- •1. Дати пояснення термінам: транспортно-експедиторська діяльність, робота, послуга, хто є експедитор, клієнт, перевізник.
- •2. Які компоненти включають в себе виробничі потужності транспорту? Назвати транспортно-технологічні системи доставки вантажів.
- •3 . Загальні положення закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
- •4. Роль та задачі міжнародних експедиторських асоціацій.
- •5. Порядок укладання та основні вимоги договору на здійснення транспортно- експедиторської діяльності.
- •6. Хто перевіряє справність вагона у технічному та комерційному відношенні при відправленні вантажу?
- •7. Класифікація послуг, які надають експедиторські підприємства.
- •9. Накладна її призначення та порядок її оформлення.
- •11. Порядок надання, використання та захист коду експедитора.
- •12. Базисні умови поставки товару
- •10. Дати визначення термінам перевезень: інтермодальні, мультимодальні, комбіновані, бімодальні, контрейлерні
- •13. Вітчизняний та світовий досвід розвитку тед.
- •14. Від яких факторів залежить вибір виду транспорту при перевезенні вантажів та які послуги надають експедитори на різних видах транспорту?
- •15. Прядок надання, використання та захист коду експедитора.
- •16. Накладна, її призначення для перевезень вантажів залізницями у внутрішньому та міжнародному сполученні.
- •17. Для засвідчення яких обставин складається комерційний акт? Акт загальної форми, технічний акт, акт розкриття.
- •19.Види транспортно-експедиторського обслуговування. Класифікація транспортних послуг.
- •19. Термінали, їх призначення та транспортні послуги, які надаються на терміналах.
- •20. Чи можуть бути у складі залізниць транспортно-експедиторські підприємства, чим це передбачено? Які послуги надають такі підприємства?
- •21. На які групи поділяються суб’єкти тед?
- •22. Перешкоди при перевезенні та видачі вантажів в міжнародному сполученні.
- •23. За які неправильні дії відправника (експедитора) при оформленні перевізного документу на нього накладається штраф у відповідності до ст. 118 Статуту залізниць.
- •24. Договори та конвенції, що регламентують тед
- •25. Законодавство про транспортно-експедиторську діяльність. Порядок укладання договору на здійснення тед.
- •26. Оформлення експортно-імпортних та транзитних вантажів при передачі їх по морським та сухопутних переходам.
- •27. Класифікація та систематизація транспортно-експедиторських послуг.
- •28. Систематизація транспортно-експедиторських послуг.
- •29. Хто і для чого здійснює екологічний контроль при міжнародних перевезеннях?
- •31. Загальні положення тарифної політики залізниць України.
- •33. Перевізні документи, їх призначення та порядок оформлення при перевезенні звичайнихта небезпечних вантажів.
- •32. Тарифи на перевезення вантажів у всіх видах сполучень, порядок їх визначення.
- •35/37. Загальні вимоги Митного кодексу України. Порядок оформлення митної декларації.
- •36.В яких випадках одержувач може відмовитися від вантажу і чим це передбачено? Класифікація транспортно - експедиторських послуг.
- •37/35. Порядок оформлення митної декларації.
- •38. Організація перевезень вантажів автомобільним, морським, річковим транспортом та роль експедиторів при таких перевезеннях.
- •42.Загальні положення господарського та цивільного кодексів з перевезення вантажів
- •43. Суб’єкти транспортно-експедиторської діяльності.
- •44. Як здійснюються розрахунки за перевезення вантажів у межах залізниць України?
- •45. Митна вантажна декларація (мвд), її призначення та порядок оформлення
- •46. Необхідні умови при пред’явленні вантажів до перевезень: тара, упаковка, маркування, пломбування.
- •48. Компанії-оператори їх задачі та функції.
- •49. Як визначити терміни доставки вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні?
- •50. Порядок розрахунків за перевезення вантажів залізницями України у внутрішньому сполученні.
- •51. Порядок проведення митного контролю та митне оформлення вантажів і транспортних засобів.
- •51. Маркування вантажів, мета та порядок виконання, визначення маси вантажу при відправленні.
- •52.Порядок проведення митного контролю та митне оформлення вантажів і транспортних засобів
- •53. Супроводжувальні документи з виконання митних та інших операцій.
- •54. Яка суть концепції логістики на транспорті?
- •55. Накладна, її призначення та порядок оформлення при внутрішніх та міжнародних перевезеннях.
- •56 Смотреть 52
- •57. Яким способом визначається маса вантажів при відправленні?
- •58 Смотреть 52
- •60. Претензії та позови у внутрішньому та міжнародному сполученні.
- •62. Компанії-оператори залізничних перевезень, мета створення та функції.
- •63. Структура та основні задачі компанії-оператора залізничних перевезень.
- •65. Визначення плати за перевезення вантажів у внутрішньому сполученні між станціями а:в (задається)
- •66. Визначення відстані за перевезення транзитних вантажів між прикордонними станціями а:в (задається).
- •67. Митна зона та митний склад.
- •68. Планування перевезень транзитних та експортно-імпортних вантажів.
- •69. Яка залежність витрат від обсягу перевезень, доходів та прибутку?
- •70. Суб’єкти тед їх роль та задачі у перевізному процесі.
- •71. Назвати фактори, які визначають якість транспортних послуг.
- •73. Як визначається розмір компенсацій за прострочення в доставці вантажу залізничним транспортом ?
- •74. Як здійснюється плата за проведення митного та інших видів контролю?
- •76. Транспортно-експедиторська діяльність та її місце у перевізному процесі.
- •77. Хто і з яких причин вирішує питання про зміну шляху прямування вантажу?
