- •Соціологія як наука. Предмет і функції.
- •Соціальна спільнота.
- •Основні різновиди спільнот, які існують в суспільстві.
- •Ознаки, за якими розрізняються соціальні спільноти.
- •Об’єкт і предмет науки.
- •Складові блоки структури соціологічного знання.
- •Функції соціології.
- •Виникнення і становлення соціології як самостійної науки.
- •Соціальна статика та динаміка за о. Контом.
- •Суспільство «всезагального консенсусу» за о. Контом.
- •Соціологія як генералізуюча наука.
- •Зв’язок соціології з іншими науками.
- •Три стадії розвитку людства за о. Контом.
- •Види еволюційних процесів за г. Спенсером.
- •Соціальна стратифікація
- •Історичні типи стратифікаційних систем.
- •Виміри стратифікації, які розрізняють у соціології.
- •Основні складові елементи соціальної структури.
- •Різновиди соціальних статусів.
- •Головний статус індивіда. Особистий статус індивіда. Неосновні статуси.
- •Неспівпадіння статусів індивіда.
- •Соціальна роль.
- •Соціальні інститути.
- •Загальні характеристики (ознаки) соціальних інститутів.
- •Неофіційні інститути. Основні соціальні інститути.
- •Інституціалізація. Деінституціалізація. Реінституціалізація.
- •Соціальна мобільність.
- •Фактори (причини) групової та індивідуальної мобільності.
- •Типи мобільності.
- •Вчені, які вивчали соціальну мобільність.
- •Абсолютна мобільність.
- •Соціальні групи.
- •Визначення соціальної групи.
- •Номінальні та реальні групи
- •Первинні соціальні групи
- •Ознаки малої соціальної групи
- •Соціологія сім’ї.
- •Типи сімей за місцем проживання
- •Типи сімей за розподілом влади
- •Cоціологічне дослідження.
- •Різновиди спостережень, які існують у соціології.
- •Включене спостереження. Невключене спостереження. Відкрите спостереження.
- •Альтернативне закрите запитання.
- •Типи інтерв’ю у соціології.
- •Призначення соціометричного опитування.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Вимоги до розробки програми соціологічного дослідження.
- •Характеристики об’єктів соціологічного дослідження.
- •Еліта у суспільстві.
- •Владний підхід до розуміння еліти.
- •Меритократичний підхід до розуміння еліти.
- •Типи циркуляції еліт за в. Паретто.
- •Структурний та функціональний підхід до розуміння еліти.
- •Середній клас.
- •12. Бідність. Бідні прошарки суспільства.
- •Дослідники, які вивчали бідність.
- •«Слабкі» та «сильні» бідні.
- •Масштаб бідності.
- •Ознаки субкультури бідності.
- •13. Соціологія молоді.
- •Визначення соціології молоді.
- •Вікові межі періоду молодості.
- •Різновиди проблем, які притаманні сучасній молоді.
- •Соціологія культури
Різновиди соціальних статусів.
Соціальний статус-певна позиція соціальної групи чи суспільства, яка пов'язана з іншими позиціями через систему прав і обов'язків.
Одна людина може володіти декількома статусами в залежності від того до яких груп і організацій він належить. Сукупність статусів, які має один індивід називається статусним набором.
Існують головний статус, особистий статус, вроджені статуси, досягнені статуси, основні та неосновні статуси.
Головний статус індивіда. Особистий статус індивіда. Неосновні статуси.
Існує головний статус (найхарактерніший для індивіда, з яким його ідентифікують), як правило він пов'язаний з основною діяльністю, якою зайнятий індивід; він визначає спосіб життя індивіда, манеру поведінки і коло знайомих.
Є особистий статус-положення індивіда в малій соціальній групі. Це статус індивіда в міжособистісних відносинах
Розрізняють також вроджені статуси (стать, національність, раса), досягнені (отримані завдяки нашим особистим зусиллям), основні (статуси, за якими стоять великі реальні соціальні групи) і неосновні статуси (епізодичні: тимчасові стани).
Неспівпадіння статусів індивіда.
Існує явище неспівпадіння статусів, воно спостерігається в 2 випадках:
Індивід в одній групі займає високий ранг, а в іншій низький;
Коли права і обов'язки одного статусу вступають у протиріччя або заважають виконанню прав і обов'язків іншого.
Соціальна роль.
Соціальна роль-модель поведінки, яка орієнтована на певний статус; її називають динамічною стороною статусу.
Роллю називають таку поведінку, яка відповідає очікуванням від певного статусу.
Рольовий набір-сукупність ролей, які пов'язані з одним статусом.
Соціальні інститути.
Загальні характеристики (ознаки) соціальних інститутів.
Інститут (лат.-настанова/установа). Вперше це поняття використав Герберт Спенсер "організмічна модель суспільства".
Соціальний інститут визначається: 1) як певне закріплення та впорядкування певного виду діяльності; 2) сукупність норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин.
Носіями інститутів є певні люди або соціальні групи; інститути мають матеріальну складову. Можна сказати, що всі люди поділяються за інституційною належністю і всі статуси і ролі також відносяться до певних інститутів (роль студента має сенс лише в інституті освіти).
Функції соціальних інститутів:
Фіксація і регуляція соціальних стосунків (інституціалізація);
Стабілізація соціального життя і структурування суспільства;
Соціалізація індивідів.
Риси (ознаки) соціальних інститутів:
Штучні конструкції - створені людьми за спеціальним планом, а навіть ті, які виникли історично, все одночасно потім свідомо вдосконалюватися людьми;
Колективність - всі соціальні інститути представляють собою об'єднання великого кола людей і мають не індивідуальне походження, а народжуються у соціумі;
Тривалість існування передбачає, що як правило вона перевищує життя окремого індивіда.