14. Як відбувалася ліквідація царизмом автономії України у 2 половині 18 ст і який вплив на ці процеси мала втрата українськими автономіями прикорд. Статусу

Скасування імперських внутрішніх тарифів 1754 р. і прикордонного тарифу між Гетьманщиною і Росією 1755 р. позбавили гетьмана прибутків. Але, завдяки енергійним протестам Розумовського, імператриця виділила гетьманові 50 тис. карбованців на рік як компенсацію від імперської скарбниці. Коли Колегія іноземних справ на чолі з ворогом Розумовського А.П.Бестужевим-Рюміним зажадала звіту про використання цих фондів, гетьман відмовився підкоритися. Відмова стала причиною запеклої боротьби, внаслідок якої імперська влада прийняла пропозицію гетьмана про адміністративне підпорядкування Гетьманщини Сенатові.

Остаточна ліквідація української автономії відбувалася протягом 1764-1783рр.

Після ліквідації гетьманства 1764р. вся повнота влади в Україні зосередилася в руках Другої Малоросійської Колегії на чолі з графом П.Румянцевим. Було взято жорстокий курс на централізацію та русифікацію. У 1775 році було знищено Запорізьку Січ, у 1781р. ліквідовано полкову систему на Гетьманщині, утворено намісництво за російським зразком, у 1783р. юридично оформлено кріпацтво, крім того за селян лівобережжя і слобожанщини поширювалися загальноросійські закони.Намагаючись підпорядкувати собі українську еліту Катерина ІІ видала «Жаловану грамоту дворянству», відповідно до якої українська знать звільнялася від військової служби та урівнювалася у правах з російським дворянством. Внаслідок цих акцій було остаточно ліквідовано українську автономію.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

18. Як «столипінська реакція » позначилася на укр..Русі та соц.-економ.Становищіукр..Земель у складі Рос.Імперії?

Одним з елементів столипінської реакції було переслідування національних меншин. У 1910 р. Столипін видав обіжник, в якому зачислив український народ до "чужородних" і забороняв будь-які українські організації. У часи столипінської реакції були закриті товариства "Просвіта", заборонено продавати українські книжки проводити концерти, вечори. В Україні, як І в усій Російській Імперії, формуються шовіністичні організації.

Важливим елементом політики російського самодержавства в період реакції було насадження ідеології великодержавного шовінізму й посилення національного гніту.

Аграрна політика Столипіна, яка переслідувала мету створити на селі міцне, заможне селянство як опору самодержавного режиму. Селянам дозволялось виходити з общини, селитися окремо, "на відрубах".

Столипінська реформа мала найбільший вплив в Україні, бо вона відповідала старим традиційним формам землеволодіння.

За ініціативою Столипіна запроваджувалося три групи заходів:

1) руйнування общинного землеволодіння й встановлення приватної власності селян на викуплену ними общинну землю;

2)допомога селянам, переважно заможним, через селянський банк для купівлі казенних і поміщицьких земель з метою створення можливо більшого числа хуторів (відрубів);

3)переселення селян із густонаселеного центру на окраїни - в Сибір, Середню Азію, на Кавказ.

Здійснення столипінської реформи в певній мірі підірвало підвалини сільської общини.

Таким чином, столипінська реформа з аграрно-селянського питання носила суперечливий характер. По-перше, вона створювала стимул для певних верств селянства, які, вийшовши з общин, мали можливість створювати високотоварні господарства. По-друге господарств. Чимало селян покидали села й поповнювали ряди пролетаріїв. У цілому столипінська реформа не забезпечила вирішення аграрно-селянського питання в Росії.

Антиукраїнська репресивна політика не припинилася після смерті Столипіна. Репресії викликали зворотню реакцію. Під їх впливом на бік українського руху перейшли навіть ті, хто раніше тримався осторонь. Водночас антиукраїнські реформи використали й російські опозиційні сили як привід для критики дій царського уряду.

Загалам же напередодні першої світової війни український рух у Російській імперії був дуже слабким через постійні заборони і переслідування.Тяжко було приступати до будівництва національної держави, не маючи за собою навіть початкових українських шкіл. Демократичні традиції національного відродження кін19-поч20ст стали міцним набутком українського руху і в XX ст.

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------