- •Види криміналістичної ідентифікації.
- •Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •Види слідів ніг і їх значення у розслідуванні злочинів.
- •Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації.
- •Використання науково-технічних засобів при огляді місця події.
- •6. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів.
- •7. Елементи криміналістичної характеристики економічних злочинів.
- •8. Загальна структура методики розслідування злочинів.
- •10. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів та їх процесуальне оформлення.
- •9. Загальні положення і наукові основи методики розслідування злочинів.
- •11. Засоби криміналістичної тактики.
- •12. Класифікація службових злочинів і загальні методичні положення їх розслідування.
- •13. Криміналістика в системі юридичних наук.
- •14. Криміналістична характеристика посадових злочинів
- •15. Криміналістична характеристика злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.
- •16. Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •18. Криміналістична характеристика статевих злочинів.
- •19. Методи криміналістики.
- •20. Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.
- •21. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •22. Організація і тактика призначення судових експертиз.
- •23. Організація і тактика проведення огляду місця події.
- •24. Особливості криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів та слідів пострілу.
- •25. Особливості побудови та перевірки слідчих версій.
- •26. Особливості початкового етапу розслідуванні крадіжок.
- •27. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв.
- •28. Особливості початкового етапу розслідування хабарництва.
- •29. Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні екологічних злочині
- •30. Особливості призначення експертиз при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •31. Особливості розслідування злочинів вчинених неповнолітніми
- •32. Особливості розслідування злочинів проти громадської безпеки
- •33. Особливості розслідування злочинів у сфері використання комп’ютерних технологій.
- •34. Розслідування незаконних дій, пов'язаних із наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами.
- •35. Розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням.
- •36. Особливості розслідування розбоїв та грабежів.
- •37 .Особливості тактики допиту свідків і потерпілого
- •38. Особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.
- •39. Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
- •40. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •41. Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні вбивств
- •42. Письмо як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •43. Письмова мова як об’єкт криміналістичного дослідження
- •44. Позавидові методики розслідування злочинів.
- •45. Поняття та загальна характеристика авторознавчого дослідження.
- •46. Поняття та правові засади криміналістичного слідознавства.
- •47. Поняття доріжки слідів та її криміналістичне значення.
- •48. Поняття і види підробки документів.
- •49. Поняття і елементи криміналістичної характеристики злочинів.
- •50. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •55. Поняття криміналістичної характеристики та її значення для методики розслідування злочинів.
- •56. Поняття та види слідів у криміналістиці.
- •59. Поняття та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •60. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •61. Поняття та структура криміналістичних обліків.
- •62. Поняття та структура криміналістичної техніки
- •63. Поняття та сутність криміналістичної тактики. Її структура
- •64. Поняття, суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації
- •65. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •66. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •67. Призначення експертиз при розслідуванні злочинів у сфері наркотизму
- •68. Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •69. Процесуальні та криміналістичні особливості слідчого експерименту
- •70. Психологічні основи тактики допиту неповнолітніх
- •71. Психологічні основи тактики пред’явлення для впізнання
- •74. Система тактичних прийомів проведення допиту та їх класифікація
- •75. Слідчий огляд і дослідження зброї та слідів пострілу на місці події
- •76. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •77. Структура методики розслідування злочинів.
- •78. Судове почеркознавство та його наукові основи
- •79. Тактика допиту в конфліктній ситуації.
- •80. Тактика допиту підозрюваного, що заявив про алібі.
- •81. Тактика огляду трупа на місці його виявлення.
- •82. Тактика проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •83. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні комп’ютерних злочинів.
- •85. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктній ситуації.
- •86. Тактичні прийоми проведення допиту свідків, які дають неправдиві показання.
- •87. Техніко-криміналістичні засоби, що застосовуються для виявлення, фіксації і вилучення доказів.
- •88. Технічні засоби фіксації доказів при розслідуванні злочинів.
- •89. Типові слідчі ситуації та версії початкового етапу розслідування зґвалтувань.
27. Особливості початкового етапу розслідування розбоїв.
У справах про розбійницькі напади на початковому етапі розслідування, як правило, відомо інформацію про обставини виявленого злочину, а часто й про осіб, які його вчинили. Ця інформація надходить з заяв потерпілих та інших джерел. Оцінюючи цю інформацію і результати первинної перевірки, слідчий має можливість вже на початковому етапі розпочати перевірку висунутих версій і планування розслiдування.
