Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TED.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
140 Кб
Скачать
☆

13. Вітчизняний та світовий досвід розвитку тед.

А) Ще в давнину, коли здійснювалися перевезення вантажів мореплавцями-купцями, виникла потреба мати в інших державах, куди вони пливли, «своїх людей», які б могли забезпечити команду судна по прибутті в порт їжею, водою, паливом та ін., і їх називали «транспортні агенти», брокери, а коли пізніше їм стали довіряти і свої вантажі та операції з ними, виникли професіонали, які називали себе експедиторами («speditoren» – німецька мова) вантажовласників

До 1917 р. комерційні агентства, що діяли на залізницях Російської імперії, комісійні контори та міські станції виконували в основному функції місцевої експедиції, займалися залученням вантажу, видачею позичок, посередницькими операціями в торгівлі. Конкурували з іншими комерційними агентствами і працювали переважно в інтересах транспортних підприємств (залізниць).

До 1922 р. транспортно-експедиційне обслуговування здійснювали міські товарні станції, комерційні та митні агентства залізниць. У 1922 р. на залізницях колишнього СРСР було створене перше спеціалізоване транспортно-експедиційне підприємство – державне акціонерне товариство «Транспорт».

Потім, у 1930 р. на базі підприємств акціонерного товариства «Транспорт», інших подібних до нього організацій у системі НКШС (Народний комісаріат шляхів сполучення) було створене Всесоюзне об’єднання складської і транспортно-експедиторської справи «Союзтранс», що об’єднало всю матеріальну базу (автомобільний, гужовий транспорт, склади та ін.) і взяло на себе організацію та здійснення транспортно-експедиційної справи у всій країні.

У період з 1990 по 2000 рік в Україні було створено мережу транспортно-експедиторських підприємств із наданням послуг при перевезеннях вантажів як у внутрішньому, так і міжнародному сполученнях. Кількість експедиторських організацій та підприємств із надання транспортних послуг у 2000 р. при міжнародних залізничних перевезеннях становила майже 350 од. і при внутрішніх залізничних перевезеннях – майже 500. Як показала практика наступних років, така кількість експедиторів, перш за все при здійсненні міжнародних перевезень, не була потрібною, тому, починаючи з 2000 р., їхня кількість скоротилася до 120–130 і продовжує скорочуватись. На ринку транспортних послуг залишаються здебільшого компанії, які надають велику кількість транспортних послуг, з високою якістю обслуговування клієнтів.

Б)Загальною тенденцією у сфері транспорту за кордоном є поступова інтеграція національних транспортних систем у загальносвітову. У цих умовах доставку вантажів прагнуть здійснювати переважно за варіантом «від дверей до дверей» у режимі «точно в строк» на будь-яку адресу, на чому і зосереджена в основному діяльність транспортно-експедиторських фірм у різних країнах.

Світовий досвід свідчить, що без розгалуженої мережі транспортно-експедиторських підприємств різних форм власності сформувати повноцінний ринок транспортних послуг і забезпечити високу якість обслуговування неможливо.

Експедиторські фірми за кордоном можуть бути як малими підприємствами (чисельністю до 10 чоловік), роботу яких можна організувати без значних капіталовкладень, так і великими (до 2 тис. і більше), при розгалуженій мережі філій у всіх країнах світу. Вони можуть бути самостійними або входити до складу великих залізничних, автомобільних і суднових компаній, як їхні філії. Крім того, такі фірми на Заході поділяються на міжнародні та внутрішні, хоча їхня діяльність тісно переплітається. Однак у ряді країн фірми спеціалізуються тільки на одному з видів перевезень (міжнародних або внутрішніх).

За кордоном більша частина транспортно-експедиторських службперебуває у приватній власності окремих компаній або осіб і лише незначна – у державній власності. Багато приватних фірм є сімейними.

В останні роки за кордоном, особливо у США, з’явилась принципово нова форма володіння – колективна власність, перехід на яку дозволив у ряді випадків уникнути банкрутства, поліпшити роботи підприємств. Конгрес США за останні 25 років прийняв більше 20 нормативних актів, що сприяють розвитку цієї форми власності.

Одним із найбільших транспортно-експедиторських підприємств у Західній Європі є німецька фірма «М+М Милитцер і Мюнх Гмбх». Це підприємство спеціалізується на перевезенні збірних вантажів. Воно було засноване у 1932 р. і успішно конкурує протягом багатьох десятиліть з іншими транспортно-експедиторськими фірмами різних країн світу. Підприємство щорічно перевозить 1,5 млн тонн вантажів. Автопарк підприємства складає 740 одиниць рухомого складу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]