- •1. Коротка горно-геологиическая характеристика шахтного поля.
- •2. Розкриття|розкриття| шахтного поля
- •3. Запаси шахтного поля
- •4. Термін служби шахти
- •5. Схема і спосіб підготовки шахтного поля.
- •6. Система розробки
- •7. Режим роботи шахти
- •Комбайн гш 500
- •8. Вибирання засобів механізації очисних робіт
- •Конвеєр спц-330
- •Крепь сполучення|спряження| укс
- •9. Розрахунок довжини лави
- •10. Разрахунок нормативної навантаження на очисний вибій.
- •11. Розрахунок навантаження на очисний вибій по гірничо-технічним чинникам|факторам|
- •12. Розрахунок крепі
- •13. Технологія очисних робіт
- •14. Паспорт кріплення і керування покрівлею|покрівлею| у очисний виробок
- •15. Спосіб охорона підготовчих вироблень і співвід-ношення між очисними і подготовітельнимі робота-ми.
- •16. Охорона праці і техніка безпеки.
- •17. Провітрювання лави і контроль за змістом|вмістом| метану
- •18. Пилеподавлення на ділянці
- •19. Протипожежний захист
- •Список використовуваної літератури
17. Провітрювання лави і контроль за змістом|вмістом| метану
Кількість повітря, необхідна для провітрювання лави, визначається по насту-пних|слідуючих| чинниках|факторах|:
по газу метану:,
[12] с 122
де: Iл - середнє газовиділення в очисне вироблення, м3/хв абсолютна мета-нообільность Iл = 15,2 м3/хв.
Кн - коефіцієнт нерівномірності газовиділення (Кн =1,3)
С|із| – максимальна допустима концентрація газу метану у витікаючому струме-ні лави по ПБ. З|із| = 1% ;
С0 – концетрация газу метану в тій, що поступає в лаву струменів повітря
С0 =0,05%
Б) по людях:
Q = 6 х Пч, м3 / хв. [12], с. 122
де: 6 - норма повітря на одну людину, м3/хв.;
Пч - найбільше число одночасно зайнятих людей в лаві (Пч =20).
Q = 6x20 = 120 м3 |м-кодів|3 / хв.
B) по пилу:
Q = 60·Uo·S·kоз, м3/хв. [12Іс. 127
де: U0 - оптимальна швидкість руху повітряного струменя в лаві, м/с (Uo приймається 1,6 м/с, [12] с. 127)
S - максимальна площа|майдан| привибійного| простору|простір-час| лави (S=4.2м2 | 22).
к оз – коефіцієнт, що враховує рух повітря по виробленому простору, безпосе-редньо прилеглою до привибійному; приймається по [ 1] табл.6.4. к оз = 1,3
Q = 60·1,6·4,2·1,3 = 525 м3/ хв.
За остаточну приймаємо найбільшу величину Q, отриману по газу
Qоч = 2080 м3/хв . Враховуючи те, що курсовим проектом предусмат ривает-ся дегазація розрахуємо кількість повітря з урахуванням дегазації по форму-лі:
Qдег = Qоч(1- Кдег),м3/хв.
де: Кдег - коефіцієнт дегазації (Кдег =0,5)
Qдег = 2080·(1-0,49)= 1061 м3/хв.
Прийнявши кількість повітря, визначаємо швидкість руху повітря по лаві відповідно до ПБ.
що
задовольняє вимогам ПБ
Для оцінки якості повітря, правильності його розподілу по вирабкам і визна-ченнях газоносності повинна проводитися перевірка состояння шахтного по-вітря і виміри його витрати у витікаючих струменях очисних і тупикових ви-роблень виємкових ділянок і шахти в цілому.
Контроль за станом внутрішньошахтної атмосфери здійснює ІТР ділянки ВТБ шахти, основними завданнями якого є:
- контроль за станом провітрювання вироблень і шахти в цілому;
- розрахунок і забезпечення вироблень, що діють, достатньою кількістю сві-жого повітря;
- встановлення і перевірка категорії шахт по газу і небезпеці по пилу;
- контроль за дотриманням пилегазового режиму всіма ділянками служби шахти;
- складання вентиляційних планів з позначеннями на них напрямів повітря-них струменів, а також всіх вентиляційних і протипожежних устройств, ск-ладання планів ліквідації аварій один раз в півріччя;
- підтримка в справному стані вентиляційних вироблень і вентиляціоних спо-руд; регулярне ведення звітності по вентиляції.
План вентиляції шахти складається начальником ВТБ і затверджується го-ловним інженером шахти. План вентиляції шахти повинен знаходитися у на-чальника ВТБ, головного інженера шахти і гірського диспетчера. Плани лік-відації аварії і вентиляції повинні систематично поповнюватися і не рідше за один раз в півріччя складається наново.
Завдання контролю за провітрюванням шахти:
- визначення кількість повітря що поступає в шахту і правильність його роз-поділу по крилах, пластах, ділянках окремих вироблень і вибоях;
- визначення складу копальневої атмосфери;
- спостереження за станом пилегазового режиму і вентиляційних споруд;
- спостереження за депресією гірських вироблень і шахти в цілому. Безперервний контроль за змістом метану здійснюється переноснимі і ста-ціонарні автоматичні прилади. Переносні: СМП і Сигналами-2,5,7 анало-гічні по пристрою до стаціонарних приладів АМТ і ТМР
