Висновки

Досліджуючи проблему гендерної соціалізації та впливу сімейного виховання на формування гендеру дитини, ми дійшли висновку, що майбутня соціальна стать дитини значною мірою визначається родинними моделями поведінки, очікуваннями батьків, суспільними установками та структурою батьківської сім’ї. Тому ми вдаємося до методу опитування, бо єдиним джерелом необхідної для нас інформації є батьки ‒ безпосередні учасники, представники досліджуваного процесу. Інформація, одержана завдяки цьому методові, значно багатша і загалом надійніша та легше піддається кількісному опрацюванню й аналізу, що дає змогу широко використовувати для цього обчислювальну техніку.

Опитування як соціологічний метод дослідження є необхідним для вивчення проблеми впливу сімейного виховання на формування соціальної статі дитини, бо його перевагою є також універсальність. Вона полягає в тому, що при опитуванні реєструють і мотиви діяльності індивідів, і результати їх діяльності. Все це забезпечує методові опитування переваги, не властиві ні методові спостереження, ні методові аналізу документів. Ми використовуємо роздаткову анкету, бо такий спосіб проведення анкетування вважається найнадійнішим, тому що гарантує добросовісне заповнення анкет і майже стовідсоткове їх повернення.

Проаналізував результати дослідження, слід зробити висновки. В повних сім’ях, головним чином, притримуються традиційного гендерного виховання. В сім’ях з одними матерями дітей, особливо дівчаток, виховують згідно з андрогінними ролями. На сьогодні більшість батьків, незалежно від типу сім’ї, у виборі ігор та іграшок, одягу користуються усталеними у суспільстві стереотипами, особливо це торкається хлопчиків.

Щодо виховання рис характеру у дітей з різних типів сім’ї ‒ тут є розбіжності: у неповних сім’ях дівчат виховують більш активними, амбітними, напористими і цілком можливо, що така жінка згодом забажає захопити владу у власній сім’ї, бо серед таких жінок, особливо, якщо у них були погані стосунки з батьком, існує дуже мало поваги до чоловіків. Також може існувати і другий сценарій сімейного життя у жінок, які виховувалися у неповних сім’ях, де вони цілком будуть покорятися своєму чоловікові, зокрема, якщо ці жінки впевнені, що слугували причиною розлучення батьків. Але не треба виключати того, що такі жінки можуть створити щасливу сім’ю, та для цього їм треба багато працювати над собою. Щодо чоловіків, які виросли у неповних сім’ях, вони мають більш поступливий і інфантильний характер, бо з дитинства у них не було зразку чоловічої поведінки. Такі чоловіки теж повинні багато працювати над собою, щоб досягти успіху у житті.

Гендерна соціалізація, завжди зумовлена нормами і правилами того суспільства, тієї культури, в якій відбувається життєдіяльність людини. Прикладом для наслідування типів статевої поведінки виступають насамперед батьки. Тому ми рекомендуємо:

1. Створити особливі центри або курси освіти батьків, де компетентні спеціалісти з гендерної соціалізації розповідатимуть основи гендерно-нейтрального виховання та радитимуть як краще сформувати лінію батьківського виховання для становлення нормального гендеру дитини.

2. На хвилі глобальної віртуалізації інформації можливо створення сайтів, присвячених впливу батьківського виховання на формування соціальної статі дитини. На сайтах, крім лекцій по правильному гендерному вихованню дітей, можна також розміщати посилання на літературу, інші сайти, курси розвитку.

3. Залучити до гендерної освіти населення засоби масової інформації. Слід у журналах та газетах створити спеціально колонки, де буде освітлюватися всі аспекти гендерної соціалізації дитини у сім’ї. Ці колонки повинні консультувати спеціалісти з гендерної освіти.

4. Створити певну лінію телефонного консультування батьків спеціалістами при центрах гендерної освіти або окремо, за типом телефону довіри.

Гендерна соціалізація в період дитинства полягає в оволодінні хлопчиком чи дівчинкою нормами статево-рольової поведінки і культурою міжстатевих стосунків. Ми рекомендуємо дорослим правдиво задовольняти інтерес дитини до ознак своєї статі, її відміни в хлопчика та дівчинки, слід разом із дітьми дійти висновку, що важливо знати свою стать і з повагою ставитися до протилежної статі.

Щодо дитячих освітніх закладів, то вихователям у дошкільних закладах та вчителям у середніх навчальних закладах ми рекомендуємо уважно слідкувати за поведінкою дітей та при наявності певних порушень у поведінці дитини слід розповідати усе батькам. Якщо дитина веде себе агресивно щодо протилежної статі, ми рекомендуємо пояснити їй, що обидві статі рівні один перед одним, хлопчики і дівчата повинні поважати один одного. Також ми рекомендуємо впровадити у середніх загальноосвітніх та середніх спеціальних закладах курс гендерної освіти, де буде освітлюватися тема гендерної соціалізації, для малюків у більш спрощеній, для молоді у розгорнутій формі.

Дуже важливо починати формування в дітей достатнього рівня статево-рольової культури ще з раннього дитинства, що в подальшому дозволить їм успішно пристосуватися до умов соціального середовища. Реалізуючи завдання гендерної соціалізації дітей, ми рекомендуємо особливу увагу звернути на засвоєння ними знань про соціальні особливості буття статей. Тобто, необхідно надавати дітям допомогу в усвідомленні та прийнятті своєї статевої належності, опануванні й реалізації відповідних соціальних ролей, а також в освоєнні багатьох інших соціальних ролей, що не зумовлюються статтю.

Ми рекомендуємо основоположні принципи гендерно-нейтрального виховання: виховання дитини у повазі до іншої статі; прищеплення їй думки, обидві статі відіграють вагому роль у сім’ї та вихованні дитини, обидві статі мають рівні можливості для кар’єрного зростання, а також для оволодіння трудовими вміннями та навичками; важливо розвивати вміння дітей протистояти стереотипам, усвідомлювати, що їх прийняття може стати перепоною на шляху до самоздійснення.