31 Формування потреб госпіталізації

Госпіталізація здійснюється за направленнями лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів і служби швидкої медичної допомоги, а також за безпосереднім звертанням пацієнтів при наявності екстрених показань чи централізовано через госпітальне відділення станції швидкої медичної допомоги. Його працівники оперативно вирішують питання щодо місця госпіталізації відповідно до графіка чергувань окремих лікарень з надання швидкої допомоги.

Це забезпечує:

зменшення помилок у виборі профілю стаціонару;

скорочення часу транспортування

рівномірний розподіл хворих і потерпілих по задіяних в чергуваннях стаціонарах;

оперативну зміну маршрутів бригад у разі екстреного закриття певного відділення чи лікарні;

скорочення затримок бригад у лікарнях;

зменшення відмов у госпіталізації.

Потребу в консультації або госпіталізації визначатиме сімейний лікар У межах реорганізації системи охорони здоров’я мережа медзакладів буде чітко структурована та оптимізована. Впровадження загальної практики сімейної медицини передбачає, що людина, яка потребуватиме допомоги (крім екстрених випадків), звертатиметься винятково до сімейного лікаря. Той же, у разі потреби в проведенні необхідних обстежень, консультації лікарів-спеціалістів або стаціонарного лікування, визначить медичний маршрут пацієнта і скерує його до відповідних закладів охорони здоров’я вторинного рівня. Крім того, згідно з проектом, за потреби пацієнт може бути направлений до медзакладу вторинного рівня службою швидкої та невідкладної меддопомоги, лікарями закладів третинного та вторинного рівнів іншого профілю та звернутися туди самостійно без направлення. Причому, якщо хворий потребує госпіталізації до профільного закладу вторинної допомоги, лікар закладу третинного чи вторинного рівнів попередньо має погодити її з лікарем загальної практики. Направлення пацієнтів до таких закладів здійснюватиметься планово або за екстреними показаннями.

Особливості планової госпіталізації

Щоб провести діагностичні функціональні, інструментальні або лабораторні обстеження, лікар загальної практики планово скеровує пацієнта до відповідної діагностичної служби, а по фахову консультацію — до лікаря-спеціаліста. У разі загострення хронічних захворювань та наявності показань для госпіталізації або стаціонарного обстеження, яке неможливо забезпечити в амбулаторно-поліклінічних умовах, та для проведення стаціонарного лікування пацієнта спрямовуватимуть до профільного відділення закладу ВМД. Проектом наказу чітко прописано підстави, за яких лікар-спеціаліст третинного рівня може направляти пацієнтів до закладів вторинного рівня. При цьому максимальний термін очікування на планову госпіталізацію не може перевищувати двох місяців із моменту направлення на госпіталізацію, а для онкологічного хворого — одного місяця. Строки ж обстеження, яке проводиться в амбулаторних умовах, не повинні перевищувати 30 днів. Планове направлення на госпіталізацію чи консультацію лікаря-спеціаліста до закладів ВМД неможливе без оформлення лікарем будь-якого рівня відповідної медичної документації. Тож у проекті наказу наводиться чіткий перелік необхідних документів, включно з випискою із медичної карти хворого (ф. 027/о) із зазначенням діагнозу, результатів проведеного лікування та обстеження. Додаткові обстеження для хворих, які госпіталізуються до закладів ВМД, визначаються стандартами та уніфікованими клінічними протоколами, затвердженими МОЗ України, залежно від класу, блоку та нозології захворювання відповідно до Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду.

Порядок госпіталізації за екстрених показань

У разі раптового погіршення стану здоров’я пацієнта з порушенням функцій органів і систем, гострого розвитку захворювання з вираженою гіпертермічною реакцією, інтоксикацією, інтенсивного болю будь-якої локалізації, інших гострих станів пацієнт направляється до медзакладу вторинного рівня за екстреними показаннями. За таких самих умов пацієнт може звернутися до закладів вторинного рівня самостійно. У проекті чітко прописано, що транспортування пацієнта за невідкладного стану здійснюється санітарним транспортом закладу первинної медико-санітарної допомоги у супроводі лікаря загальної практики чи службою швидкої та невідкладної медичної допомоги. У такому разі до направлення на госпіталізацію (консультацію) додається супровідний листок і талон до супровідного листка (ф. 114/о). Відсутність документів, що засвідчують особу, за наявності екстрених медичних показань не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію.