- •Вища математика, 3 семестр. Файл для читання
- •12.6.1. Основні поняття
- •Розділ 12: Кратні інтеграли
- •12.1. Інтеграли по області, їх властивості, різновиди.
- •12.2 Обчислення криволінійних інтегралів першого роду
- •12.3.1 Обчислення подвійних інтегралів
- •12.5.1 Основні поняття
- •12.3.2. Заміна змінних в подвійному інтегралі
- •12.4. Обчислення поверхневих інтегралів і-го роду
- •12.5 Обчислення потрійних інтегралів
- •12.5.2. Заміна змінних в потрійному інтегралі
- •12.6 Невластиві інтеграли по області
- •12.6.1 Основні поняття
- •Розділ 13: Теорія поля
- •13.1. Визначення полів та їх характеристики
- •Характеристики векторного поля
- •7 Вихор векторного поля є вектором, який характеризує поверхневу щільність циркуляції, позначають rot , визначають формулою:
- •13.2. Обчислення криволінійних та поверхневих інтегралів другого роду
- •13.2.1. Знаходження криволінійних інтегралів
- •13.2.2. Знаходження поверхневих інтегралів другого роду
- •13.3. Властивості векторних полів
- •13.3.1. Соленоїдальність, потенціальність та безвихорність.
- •13.3.2. Формули Остр.-Гаусса, Стокса та Гріна
- •13.4. Оператори Гамільтона та Лапласа.
- •13.4.1. Оператор Гамільтона та його застосування.
- •Основні правила застосування оператора
- •13.4.2. Оператор Лапласа
- •13.4.3. Диференціальні операції другого порядку теорії поля.
- •Розділ 14: Числові ряди.
- •14.1 Необхідна ознака збіжності ряду.
- •14.2. Достатні ознаки збіжності додатних числових рядів
- •14.2.2 Ознака Даламбера
- •14.2.3. Радикальна ознака Коші.
- •14.2.4 Інтегральна ознака Коші.
- •14.4 Знакозмінні числові ряди
- •14.4.1 Поняття абсолютної та умовної збіжності ряду.
- •14.4.2 Властивості збіжних рядів
- •Розділ 15. Функціональні та степеневі ряди
- •15.1 Функціональні ряди.
- •Властивості правильно збіжних функц. Рядів
- •Різновиди збіжності функціональних рядів
- •15.2 Степеневі ряди
- •15.2.1. Область збіжності та властивості:
- •15.2.2. Розклад функції в степеневий ряд
- •Формули:
- •Приклади
- •Розділ 16: Гармонічний аналіз (Фур’є only)
- •16.2 Ряди Фур’є. Розклад функції в ряд Фур’є.
- •16.3.Перетворення Фур’є.
- •Основні властивості перетворення Фур’є.
- •Розділ 17: Перетворення Лапласа та його властивості
- •17.1. Теоретичні відомості.
- •Оригінали та зображення
- •Одинична функція Хевісайда та її зображення.
- •17.2 Властивості зображень Лапласа
- •17.4. Визначення оригіналу за його зображенням Лапласа.
- •Розділ 18: Основи теорії функції комплексної змінної
- •18.1.Форми запису комплексних змінних та дії з ними
- •Дії з комплексними числами.
- •18.1.2. Область на комплексній площині
- •18.2. Послідовності та функції комплексної змінної
- •18.2.1. Послідовності комплексних чисел та їх границі.
- •18.2.2. Функції комплексної змінної.
- •18.2.3. Границя та неперервність функції комплексної змінної.
- •18.2.4. Основні трансцендентні функції.
- •18.3. Диференційованість та аналітичність функцій
- •18.3.1 Диференціювання функції комплексної змінної
- •18.3.2 Аналітичність функції
- •18.3.3 Електростатичний смисл аналітичної функції
- •18.4. Інтегрування функцій комплексної змінної.
- •18.4.1. Означення та властивості інтеграла.
- •18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
- •18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.1. Ряди з комплексними числами.
- •18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
- •18.5.4 Розклад в ряд Тейлора.
- •18.6. Ряди Лорана
- •18.7 Особливі точки та інтегральні лишки аналітичних функцій
- •18.8 Обчислення інтегралів з використанням лишків
- •18.10. Поняття конформного відображення.
- •Розділ 19: Рівняння математичної фізики. Класифікація диференціальних рівнянь другого порядку з частинними похідними
- •19.1. Поняття диференціального рівняння з частинними похідними
- •19.2. Класифікація лінійних диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •19.3. Зведення до канонічного вигляду диференціальних рівнянь з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними
- •Розділ 20: Операційне числення
18.4.2. Інтегральні теореми Коші.
Теорема
Коші (для однозв’язної
області).