- •78. Функції та задачі операторів залізничних перевезень.
- •79.Яка залежність витрат від рівня маркетингово-логістичного обслуговування?
- •80. Визначення цінності вантажу тазацікавленості в його доставці
- •81. Порядок вивантаження та видачі вантажів, що перевозяться у міжнародному сполученні.
- •82. Яким вимогам повинні відповідати стандарти якості транспортних послуг
- •83. Чи сплачує залізниця одержувачу штраф за несвоєчасну доставку вантажів, в якому розмірі і чим це передбачено?
- •84. Світовий досвід розвитку транспортно-експедиторської діяльності
- •85. Яким способом визначається маса вантажу при відправленні та на станціях призначення?
- •86. Супровідні документи та їх призначення при перевезенні вантажів у міжнародному сполученні.
- •87. Як визначається плата з а перевезення залізницями у міжнародному сполученні?
- •88. Хто встановлює придатність рухомого складу в технічному та комерційному відношенні для перевезення вантажу і чим це передбачено?
- •89. Визначення маси та кількості місць вантажу при здійсненні міжнародних перевезень.
13. Вітчизняний та світовий досвід розвитку тед.
А) Ще в давнину, коли здійснювалися перевезення вантажів мореплавцями-купцями, виникла потреба мати в інших державах, куди вони пливли, «своїх людей», які б могли забезпечити команду судна по прибутті в порт їжею, водою, паливом та ін., і їх називали «транспортні агенти», брокери, а коли пізніше їм стали довіряти і свої вантажі та операції з ними, виникли професіонали, які називали себе експедиторами («speditoren» – німецька мова) вантажовласників
До 1917 р. комерційні агентства, що діяли на залізницях Російської імперії, комісійні контори та міські станції виконували в основному функції місцевої експедиції, займалися залученням вантажу, видачею позичок, посередницькими операціями в торгівлі. Конкурували з іншими комерційними агентствами і працювали переважно в інтересах транспортних підприємств (залізниць).
До 1922 р. транспортно-експедиційне обслуговування здійснювали міські товарні станції, комерційні та митні агентства залізниць. У 1922 р. на залізницях колишнього СРСР було створене перше спеціалізоване транспортно-експедиційне підприємство – державне акціонерне товариство «Транспорт».
Потім, у 1930 р. на базі підприємств акціонерного товариства «Транспорт», інших подібних до нього організацій у системі НКШС (Народний комісаріат шляхів сполучення) було створене Всесоюзне об’єднання складської і транспортно-експедиторської справи «Союзтранс», що об’єднало всю матеріальну базу (автомобільний, гужовий транспорт, склади та ін.) і взяло на себе організацію та здійснення транспортно-експедиційної справи у всій країні.
У період з 1990 по 2000 рік в Україні було створено мережу транспортно-експедиторських підприємств із наданням послуг при перевезеннях вантажів як у внутрішньому, так і міжнародному сполученнях. Кількість експедиторських організацій та підприємств із надання транспортних послуг у 2000 р. при міжнародних залізничних перевезеннях становила майже 350 од. і при внутрішніх залізничних перевезеннях – майже 500. Як показала практика наступних років, така кількість експедиторів, перш за все при здійсненні міжнародних перевезень, не була потрібною, тому, починаючи з 2000 р., їхня кількість скоротилася до 120–130 і продовжує скорочуватись. На ринку транспортних послуг залишаються здебільшого компанії, які надають велику кількість транспортних послуг, з високою якістю обслуговування клієнтів.
Б)Загальною тенденцією у сфері транспорту за кордоном є поступова інтеграція національних транспортних систем у загальносвітову. У цих умовах доставку вантажів прагнуть здійснювати переважно за варіантом «від дверей до дверей» у режимі «точно в строк» на будь-яку адресу, на чому і зосереджена в основному діяльність транспортно-експедиторських фірм у різних країнах.
Світовий досвід свідчить, що без розгалуженої мережі транспортно-експедиторських підприємств різних форм власності сформувати повноцінний ринок транспортних послуг і забезпечити високу якість обслуговування неможливо.
Експедиторські фірми за кордоном можуть бути як малими підприємствами (чисельністю до 10 чоловік), роботу яких можна організувати без значних капіталовкладень, так і великими (до 2 тис. і більше), при розгалуженій мережі філій у всіх країнах світу. Вони можуть бути самостійними або входити до складу великих залізничних, автомобільних і суднових компаній, як їхні філії. Крім того, такі фірми на Заході поділяються на міжнародні та внутрішні, хоча їхня діяльність тісно переплітається. Однак у ряді країн фірми спеціалізуються тільки на одному з видів перевезень (міжнародних або внутрішніх).
За кордоном більша частина транспортно-експедиторських службперебуває у приватній власності окремих компаній або осіб і лише незначна – у державній власності. Багато приватних фірм є сімейними.
В останні роки за кордоном, особливо у США, з’явилась принципово нова форма володіння – колективна власність, перехід на яку дозволив у ряді випадків уникнути банкрутства, поліпшити роботи підприємств. Конгрес США за останні 25 років прийняв більше 20 нормативних актів, що сприяють розвитку цієї форми власності.
Одним із найбільших транспортно-експедиторських підприємств у Західній Європі є німецька фірма «М+М Милитцер і Мюнх Гмбх». Це підприємство спеціалізується на перевезенні збірних вантажів. Воно було засноване у 1932 р. і успішно конкурує протягом багатьох десятиліть з іншими транспортно-експедиторськими фірмами різних країн світу. Підприємство щорічно перевозить 1,5 млн тонн вантажів. Автопарк підприємства складає 740 одиниць рухомого складу.
