- •Органічна хімія (частина перша)
- •Органічна хімія
- •§1. Поняття про органічні сполуки. Спільні та відмінні ознаки неорганічних та органічних речовин Коротка історія виникнення органічної хімії
- •Спільні ознаки неорганічних та органічних речовин
- •Відмінні ознаки неорганічних та органічних речовин
- •Класифікація органічних речовин
- •Завдання для самоконтролю
- •Насичені вуглеводні Поняття та класифікація вуглеводнів
- •§2. Метан Склад і будова молекули
- •Фізичні властивості та поширення в природі
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Завдання для самоконтролю
- •§3. Гомологи метану Гомологічний ряд
- •Структурні формули
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Одержання насичених вуглеводнів
- •Завдання для самоконтролю
- •§4. Ізомерія насичених вуглеводнів Радикали та їх назви
- •Явище ізомерії, ізомери
- •Завдання для самоконтролю
- •§5. Теорія хімічної будови органічних речовин Виникнення теорії хімічної будови органічних речовин
- •Основні положення теорії хімічної будови органічних речовин
- •Значення теорії хімічної будови органічних речовин
- •Завдання для самоконтролю
- •§6. Визначення молекулярної формули газуватої речовини
- •Завдання для самоконтролю
- •Ненасичені вуглеводні
- •Н енасичені вуглеводні
- •§7. Етиленові вуглеводні Поняття етиленові вуглеводні. Гомологічний ряд
- •Електронна будова етилену
- •Фізичні властивості етилену
- •Хімічні властивості етилену
- •Одержання етилену
- •Застосування етилену
- •Завдання для самоконтролю
- •§ 8. Ацетиленові вуглеводні Поняття ацетиленові вуглеводні. Гомологічний ряд
- •Електронна будова ацетилену
- •Фізичні властивості ацетилену
- •Хімічні властивості ацетилену
- •Одержання ацетилену
- •Застосування ацетилену
- •Завдання для самоконтролю
- •§ 9. Дієнові вуглеводні Поняття та класифікація дієнових вуглеводнів
- •Хімічні властивості
- •Застосування
- •Завдання для самоконтролю
- •§ 10. Ізомерія ненасичених вуглеводнів
- •Завдання для самоконтролю
- •§ 11. Поняття про полімери. Поліетилен
- •С клад і будова поліетилену
- •Властивості поліетилену
- •Застосування поліетилену.
- •Завдання для самоконтролю
- •§ 12. Пластмаси
- •Завдання для самоконтролю
- •§ 13. Розв’язування розрахункових задач на виведення формули речовини за продуктами спалювання
- •Завдання для самоконтролю
- •Циклічні та ароматичні вуглеводні
- •§ 14. Циклічні сполуки
- •Гомологічний ряд та номенклатура циклічних сполук
- •Завдання для самоконтролю
- •§ 15. Бензен
- •Завдання для самоконтролю
- •§16. Поняття про хімічні засоби захисту рослин
- •Завдання для самоконтролю
- •§17. Взаємозв’язок насичених, ненасичених і ароматичних вуглеводнів
- •2 Наси чені 5
- •Завдання для самоконтролю
- •Природні джерела вуглеводнів
- •§18. Природний та супутній нафтовий гази Природний газ
- •Супутній нафтовий газ
- •Завдання для самоконтролю
- •§19. Нафта Походження нафти
- •Фізичні властивості нафти
- •Склад нафти
- •Переробка нафти
- •Крекінг нафтопродуктів
- •Детонаційна стійкість бензинів
- •Застосування нафтопродуктів
- •Завдання для самоконтролю
- •§20. Вугілля та продукти його переробки
- •Завдання для самоконтролю
Крекінг нафтопродуктів
Вихід бензину із нафти можна значно збільшити (до 65 - 70 %) шляхом розщеплення вуглеводнів з довгим ланцюгом, що містяться, наприклад, в мазуті, на вуглеводні з меншою відносною молекулярною масою. Такий процес називається крекінгом (від англ. сrack – розщеплювати).
Крекінг – це процес розщеплення вуглеводнів, що містяться в нафті, в результаті якого утворюються вуглеводні з меншим числом атомів карбону в молекулі.
Процес крекінгу відбувається із руйнуванням карбонових ланцюгів і утворенням більш простих насичених і ненасичених вуглеводнів, наприклад:
С
гексадекан
октан
октен
Речовини, що утворилися можуть розкладатися далі:
С
октан
бутан
бутен
бутан
етан
етен (етилен)
Розрізняють два основних види крекінгу: термічний і каталітичний.
Термічний крекінг - розщеплення молекул вуглеводнів при високій температурі (470-550оС).
Процес протікає повільно, утворюються вуглеводні з нерозгалуженим ланцюгом атомів карбону.
У бензині, який одержаний в процесі термічного крекінгу, разом з насиченими вуглеводнями, міститься багато ненасичених вуглеводнів. Тому цей бензин володіє більшою детонаційною стійкістю, ніж бензин прямої перегонки.
