3 . Загальні положення закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Закон України «Про Транспортно-експедиторську діяльність» (далі Закон) був прийнятий 30.07.2007 р.

Цей Закон визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні і спрямований на створення умов для її розвитку та вдосконалення. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного. Положення цього Закону поширюється також на випадки, коли обов’язки експедитора виконуються перевізником. Закон складається із 16 статей, якими визначені права та обов’язки експедитора і клієнта, договірні відносини при експедируванні, засади

діяльності експедитора, державне регулювання та державна підтримка транспортно-експедиторської діяльності, відповідальність експедитора і клієнта та порядок вирішення спорів у транспортно-експедиторській діяльності.

У статті 4 Закону, що визначає засади діяльності експедитора, вказано, хто може здійснювати транспортно-експедиторську діяльність. Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб’єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технології роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договориз перевізниками, портами, автопідприємствами, іншими організаціями та компаніями, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб’єкти господарювання.

У статті 5 Закону – об’єднання експедиторів – вказано, що експедитори відповідно до законодавства можуть на добровільних засадах об’єднуватися в об’єднання: асоціації, ліги, союзи й ін. для координації своїх дій, захисту прав та інтересів експедиторів та учасників перевізного процесу (клієнтів). Законом визначені види транспортно-експедиторських послуг і місце їх надання.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з

України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи інших держав і при внутрішніх перевезеннях територією України. Взаємовідносини між експедитором і клієнтом визначаються договором транспортного експедирування. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок іншої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу. Законом чітко визначені права та обов’язки експедитора і клієнта, а також відповідальність сторін, що відображається в договорі транспортного експедирування.

Держава регулює та підтримує транспортно-е

влади, які здійснюють державне регулювання в цій сфері діяльності. Державна підтримка ТЕД формується і здійснюється відповідно до загальнодержавних програм економічного розвитку в галузі транспорту і передбачає:

– додержання прав і законних інтересів експедиторів, перевізників і споживачів їхніх послуг;

– стимулювання зростання обсягів експорту ТЕД, зокрема шляхом спрощення системи розрахунків;

– створення рівних умов на ринку транспортно-експедиторських послуг (ТЕП) і недопущення будь-якої дискримінації експедиторів, перевізників;

– участь експедиторів у розробці нормативно-правових актів із питань ТЕД;

– створення умов для організації підготовки і підвищення кваліфікації працівників у сфері ТЕД;

– сприяння розвитку міжнародного співробітництва, адаптації законодавства України до міжнародних вимог у сфері ТЕД.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків, які передбачені договором транспортного експедирування і законом, експедитори, клієнти, а також державні структури, на які покладена відповідальність за контроль і створення належних умов при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності, несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договорами транспортного експедирування