3. Сколіоз

Сколіо́з (грецьк. skoliosis викривлення) — це захворювання опорно-рухового апарата, що характеризується викривленням хребта у фронтальній (боковій) площині з розворотом хребців (торсія) навколо своєї вертикальної осі, що веде до функціональних порушень у роботі органів грудної клітки, а також до косметичних дефектів.

Процес формування сколіотичної деформації — це результат взаємодії чинників, що порушують вертикальне положення хребта, й пристосовних реакцій, спрямованих на збереження вертикального положення.

Сколіоз починається та прогресує в юності, під час періоду посиленого зростання організму, наприклад, у пубертатний період. Приблизно у 80% усіх випадків причина виникнення викривлень невідома.

Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення проблем загального стану здоров'я. Сильні сколіози є причиною деформації тулуба та його укорочення і призводять до зменшення об'єму грудної клітки і черевної порожнини.

3.1. Класифікація

Існує декілька класифікацій сколіозу заснованих на причині його виникнення, особливостях перебігу сколіотичної хвороби, ступеню вираженності викривлення тощо.

Сколіоз хребта поділяється на такі групи:

1. Залежно від походження:

— сколіози міопатичного походження (як наслідок патології розвитку м'язової тканини і зв'язок);

— сколіози неврогенного походження (як наслідок поширеного ураження спинного мозку при поліомієліті);

— диспластичні сколіози (аномалії розвитку хребців і ребер);

— рубцеві (обумовлені захворюваннями грудної клітки, що призводять до утворення рубцевої тканини, що перешкоджає нормальній роботі й положенню хребта);

— ідіопатичні (походження невідоме);

— посттравматичні (як наслідок перенесених травм хребта, грудної клітки, тазу, кінцівок).

2. За формою викривлення хребта сколіоз поділяється на:

• С-подібний (з однією дугою викривлення хребта),

• S- подібний (з 2-ма дугами),

• Z- подібний (з 3-ма дугами).

3. За локалізацією викривлення:

• шийно — грудний (вершина викривлення на рівні Th4 — Th5);

• грудний (вершина викривлення на рівні Th8 — Th9);

• грудопоперековий (вершина викривлення на рівні Th11 — Th12);

• поперековий (вершина викривлення на рівні L1 — L2);

• попереково-крижовий (вершина викривлення на рівні L5 — S1);

• комбінований.

4. За зміною статичної функції хребта:

• компенсована (урівноважена) форма сколіозу;

• некомпенсована (неврівноважена) форма сколіозу.

5. Рентгенологічна класифікація (згідно з наказам МО України):

• 1 ступінь сколіозу. Кут 1° — 10°.

• 2 ступінь сколіозу. Кут 11° — 30°.

• 3 ступінь сколіозу. Кут 30° — 50°.

• 4 ступінь сколіозу. Кут > 50°.

6. За зміною ступеню деформації:

• нефіксований (нестабільний);

• фіксований (стабільний).

7. За клінічним процесом:

• непрогресуючий сколіоз;

• прогресуючий сколіоз.

8. За часом виникнення:

• вроджені;

• набуті.

9. За ступенем поширенності:

• тотальні;

• часткові.

10. Сколіози поділять також на:

• прості (що мають 1 дугу);

• складні (2 або 3 дуги).