Існують дві головні слідчі ситуації: перша з них, коли особа, яка вчинила злочин, відома, друга — коли злочинець невідомий. Як правило, на початковому етапі розслідування у справах про розбійницький напад можна висунути такі типові версії:
1) мав місце розбійницький напад чи грабіж;
2) злочин вчинено підозрюваною чи іншою особою;
3) злочину не було, повідомлення неправдиве.
У разі, коли злочинець відомий, перед слідчим стоїть завдання перевірити його причетність до вчинення злочину. Коли ж злочинця затримано на місці злочину, передусім слід передбачити такі заходи, як допит потерпілого, огляд місця події, огляд одягу підозрюваного, допит очевидців та інших осіб. Коли злочинець невідомий потерпілому необхідно перевірити версії про осіб, які могли вчинити розбій. При цьому необхідно чітко оцінити наявні докази та іншу інформацію, а саме:
а) проаналізувати показання потерпілих, свідків та інших осіб;
б) перевірити наявність нерозкритих розбоїв у даному районі чи населеному пункті;
в) перевірити відбитки слідів рук, куль, якщо вони використовувалися у вчиненні злочину.
При плануванні затримання злочинців з речовими доказами, якщо про це відомо слідчому, слід передбачити:
а) розміщення оперативних працівників, які беруть участь у затриманні, з урахуванням усіх можливих обставин опору з боку злочинців;
б) питання щодо часу і моменту операції;
в) можливі способи фіксації злочинних дій;
г) способи належного процесуального затримання.
Важливу роль у розслідуванні відіграє огляд місця затримання, де можна виявити сліди злочину.Ретельному оглядові підлягає також одяг затриманих.
Після детального аналізу й оцінки результатів затримання та обшуку слідчий з урахуванням слідчої ситуації повинен скласти план допиту підозрюваного. У ньому слід передбачити запитання, що стосуються й тих обставин, які були встановлені на початковій стадії розслідування.
28. Особливості початкового етапу розслідування хабарництва.
Кримінальні провадження про хабарництво порушуються за матеріалами органів боротьби з економічною злочинністю, організованою злочинністю і корупцією.
Програма першочергових слідчих дій складається з:
а) допиту заявника з метою одержання відомостей щодо предмета хабара, його особливостй, характеру дій, які повинна здійснити службова особа, встановлення осіб, які можуть підтвердити показання заявника;
б) затримання хабародавця (посередника) як підозрюваної особи з отриманим хабаром;
в) обшуку місця передачі хабара, особи, яка одержала хабар, хабародавця (посередника), за наявності даних про передачу хабара з метою виявлення предмета хабара, упаковки тощо;
г) допит зазначених осіб як підозрюваних;
ґ) огляд предмета хабара для встановлення його особливостей, приналежності раніше певній особі. Наприклад, при виявленні в підозрюваного грошових купюр у протоколі огляду має бути зазначено номінал кожної купюри, зовнішній вигляд, написи, забруднення та інші індивiдуальні ознаки, упаковка;
д) огляд місця передачі хабара, місця зустрічі учасників злочину з метою виявлення матеріальних слідів, що вказують на перебування в даному місці певних осіб (слідів рук, особистих предметів та ін.);
е) пред’явлення для впізнання предмета хабара особам, які раніше бачили цей предмет, у тому числі хабародавцю.
У разі, коли на хабарництво вказують непрямі дані, розслідування починається з огляду документів із метою встановлення: їх підробки; незаконності виконання службових дій; неправомірності невиконання таких дій; порядку їх виконання; порядку проходження документації; недотримання правил оформлення документів, спрощення його порядку; порушення звичайної черговості розгляду питань, прискорення його в порівнянні зі встановленими або звичайними термінами виконання службових дій та ін.
Залежно від ситуацій здійснюються такі подальші початкові слідчі дії: обшук у підозрюваних у хабарництві та хабародавця з метою виявлення предмета хабара, слідів і документів, що свідчать про це; допит підозрюваного про обставини виконання ним певних службових дій, про причини порушення встановленого порядку розгляду і вирішення питань, про обставини придбання майна, цінностей, наявності грошей, що, можливо, є предметом хабара; допити хабародавця і посередників про обставини розслідуваної справи; інші дії, що випливають із конкретних слідчих ситуацій.
Для розслідування наявного вимагання хабара розробляється тактична операція, що є комплексом слідчих дій: допит заявника про індивідуальні ознаки предмета хабара; затримання особи, підозрюваної в хабарництві з переданими їй грошима або цінностями; обшук цієї особи й обшук на місці передачі хабара; огляд виявлених при здійсненні цих дій предмета хабара, документів, що можуть мати відношення до справи. До комплексу зазначеної операції входять відповідні оперативно-розшукові заходи.
