Миколаївська церква
Церкву збудовано на місці однойменної дерев’яної, відомої з документів, у 1683-1695 рр. Замовником був глухівський сотник Василь Ялоцький. У кінці XVII – на початку XVIII ст. деякий час правила за соборну і була головною домінантою Радного майдану. Перед нею відбувалися козацькі ради: 1708 р. тут було обрано гетьманом І.Скоропадського, 1727 р. – Д.Апостола, 1750 р. – К.Розумовського. У радянський період церкву закрили, а повернули релігійній громаді у 1991 р.
Миколаївська церква – найдавніша мурована споруда Глухова, унікальний зразок тридільного триверхого храму, найяскравіший твір архітектурного стилю козацького відродження кінця ХVІІ ст., єдиний вцілілий твір видатного архітектора Матвія Єфимова
Київська брама Глухівських міських укріплень
Браму у вигляді однопролітної мурованої арки у земляному валу з невеличкими бічними кордегардіями почали будувати 1766 р. під загальним наглядом архітектора А.Квасова на місці дерев’яної фортечної брами. Будівництво завершено 1769 р. коштом державної скарбниці. Пам’ятка знаходиться на території заповідника. Замикає з заходу перспективу головної вулиці – Києво-Московської і грає важливу роль у панорамі заповідника, що розкривається з боку р. Есмань.
Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Чигири́н» — заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.
Чигирин – перша столиця України часів гетьмана Б. Хмельницького, с. Суботів – його родинний маєток.
Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків – Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.
Заповідник охоплює: місто Чигирин, села Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Яр таАтаманський парк.
На території заповідника розташовані 35 пам'яток археології, історії, архітектури, етнографії, мистецтва, природи, які входять до складу заповідника.
В заповіднику працює 5 музеїв:
музей Богдана Хмельницького в Чигирині
археологічний музей в Чигирині,
історичний в с. Суботові,
краєзнавчий – в с. Медведівці,
етнографічний музей «Українська хата кін. XIX-поч. ХХ ст.» – в с. Стецівці.
Суботів
Перша письмова згадка про Суботів належить до початку XVII століття: він, як хутір, був власністю дрібного шляхтича, козацькогосотника Михайла Хмельницького.За часів Михайла Хмельницького тут був деревяний двір.
Після його загибелі у 1620 його син Богдан Хмельницький по 1648збудував у Суботові палац-фортецю, яка стала однією з йогорезиденцій (1664), згодом зруйнованою поляками.
За Богдана Хмельницького Суботів став значним осередком культури: у гетьмана була велика бібліотека. Чималий інтерес становили тут будівлі і архітектура — у Суботові, як і в Чигирині, був будинок гетьмана, а поряд будинки козацької старшини. Проте після смерті Богдана Хмельницького Суботів втратив своє значення.
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» — комплекс пам'яток історії, культури та природи в місті Батурин Бахмацького району Чернігівської областіта за його межами; колишнє місцезнаходження резиденції гетьманів Лівобережної України.
На території заповідника нараховується 42 об'єкти культурної спадщини, серед яких 6 є пам'ятками архітектури (у тому числі 4 — національного значення), 24 — пам'ятками археології та 12 — пам'ятками історії місцевого значення.
Серед найцінніших пам'яток:
палац К. Розумовського, споруджений за проектом всесвітньо відомого архітектора Ч. Камерона,
будинок Генерального суду (пізніше — будинок генерального судді В. Кочубея) з парком,
Воскресенська церква-усипальниця К. Розумовського,
об'єкти Батуринського Миколо-Крупицького монастиря,
комплекс пам'яток археології.