі дати достовірної картини соціальних процесів, узагальнити їх, вибудувавши струнку систему, а сама теорія, своєю чергою, ризикує відстати від життя і перетворитися на догму, якщо вона не живиться первинною соціологічною інформацією про зміни і нові тенденції у розвитку суспільства.
Функції соціології.
• Теоретико-пізнавальна (соціологія забезпечує прирощення нового знання про
різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального
розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін);
• Описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться практичні висновки здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами,
інформація соціологів допомагає проаналізувати стан напруженості у трудових колективах, навчальних групах, установах, запобігти конфліктам);
• Функція соціального планування (соціологи надають результати своїх
досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя, завдяки чому соціальне планування здійснюється в усіх країнах світу незалежно від соціальних систем);
• Прогностична функція (соціологія робить науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот у майбутньому; особливо важливо мати такі прогнози у перехідні, як нині, епохи розвитку суспільства. У цьому аспекті соціологія може визначати діапазон можливостей і вірогідностей; розрахувати ймовірні втрати щодо кожного з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також довготермінові наслідки).
Виокремлюють ще такі функції як: управлінська, інструментальна, соціо-інженерна.