- •Лабораторна робота №2 Тема:Обчислення в excel. Формули та функції.
- •1. Робота з формулами
- •2. Автоматичні обчислення
- •Копіювання формул
- •3. Робота з масивами даних
- •4. Функції в формулах
- •Основні вміння та навики
- •1. Створення формул
- •2. Відслідковування залежностей у формулах
- •3. Вставка імені комірки у формули
- •4. Копіювання формул
- •5. Застосування формул масиву
- •6. Перегляд таблиці у формульному режимі
- •7. Застосування вбудованих функцій
- •Тлумачний словник термінів
- •Контрольні запитання
7. Застосування вбудованих функцій
При роботі з функціями виникає потреба у дотриманні правильного задання назви функцій та її синтаксису.
У Excel 2000 вперше з'явилась панель формул. Вона призначена для полегшення роботи з функціями. Для того щоб запустити цю панель, потрійно клацнути вказівником миші по кнопці =| рядка формул. У результаті цього під рядком формул з'явиться сіра область, на якій знаходяться дві кнопки: ОК та Отмена. Для вибору функції, призначено список у лівій частині рядку формул. Цей .список містить імена десяти функцій, які використовувалися найближчим часом. Якщо потрібної функції у списку немає, користувач повинен вибрати-елемент Другие функции цього списку, в результаті чого відкриється діалогове вікно майстра функцій. (Програму Мастер функций можна викликати також за допомогою кнопки стандартної панелі інструментів або команди меню Вставка => Функция.)
Зауваження. З усіма категоріями функцій та параметрами аргументів
можна ознайомитись в довідковій системі Excel 2000.
Користувачеві потрібно вибрати категорію, до якої належить» функція, а в полі Функция - вибрати назву конкретної функції. У нижній частині вікна майстра відображено короткий опис зазначеної функції та її синтаксис. Після вибору функції натисніть кнопку ОК, щоб можна було повернутися на панель формул та задати аргументи. Програма допомагає користувачу задати аргументи за допомогою наступного вікна майстра.
Розглянемо другий крок майстра на прикладі функції ЕСЛИ. У результаті виконання першого кроку програми майстра функцій на екрані з'явиться діалогове вікно, зображене на Рис. 3.
Рис. 3 Діалогове вікно Аргументы функции
Відповідно до синтаксису функції, на панелі формул .відкривається певна кількість полів для введення аргументів. У ролі аргументів можна використовувати числові значення, адреси чи імена комірок та діапазонів. Після введення аргументу справа від поля введення відображається значення із вказаної комірки. Після введення аргументів в нижній частині поля формул відображається проміжне значення.
Якщо панель формул закриває робочу область, користувач може мінімізувати це вікно. Для цього потрібно клацнути на кнопці мінімізації вікна, внаслідок чого вікно зменшиться до розмірів поля введення. Повторне клацання по кнопці мінімізації приведе до відновлення попередніх розмірів вікна панелі формул. Вводити аргументи можна як з клавіатури, так і за допомогою вказівника миші.
Панель формул значно прискорює введення складних формул, які складаються з декількох вкладених.
Тлумачний словник термінів
Абсолютні адреса - це адреса комірки в формулі, що не змінюється при копіюванні формули в інше місце або виконанні операції автозаповнення. Абсолютне посилання на комірку вказує на розташування комірки всередині аркуша. Абсолютне посилання утворюється при вставці символу $ в адресу комірки. Символ $ може знаходитись перед буквою, яка позначає стовпчик в електронній таблиці, перед номером рядка або одночасно перед обома індексами. У першому випадку посилання вказує на незмінність стовпця, у другом - на незмінність рядка, а в третьому - на цілу комірку. При переміщенні формул абсолютна адреса не змінюється
Відносна адреса - це адреса комірки, що змінюється при копіюванні, перенесенні формули в інше місце або виконанні операції автозаповнення. Відносне посилання на комірку застосовується в формулах для того, щоб вказати, де знаходиться комірка відносно формули, яка містить цю адресу. Відносне посилання на комірку складається із заголовку рядка та стовпця (наприклад, В1, AF345) та поновлюється при переміщення формули.
Впливаюча комірка - комірка, посилання на яку містить формула в активній
комірці.
Діаграма - форма графічного відображення числових значень, яка значно полегшує сприйняття даних. Вибір типу діаграми залежить від поставленої задачі. Діаграму можна створити в робочій таблиці або на окремому аркуші книги.
Залежна комірка - комірка, формула в якій містить посилання на вміст активної комірки. При зміні значення активної комірки змінюються значення у залежних комірках.
Маркер даних - це фігури, за допомогою яких на діаграмі представляються окремі значення даних. Декілька пов'язаних між собою маркерів утворюють ряд даних.
Мяркер заповнення - чорний квадратик в нижньому правому кутку виділеної комірки або діапазону комірок. Ряд даних - група пов'язаних між собою елементів на діаграмі, джерелом яких є рядок або стовпчик на аркуші. Ряди даних на діаграмі відрізняються один від другого кольором або узором.
Формула - вираз, який починається зі знаку "=", за допомогою якого виконуються обчислення. Формула може містити математичні оператори, значення, посилання на комірки та назви функцій. Результатом виконання формули є нове значення.
Функція - це об'єднання декількох операцій для розв'язування задач. Функціями є формули, до складу якої входять один або декілька аргументів.
