IV. Підсумки уроку

• Кінець VІІІ – першу половину ХІ ст. називають в історії Європи „епохою норманів”. Це була остання хвиля „Великого переселення народів”. У цей час Європа зазнала спустошливих набігів, завойовницьких походів норманів („північних людей”). На батьківщині, в Скандинавії, їх називали вікінгами, на Русі – варягами. На своїх кораблях –дракарах вони несподівано з`являлися біля прибережних міст, по річкам проникали у глиб країн, грабуючи і нищачи все на своєму шляху. З часом нормани стали закріплюватися в Європі. На півночі Франції вони заснували герцогство Нормандія, а звідтіля підкорили Південь Італії, Сицилію і Англію.

• Набіги норманів прискорили формування феодального ладу, який перейняли і самі завойовники.

• Важливими були географічні відкриття вікінгів. Вони відкрили і заселили Ісландію, Гренландію і досягли берегів Північної Америки.

• Походи норманів дали могутній поштовх утворенню держав Північної Європи. Завдяки походам посилилася влада племінних вождів – конунгів, які об`єднавши місцеві племена перетворювалися на королів нових держав. Так у VІІІ-ІХ ст. постали Данія, Норвегія і Швеція. Майже до кінця середньовіччя ці держави мало впливали на загальноєвропейські процеси, головне турбуючись про контроль над Балтійським морем.

V. Домашнє завдання

§3, Стор. 142, таблиця „Боги народів Скандинавії”