- •Розділ 1 Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1 Законодавство України та нормативна база про охорону праці
- •Основні положення Закону України „Про охорону праці"
- •Гаранти прав громадян на охорону праці
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.2 Організація охорони праці на виробництві
- •Служба охорони праці на підприємстві
- •Контроль за охороною праці
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.3 Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 2 Основи виробничої санітарії та гігієни праці
- •2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •Нормування параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.2 Шкідливі речовини Класифікація та біологічний вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •2.3 Заходи та засоби вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі
- •Заходи та засоби захисту від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4 Захист від шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку
- •Дія шуму на організм людини
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Нормування шумів та вібрації
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •2.5 Виробниче освітлення
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Види виробничого освітлення та його гігієнічне нормування
- •2.6 Захист від виробничих випромінювань
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Нормування іонізуючих випромінювань
- •Заходи та засоби від іонізуючих випромінювань
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •Розділ 3 Техніка безпеки на виробництві
- •3.1 Основи електробезпеки Небезпека експлуатації електрообладнання
- •Види електричних травм
- •Причини летальних наслідків від дій електричного струму
- •Фактори, що впливають, на наслідки ураження електричним струмом
- •Причини електротравм
- •Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •Система електрозахисних засобів
- •Організаційні заходи Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.2 Безпека при роботі з обчислювальною технікою Вимоги до приміщень для експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до мікроклімату, вмісту аероіонів та шкідливих хімічних речовин у повітрі приміщень експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до шуму та вібрації
- •Вимоги до обчислювальної техніки
- •Вимоги до організації та обладнання робочіх місць з вдт та пеом
- •Вимоги до організації режимів праці та відпочинку при роботі з вдт і пеом
- •Розділ 4 Основи пожежної безпеки
- •Класифікація виробничих приміщень щодо вибухо - та пожежонебезпечних показників
- •Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних зон та класів виробничих приміщень
- •4.2 Методи та засоби пожежогасіння Вогнегасильні речовини
- •Засоби захисту об'єктів
- •Протипожежне водопостачання
- •Пожежна сигналізація
- •Список використаної літератури
Гаранти прав громадян на охорону праці
Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору (ст. 6). Умови трудового договору не можуть містити положень, які не відповідають законодавчим та іншим нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні.
При укладанні трудового договору громадянин має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про його права і пільги компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства колективного договору.
Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві (ст. 7). Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища.
Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань (ст. 8). Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).
Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці (ст. 9). Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в передбаченому законом порядку.
Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я (ст. 11). Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.
Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.
У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.
Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.
Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; надає інвалідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості — за рахунок підприємства.
Відшкодування моральної шкоди (ст. 12). Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Під моральною втратою потерпілого розуміють страждання, її заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психологічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці (ст. 17). Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.
У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків власник зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні формування.
Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (ст. 18). Працівник зобов'язаний:
знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
додержувати зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій (ст. 19). Власник зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
