- •1. Коротка горно-геологиическая характеристика шахтного поля.
- •2. Розкриття|розкриття| шахтного поля
- •3. Запаси шахтного поля
- •4. Термін служби шахти
- •5. Схема і спосіб підготовки шахтного поля.
- •6. Система розробки
- •7. Режим роботи шахти
- •Комбайн гш 500
- •8. Вибирання засобів механізації очисних робіт
- •Конвеєр спц-330
- •Крепь сполучення|спряження| укс
- •9. Розрахунок довжини лави
- •10. Разрахунок нормативної навантаження на очисний вибій.
- •11. Розрахунок навантаження на очисний вибій по гірничо-технічним чинникам|факторам|
- •12. Розрахунок крепі
- •13. Технологія очисних робіт
- •14. Паспорт кріплення і керування покрівлею|покрівлею| у очисний виробок
- •15. Спосіб охорона підготовчих вироблень і співвід-ношення між очисними і подготовітельнимі робота-ми.
- •16. Охорона праці і техніка безпеки.
- •17. Провітрювання лави і контроль за змістом|вмістом| метану
- •18. Пилеподавлення на ділянці
- •19. Протипожежний захист
- •Список використовуваної літератури
10. Разрахунок нормативної навантаження на очисний вибій.
Нормативне навантаження на вибій – це мінімальна середньодобова здо-бич|видобуток|, яка досягається в конкретних гірничо-геологічних умовах при ефектив-ному використанні вживаного устаткування|обладнання| і прогресивної організації праці. Норматив є|з'являється| мінімальним і встановлення добового плану нижче не допус-кається. Розрахунок виконуємо відповідно до наказу|наказ-інструкції| Мінвуглепрому СРСР № 169-191.
Добове нормативне навантаження на очисний забій залежить від прийнято-го добового режиму роботи. Приймаємо 3 зміни здобичі|видобутку| і одну ремонтно-під-готовчу. Тривалість кожної зміни 360 хв. Тоді нормативне навантаження роз-раховуємо по формулі:
де: А0 – норматив навантаження на очисний вибій, А0 =1100 т.
± а – поправка до нормативного навантаження при зміні довжини лави на один метр від нормативного значення, приймається залежно від засобів механізації, кута падіння пласта і стійкості безпосередньої покрівлі по таб-лицях, т/м, а =1,5
Δlоз – різниця між фактичної довгої лави і табличним значенням, м,
Δlоз =20м
nсм – число змін здобичі в добу, nсм =3 зміни;
γ – об'ємна вага вугілля, т/м3, γ = 1,35 т/м3 ;
K – коефіцієнт, що враховує зменшення нормативу на очисний вибій у зв'язку з погіршенням гірничо-геологічних умов, К = 0,7 – пласт небезпечний по раптових викидах і значне метановидеління.
Тсм – тривалість зміни здобичі, 360 хв.
При довжині лави рівної 180 м, потужності пласта рівної 1,35 м, отри-муємо|одержуємо|:
Ан = (1100-1,5·20)·
11. Розрахунок навантаження на очисний вибій по гірничо-технічним чинникам|факторам|
Для того, щоб визначити навантаження на лаву, перш за все|передусім| необхідно знайти тривалість циклу по формулі:
[5]c. 154;
де: l - довжина лави, м|м-код|;
Up - робоча швидкість подачі комбайна, м/хв.;
Uм - маневрова швидкість подачі комбайна, м/хв.;
∑t - сумарний час на допоміжні операції, віднесений м| довжини лави (при вузкозахпной| виїмці ∑t = 0,4 - 0,6 м|м-кодів|/ хв.); ∑ t =0,4м/ хв.
Ко - коефіцієнт, що враховує норматив часу на відпочинок (Ко =1,12);
Кпз - коефіцієнт, що враховує норматив часу на підготовчо-завершальні опе-рації і особистий час працює (Кпз = 1,15).
Час роботи в очисному забої по здобичі|видобутку| за добу визначається по формулі:
Т = (tсм - tпз) ·nсм, хв. [5], с. 154;
де: tсм - тривалість зміни здобичі, хв.; (при 6-годинній зміні tсм = 360 хв.);
tnз - тривалість підготовчо-завершальних операцій в зміну, мін (приймається 20 хв.);
псм - число змін здобичі в добу ; псм=3
Т = (360 - 20) х 3 = 1020 хв
Визначаємо можливе число циклів в добу по формулі:
Знаючи кількість циклів в добу, визначаємо навантаження на лаву по фор-мулі:
Адоб =1· m ·γ·г·пц, т/доб. [5], с. 154, 162
де: l - довжина лави, м|м-код|;
m - потужність пласта, м|м-код|;
r - посування лави за цикл (глибина врубу), м|м-код|;
γ - щільність вугілля, т/м3;
пц - кількість циклів в добу.
