12. Дати характеристику ввп і його показників.

ВВП (валовий внутрішній продукт) – головний показник в СНР, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. Головна особливість в тому, що він не включає проміжну вартість товарів.

Два види розрахунків:

проміжні – які купуються для переробки, або перепродажу.

кінцеві – особистого або суспільного споживача та інвестиції.

Підрахувати ВВП можна 3 способами:

1. Виробничий (коли розраховується ввп за сумою доданих вартостей, показує внесок кожного виробника і національного виробництва в цілому.)

2. За витратами

ВВП = G(споживчі витрати) + D(державні витрати) + I(індивідуальні інвестиції) + NX(чистий експорт).

3. За доходами

ВВП = W(з/пл. з усіма податковими виплатами до неї) + r(рента) + i(відсоткова ставка) + P(прибуток п-ств усіх форм власності і господарювання) + A(амортизація) – T(непрямі податки, що входять у ціну товару).

Другим показником є виготовлення продукції на душу населення.

Третій показник – динаміка змін ВВП (3-4%) достатній показник приросту ВВП, на 2012 р. в Україні складає 4,5%.

Реальний та номінальний ВВП:

Номінальний ВВП – це ВВП розрахований у поточних цінах.

Реальний ВВП – це ВВП виражених у постійних цінах. При підрахунку використовується індекс інфляції (визначається за принципом відношення даної ціни до попередньої.

13. Предмет і метод національної економіки.

Предметом вивчення дисципліни "національна економіка" є вся сукупність продуктивних сил, економічних відносин, соціокультурних, політичних, морально-етичних традицій і цінностей ведення господарської

діяльності, що встановились у певній державі і впливають на особливості її економічного розвитку.

Національна економіка становить собою комплексне систематизоване вчення про закономірності становлення та функціонування господарської системи певного суспільства, а також теоретичні й методологічні підходи щодо розробки державної політики з питань подальшого розвитку національної господарської системи.

З такого визначення випливає, що національна економіка і як галузь знань, і як навчальна дисципліна, і як явище соціально-економічної реальності відбиває особливості економічного розвитку даної країни у поєднанні з загальноцивілізаційними тенденціями соціально-економічного розвитку і, відповідно, в ній співвідносяться загальне та особливе як діалектичні основи розвитку будь-якого явища суспільної життєдіяльності.

Національна економіка відображає загальні підходи до визначення стратегічних напрямків сталого розвитку держави, досліджує конкретні особливості, недоліки й переваги її економічного стану, а з урахуванням інтеграційних та глобалізаційних процесів - також можливості й місце національної економіки у структурі світогосподарських зв'язків.

Об’єктом вивчення національної економіки є господарські соціоекономічні та природні процеси і явища, що відбуваються в економіці. Суб’єктами національної економіки є фірми домогосподарства, держава, підприємці. Предметом національної економіки є система законів і закономірностей, що регулюють процеси, явища які відбуваються в господарській практиці. Як наукова дисципліна національна економіка є системою знань про закони функціонування національного господарства в процесі дослідження національної економіки використовуються загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед загальних використовують діалектичний, структурно-функціональний підходи, абстрагування, індукції, дедукції.

Основним методом вивчення національної економіки є метод макроекономічного моделювання. Важливим питанням методології даної науки є необхідність поєднувати кількісний і якісний аналіз, що дозволяють визначити якісні характеристики процесів, що відбуваються в національній економіці, визначити їх динаміку та з’ясувати фактори які впливають на взаємозв’язки між елементами національного господарства. Таке поєднання дозволяє створювати нові макромоделі, що характеризують національну економіку, та виявляти нові функції, які відображають взаємозв’язки між ендогенними і екзогенними змінними в національній економіці.