У бензині термічного крекінгу міститься багато ненасичених вуглеводнів, які легко окислюються і полімеризуються. Тому цей бензин менш стійкий при зберіганні. При його згорянні можуть засмічуватись різні частини двигуна. Для усунення цієї шкідливої дії до такого бензину додають антиокисники.
Каталітичний крекінг – розщеплення молекул вуглеводнів в присутності каталізаторів і при низькій температурі (450-500оС).
У порівнянні із термічним крекінгом процес протікає значно швидше, при цьому відбувається не тільки розщеплення молекул вуглеводнів, але і їх ізомеризація, тобто утворюються вуглеводні з розгалуженим ланцюгом атомів карбону.
Бензин каталітичного крекінгу у порівнянні з бензином термічного крекінгу володіє ще більшою детонаційною стійкістю, оскільки в ньому містяться вуглеводні з розгалуженим ланцюгом атомів карбону.
У бензині каталітичного крекінгу ненасичених вуглеводнів міститься менше, і тому процеси окиснення і полімеризації в ньому не протікають. Такий бензин більш стійкий при зберіганні.
Детонаційна стійкість бензинів
Однією із важливих характеристик будь-якого бензину як рідкого пального є його детонаційна стійкість.
Щоб зрозуміти явище детонації необхідно згадати як працює автомобільний двигун внутрішнього згоряння. В циліндр двигуна засмоктується суміш парів бензину з повітрям, суміш стискується поршнем і підпалюється за допомогою електричної іскри. При згорянні вуглеводнів, що утворюються, гази розширюються і здійснюють роботу. Чим сильніше стискується суміш парів бензину з повітрям, тим більшу потужність розвиває двигун і тим відносно менше він витрачає пального. Виявляється, що не всі сорти бензинів витримують сильне стискання. Деякі вуглеводні при стисканні запалюються передчасно і згоряють з надзвичайно великою швидкістю, з вибухом. Від удару вибухової хвилі об поршень з’являється різкий стук у циліндрі, відбувається знос деталей, потужність двигуна падає. Це вибухове згоряння бензину носить назву детонації.
Детонація – це надзвичайно швидке неправильне згоряння палива в циліндрі двигуна внутрішнього згоряння, що супроводжується нестійкістю роботи, металічним стуком, неповного згоряння пального.
Найменшою стійкістю до детонації володіють парафіни (насичені вуглеводні) нормальної будови. Розгалужені вуглеводні, а також ненасичені та ароматичні більш стійкі до детонації; вони допускають сильне стискування горючої суміші і дозволяють конструювати більш потужні двигуни.
Для кількісної характеристики детонаційної стійкості бензинів розроблена октанова шкала. Кожний вуглеводень і кожний сорт бензину характеризується певним октановим числом. Октанове число ізооктану (2,2,4-триметилпентану), який володіє високою детонаційною стійкістю, прийнято за 100. Октанове число н-гептану, який надзвичайно легко детонує, прийнято за 0. Суміш гептану та ізооктану мають октанові числа, що дорівнюють вмісту (в процентах) ізооктану в них. Користуючись такою шкалою, визначають октанові числа бензинів. Якщо говорять, що бензин має октанове число 80, то це значить, що він допускає таке ж стискання в циліндрі без детонації, як суміш із 80 % ізооктану і 20 % гептану.
Промисловість випускає автомобільні бензини марок А-80, АИ-92, АИ-95, АИ-98. У марці бензину буква «А» показує, що він автомобільний, а цифра – мінімальне октанове число. У бензинах А-80 октанове число (80) установлено моторним методом, а в бензинах АИ-92, АИ-95 і АИ-98 друга буква «И» показує, що октанове число (92, 95 і 98) установлено дослідницьким методом. Для підвищення детонаційної стійкості в бензини вводять антидетонатори (тетраетилсвинцеві рідини – ТЕС), які дуже отруйні, хімічно активні. Такі бензини називаються етилованими. Вони забарвлюються. Бензин А-80 забарвлюється в жовтий колір, АИ-92, АИ-95 – в оранжево-червоний і АИ-98 – в синій. Усі бензини, крім АИ-98, поділяються на літні, призначені для використання в період з 1 квітня по 1 жовтня, а в південних районах – протягом усього року, і зимові, які використовуються в період з 1 жовтня по 1 квітня, а в північних і північно-східних районах – протягом року.
Промисловістю випускаються сезонні (літні і зимові) автомобільні бензини. Для бензину зимового виду температура википання 10 % палива має бути не більше 55 оС, а літнього виду – не більше 70 оС.
Бензини, які видобувають із нафти, мають низькі октанові числа, особливо, якщо вони насичені парафінами. Застосовуючи спеціальні способи переробки – риформінг – одержують бензини з високим октановими числами.
Риформінг – це один із способів, який підвищує октанове число шляхом додавання до бензину ароматичних вуглеводнів.їх можна отримати із насичених вуглеводнів (алканів) або циклічних сполук (циклоалканів) шляхом каталітичного риформінгу.