Адоб. = 180·1,5·1.35·0,63·6= 1379 т./ доб.
Отримане|одержувати| навантаження на очисний вибій по організаційно-технічних|технічних| чин-никах|факторах| необхідно перевірити по газовому чиннику|фактору|.
Визначення допустимого навантаження на лаву по газовому чиннику|фактору| проводиться|виробляє| по формулі:
[5], с. 155, [20], с. 145;
де V - максимально допустима швидкість руху повітря в лаві (згідно вимог ПБ, V = 4 - 6 м/сек.); U=4| м/с
S - мінімальна площа|майдан| поперечного перетину лави (прохідний перетин), вільна для проходу повітря, м2 |м-коду|22; S=4.2 м2|м-коду|22
с- допустима Правилами безпеки концентрація метану у витікаючому стру-мені, 1%;
Р - коефіцієнт, що враховує витоки повітря через вироблений простір|простір-час|, безпо-середньо прилеглий до привибойному| простору|простір-час|. Приймається по таб|. 6.4, с. 124 "Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт", Київ, 1994; ( 1,2 - 1,3); Р=1,3
Кн - коефіцієнт нерівномірності газовиділення в лаві, береться з таб. 6.3, с.123 "Керівництво по проектуванню вентиляції вугільних шахт", Київ, 1994; або з таб. 13, с. 146; Ігнатенко "Вентиляція, підземні пожежі і справа" рятувальни-ка, М.: Надра, 1975; коливається від 1,5 до 1,2 (від газоносності); Кн=1,3
qл - відносна метанообильность лави, м3/т, визначається за наслідками пла-нових вимірів в шахті, або дається в завданні; qл =15,9 м3/т.
Т.к відносна метанообильность досить висока qл > (10 - 15) м3/т, навантажен-ня на лаву по газовому чиннику значно нижче за навантаження, що опреде-ленной по гірничотехнічних чинниках.
В цьому випадку для досягнення високих навантажень на очисний вибій необхідно| проводити заходи щодо зниження метанообільности| засобами|коштами| дегазації відповідно до рекомендацій "Керівництва по дегазації вугільних шахт". М.: Надра, 1975, с. 5 - 7.
Розрахунок проводиться|виробляє| в наступному|слідуючому| порядку|ладі|:
A) Знаючи відносну метанообильность лави qл, м3/т, визначуваний її аб-солютну метанообільность (м3/хв) по формулі:
[21], с. 50
Б) Користуючись "Керівництвом по дегазації вугільних шахт", формулою (1.1), с. 5, визначаємо розрахункову метанообільность| лави по чиннику|фактору| вентиляції:
[21], с. 5
де: V - допустима по ПБ максимальна швидкість руху повітря в лаві (від 4 до 6 м/с)
S - прохідний перетин, м2|м-код|22,
с|із| - допустима ПБ концентрація метану у витікаючому струмені
Кн - коефіцієнт нерівномірності метановіделення в лаві (таб. 6.3, с. 123 Керівництво по вентиляції) [1,5-1,2]
B) т.к 1абс > 1расчто необхідне застосування дегазації, с. 5 Керівництва по дегазації. [22].
Г) Коефіцієнт дегазації (Кдег), при якому забезпечується нормальне по чиннику вентиляції провітрювання, визначається по формулі:
[22] с. 6
Д) Знаючи коефіцієнт дегазації (Кдег), визначуваний спосіб дегазації по таб. 1.1, с. 7 "Керівництва по дегазації", допустиме навантаження на лаву при застосуванні дегазації визначається по формулі:
де: µл - відносна метанообильность лави при застосуванні дегазації (форм. 1.10, с. 9 Керівництва). [22]
Знаючи добові навантаження на лаву і на проектований шахтопласт|, визначаємо кількість лав, що діють:
де: А2 - добова здобич з проектованого пласта, т/сутки;
Адоб - добова здобич з однієї лави, т.
Приймаємо три що діють і одну лаву, що резервний-діє.
