Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MV_TsZ_zao_2012_red1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

6.3. Статистика міжнародної торгівлі товарами

Статистика міжнародної торгівлі товарами є найбільш розвинутою галуззю міжнародної статистики торгівлі. Вона вивчає тенденції розвитку міжнародної торгівлі товарами, стан торговельного балансу, структуру світового експорту за видами товарів, за територіями, динаміку цін, фізичного обсягу експорту та імпорту, умов торгівлі, її ефективності.

Для аналізу тенденцій показників зовнішньоекономічної діяльності використовуються індекси фізичного обсягу зовнішньоторговельного обороту та індекси цін експорту та імпорту; шляхом порівняння додатково обчислюють індекси умов торгівлі.

Абсолютні показники зовнішньоторговельного обороту широко використовуються в міжнародній статистиці. Вони вимірюються як у натуральних фізичних одиницях, так і у вартісних. Розрізняють три види ваги: брутто, нетто і нетто-легальна. Брутто – вага враховує тару, нетто – чиста вага товару. Вага нетто-легальна розраховується шляхом віднімання від ваги брутто певних норм знижок на тару. Цей показник використовується в разі неможливості відділення товарів від тари. Найчастіше в міжнародній практиці застосовується вага нетто.

Облік зовнішньоторговельного обороту здійснюється за кален­дарний період незалежно від того, в рахунок якої угоди чи плану ввезено або вивезено товар. Сам облік зовнішньоторговельного обороту провадиться у зіставленні з торговельними угодами, а також угодами, включеними в план багатосторонніх інтеграційних заходів країн. Статистичне вивчення товарообороту здійснюється також з урахуванням його географічного виробництва або розподілу, що дає можливість аналізувати орієнтацію країн у їхніх зовнішньоекономічних зв’язках, визначити частку зовнішньої торгівлі країни, рівень і можливості розвитку експорту та імпорту щодо окремих країн і груп країн та міру участі окремих держав у міжнародному розподілі праці з урахуванням товарної структури експорту й імпорту.

У зв’язку з тим, що товар, який обертається в зовнішній торгівлі, може бути куплений та проданий декілька разів, у міжнародній практиці переважно застосовуються три методи обліку: 1) країна виробництва – країна споживання; 2) країна відвантаження – країна постачання; 3) країна закупок – країна продажу.

Якщо дані побудовано не на суцільному, а на вибірковому спостереженні, то індекс фізичного обсягу визначається за середньоарифметичною формою індексу, індекс цін – за середньогармонійною.

Індекс умов торгівлі розраховується шляхом відношення середніх цін експорту до індексу цін імпорту. Він залежить від товарної структури і рівня цін на товари в окремих країнах. Аналогічно розраховується індекс цінових співвідношень з окремою країною та індекс цінових співвідношень відносно експорту.

Якщо ці показники більші від одиниці, то умови торгівлі порівняно з базисними поліпшилися, якщо менші – це свідчитиме про несприятливі умови торгівлі.

Деякі країни публікують також показник брутто-умов торгівлі, що становить співвідношення індексів фізичного обсягу з експорту та імпорту.

Обсяг світового товарообороту торгівлі товарами дорівнює сумі експорту всіх країн. Показники імпорту менш надійні, що пов’язане з відмінностями методології їх обліку.

У міжнародній статистиці торгівлі товарами для аналізу використовуються відносні показники.

Аналіз структури експорту здійснюють шляхом порівняння питомої ваги найбільш значущого експортного продукту в різних країнах.

Для аналізу рівня спеціалізації країни в світовому господарстві використовують коефіцієнт експортної спеціалізації – відношення питомої ваги експорту товару в загальній сумі експорту країни до питомої ваги експорту товару в загальному обсязі світового експорту.

Для характеристики ступеня залучення країни у світову економіку розраховують коефіцієнт диверсифікації. Він визначається як різниця між питомою вагою експорту товару в загальній сумі експорту країни та питомою вагою виробництва цього товару в загальному обсязі світової економіки.

Коефіцієнт економічної ефективності зовнішньої торгівлі для кожного товару дорівнює відношенню витрат на імпорт до витрат на експорт. Він повинен бути більшим від одиниці.

Окремо для кожного товару розраховують показник валютної ефективності експорту, який дорівнює відношенню валютної виручки від експорту до вартості його в цінах виробництва. Аналогічно розраховують показник валютної ефективності імпорту шляхом відношення необхідних витрат на виробництво імпорту в країні до витрат на імпорт або відношення виручки від реалізації його всередині країни до витрат на його придбання. Розрахунки цих показників допомагають визначити, які товари мають низьку валютну ефективність. Показники валютної ефективності експорту й імпорту визначають показник купівельної спроможності валюти вітчизняної у порівнянні з іноземною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]