- •Розділ 1 Правові та організаційні питання охорони праці
- •1.1 Законодавство України та нормативна база про охорону праці
- •Основні положення Закону України „Про охорону праці"
- •Гаранти прав громадян на охорону праці
- •Охорона праці жінок
- •Охорона праці неповнолітніх
- •Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.2 Організація охорони праці на виробництві
- •Служба охорони праці на підприємстві
- •Контроль за охороною праці
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.3 Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та ведення обліку
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Розділ 2 Основи виробничої санітарії та гігієни праці
- •2.1 Мікроклімат виробничих приміщень
- •Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •Нормування параметрів мікроклімату
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.2 Шкідливі речовини Класифікація та біологічний вплив шкідливих речовин на організм людини
- •Нормування шкідливих речовин
- •2.3 Заходи та засоби вимірювання концентрації шкідливих речовин у повітряному середовищі
- •Заходи та засоби захисту від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4 Захист від шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку
- •Дія шуму на організм людини
- •Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •Нормування шумів та вібрації
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •2.5 Виробниче освітлення
- •Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •Види виробничого освітлення та його гігієнічне нормування
- •2.6 Захист від виробничих випромінювань
- •Захист від іонізуючих випромінювань
- •Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •Нормування іонізуючих випромінювань
- •Заходи та засоби від іонізуючих випромінювань
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •Розділ 3 Техніка безпеки на виробництві
- •3.1 Основи електробезпеки Небезпека експлуатації електрообладнання
- •Види електричних травм
- •Причини летальних наслідків від дій електричного струму
- •Фактори, що впливають, на наслідки ураження електричним струмом
- •Причини електротравм
- •Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •Система електрозахисних засобів
- •Організаційні заходи Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.2 Безпека при роботі з обчислювальною технікою Вимоги до приміщень для експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до мікроклімату, вмісту аероіонів та шкідливих хімічних речовин у повітрі приміщень експлуатації вдт та пеом
- •Вимоги до шуму та вібрації
- •Вимоги до обчислювальної техніки
- •Вимоги до організації та обладнання робочіх місць з вдт та пеом
- •Вимоги до організації режимів праці та відпочинку при роботі з вдт і пеом
- •Розділ 4 Основи пожежної безпеки
- •Класифікація виробничих приміщень щодо вибухо - та пожежонебезпечних показників
- •Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних зон та класів виробничих приміщень
- •4.2 Методи та засоби пожежогасіння Вогнегасильні речовини
- •Засоби захисту об'єктів
- •Протипожежне водопостачання
- •Пожежна сигналізація
- •Список використаної літератури
Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних зон та класів виробничих приміщень
Ступінь вогнестійкості будинків і споруджень характеризується групою займистості і межею вогнестійкості окремих частин будинку і спорудження.
По вогнестійкості будинки і спорудження підрозділяються на п'ять ступенів.
У табл. 2 приведені межі вогнестійкості і групи займистості деяких будівельних конструкцій.
У залежності від класу чи спорудження будинку ступінь вогнестійкості його не може бути нижче:
Для суспільних будинків і споруджень:
I класу не нижче II ступеня вогнестійкості;
II класу не нижче III ступеня вогнестійкості;
III і IV класів ступінь вогнестійкості не нормується.
Для виробничих будинків:
I класу не нижче II ступеня вогнестійкості;
II класу не нижче III ступеня вогнестійкості;
III і IV класів ступінь вогнестійкості не нормується.
Для житлових будинків:
I класу не нижче І ступеня по вогнестійкості;
II класу не нижче II ступеня по вогнестійкості;
класу не нижче III ступеня по вогнестійкості;
класу ступінь вогнестійкості не нормується.
Таблиця 4.4
Класифікація пожежонебезпечних зон
Пожежонебезпечна зона класу П-І |
простір у приміщенні, у якому знаходиться горюча рідина - рідина, що має температуру спалаху, більшу за +61°С. |
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ |
простір у приміщенні, у якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею спалахування, більшою за 65 г/м3. |
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа |
простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали. |
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ |
простір поза приміщенням, у якому знаходяться горючі рідини, пожежонебезпечний пил та волокна або тверді горючі речовини і матеріали. |
Таблиця 4.5
Класифікація вибухонебезпечних зон
зона класу 0 |
простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно, або протягом тривалого часу. Вибухонебезпечні зони класу 0 можуть мати місце переважно в межах корпусів технологічного обладнання і, у меншій мірі, в робочому просторі (вугільна, хімічна, нафтопереробна промисловість). |
зона класу 1 |
простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи (тут і далі нормальна робота - ситуація, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів). |
зона класу 2 |
простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості), які не повинні розглядатися під час проектування електроустановок. Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпеч-ного газопароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості. |
зона класу 20 |
простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпеч-ний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто у кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і простір, де можуть утворюватися пилові шари непередбаченої або надмірної товщини. Звичайно, це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і па тривалий термін. |
зона класу 21 |
простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації. Ця зона може включати простір поблизу місця порошкового заповнення або осідання і простір, де під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилових шарів, які можуть утворювати небезпечну концентрацію пилоповітряної суміші.
|
зона класу 22 |
простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися не часто і існувати недовго, або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії. Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення. |
Таблиця 4.6
Межі вогнестійкості і групи займистості будівельних конструкцій.
Найменування конструкцій |
Товщина або найменший розмір перетину конструкції в см |
Межа вогнестійкос ті в год |
Група займистості |
Стіни і перегородки |
|
|
|
Суцільні стіни і перегородки зі звичайного і дірчастого глиняного обпаленого, а також силікатної цегли, бетону, бутобетону і залізобетону |
6,5 |
0,75 |
Негорючі |
12,5 |
2,5 |
||
25 |
5,5 |
||
38 |
11 |
||
Стіни і перегородки з природного каменю, пустотілих шлакобетонних блоків, полегшених цегельних кладок із заповненням легким бетоном, теплоізоляційними негорючими чи важкогорючими матеріалами |
6.5 |
0,5 |
Негорючі |
12,5 |
1,6 |
||
25 |
4 |
||
38 |
7 |
||
|
|
||
Перегородки з пустотілих керамічних каменів |
3 |
0,5 |
Негорючі |
6 |
1,5 |
||
Перегородки гіпсові, гіпсошлакові і гіпсоволокнисті при змісті органічної маси до 8% по вазі |
5 |
1,3 |
Негорючі |
8 |
2,2 |
||
10 |
2,7 |
||
Фахверкові стіни з цегли, бетонних і природних каменів зі сталевим каркасом: |
|
|
|
|
|
|
|
Незахищеним |
— |
0,25 |
Негорючі |
|
— |
0,75 |
|
облицьованою цеглою при товщині облицювання (у см) 6,5 |
— |
2 |
|
те ж, 12 |
— |
4 |
|
Суцільні дерев'яні стіни і перегородки, оштукатурені з двох сторін при товщині шаруючи штукатурки 2 см
|
10 |
0,6 |
Важкогорючі |
15 |
0,75 |
||
20 |
1 |
||
25 |
1,25 |
||
Стійки, колони і стовпи |
|
|
|
Стійки, колони, стовпи цегельні, бетонні і залізобетонні перетином у см: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20X20 |
— |
2 |
Негорючі |
20X30 |
— |
2,5 |
|
20X40 |
— |
2,75 |
|
30X30 та 20X50 |
— |
3 |
|
30X50 |
— |
3,5 |
|