Якщо
функція
аналітична
в однозв’язній області
,
тоді
інтеграл від функції
по будь-якому
замкненому
контуру С,
який належить
D,
дорівнює
нулю.
Теорема Коші (для багатозв’язної області).Якщо функція аналітична в D і неперервна в D, то інтеграл від неї вздовж межі області, яку обходять так, що весь час область D залишається зліва, дорівнює нулю.
Наслідок. Нехай аналітичні в двозв’язній області, яка обмежена контурами С0 та С1. Тоді за теоремою Коші для багатозв’язної області:
та
де контури С0 та С1 обходить проти руху годинникової стрілки.
Приклад.
Обчислити
інтеграл
Розв’язання. Нехай n- ціле і від’ємне. Тоді функція аналітична на усій площині і заданий інтеграл дорівнює нулю по будь-якому замкненому контуру.
Якщо
контур С не охоплює точку
і
,
то
аналітична
в області,
обмеженій
контуром С
і
тому заданий інтеграл в цьому випадку
також дорівнює нулю.
Нехай
тепер контур С охоплює точку а
і обхід здійснюють проти годинникової
стрілки. Тоді згідно з наслідком теореми
Коші, інтеграл не залежить від виду
контуру інтегрування і в якості нового
контуру СR
можна взяти коло радіуса R
з центром в точці а
Оскільки
рівнянням кола СR
буде:
,
,
,
то отримаємо:
якщо
.
При n=1
за
формулою (31)
18.5. Числові, функціональні та степеневі ряди.
18.5.1. Ряди з комплексними числами.
Ряд,
складений з комплексних чисел Z1+
Z2+ Z3+…+ Zn+… (35)
називають збіжним,
якщо існує границя при n →∞ його часткової
суми Sn
= Z1+ Z2+ Z3+…+ Zn =
Цю границю називають сумою ряду і
позначають так:
Якщо,
то
Отже,
ряд з комплексними членами збігається
тоді і тільки тоді, коли збігаються
ряди
та
з
дійсними членами.
Якщо
збігається ряд
складений
з модулів членів ряду (35), то ряд (35) також
збігається і називається абсолютно
збіжним.
Таким чином, збіжність числових рядів з комплексними членами досліджується з використанням відомих ознак збіжності числових рядів з дійсними членами (додатних або знакозмінних).
Приклад. Дослідити н збіжність ряди у випадку збіжності знайти суми рядів:
1)
Застосуємо ознаку Коші,
,
ряд сходиться абсолютно.
Складемо
послідовність часткових сум ряду
і
позначимо
.
Тоді
—
сума
членів геометричної прогресії:
Так
як
,
то
тому
.
Ряд
виду
при
сходиться
і сума його знаходиться за формулою
В
даному випадку
,
тому
.
2)
1)
з
маємо
и
;
2)
и
.
Ряди збіжні як ряди вигляду
і їх суми рівні
Відповідь:
.
18.5.2 Функціональні та степеневі ряди.
Ряд
функцій комплексної змінної
називають
функціональним рядом.
Сукупність Z, для яких усі члени ряду визначені і ряд збігається, називають областю збіжності функціонального ряду.
Якщо
для усіх Z
області визначення D
функціонального ряду
існують числа an
такі, що
і
ряд
- збіжний, то функціональний ряд (36)
називають правильно збіжним.
Правильно
збіжні на множині D
функціональні ряди комплексної змінної
абсолютно збіжні в кожній точці
і мають, наприклад, такі властивості:
1)Якщо члени ряду (36) неперервні на дузі Г і ряд правильно збігається на Г, то його сума S(z) неперервна на Г і ряд (36) можна почленно інтегрувати по дузі Г, причому
2)Якщо
члени правильно збіжного в області D
функціонального ряду (36) є аналітичними
функціями в D,
то сума S(z)
цього
ряду також аналітична функція в області
D
і ряд (36) можна почленно диференціювати
в області D
скільки завгодно раз. Зокрема
(37)
Частинним
випадком функціональних рядів комплексної
змінної z
є степеневі ряди вигляду
Сума
S(z)
степеневого
ряду (38) є аналітичною функцією в крузі
збіжності
На колі
можуть знаходитися як точки збіжності,
так і точки розбіжності ряду.
Степеневі ряди можна почленно інтегрувати по будь-якій дузі, яка належить кругу збіжності.
Ряд
(38) заміною
зводиться
до ряду вигляду (39).
Радіус
збіжності R
ряду (39) знаходять за формулою Даламбера:
або
за формулою Коші
Приклад.
Знайти область збіжності ряду
Ряд
сходиться при
;
;
–
інтервал збіжності.
1)
– розходиться
2)
–
сходиться Відповідь:
