1. Економіка, як сфера суспільних відносин

Економіка (від Герц. оikonomia – керування домашнім господарством) – це сукупність відносин між людьми в сфері суспільних відносин, виробництва, розподілу, обміну і споживання результатів людської діяльності, а також їх ефективного використання, що відповідають даній ступені розвитку суспільства.

Економіка пронизує незримими нитками все суспільство. Робітник за станком, пенсіонер, що купує хліб, перукар, що робить зачіску – всі вони вступають в економічні відносини, тобто здійснюють дії, що зв’язані з економікою.

Економіка розглядається у кількох значеннях:

1) сукупність виробничих відносин, що визначаються характером власності на засоби виробництва. Економіка в умовах різних суспільно-економічних формацій визначається перш за все властивою їй системою виробничих відносин між людьми, що здійснюються у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг;

2) господарство району, країни або всього світу. Економіка кожної країни розвивається в системі суспільного поділу праці. Тому економіка країни складається з економіки окремих галузей (промисловості, торгівлі, будівництва, сільського господарства і т.д.). В економіці кожної країни виділяються також основні виробничі ланки – підприємства, фірми, організації тощо;

3) наукова дисципліна, що займається вивченням народного господарства, його галузей, а також деяких умов та елементів виробництва (праця, управління і т. ін.)

Виробництво, споживання і розподіл економічного продукту відбувається в різних масштабах:

- макроекономіка – на рівні національного господарства країни і взаємодії економіки окремих держав між собою;

- мікроекономіка – на рівні окремих підприємств, сімей, людей.

Економіка підприємства – це наука про ефективність виробництва, шляхи і методи досягнення підприємством найкращих результатів при найменших затратах.

Предметом вивчення економіки підприємства є методи і способи раціонального поєднання і ефективного використання всіх елементів виробничого процесу. При цьому економічні і організаційні питання розглядаються в тісному зв’язку з технікою і технологією.

2. Предмет, задачі дисципліни «Економіка енергетики»

Розвиток економіки окремих країн світу і світового господарства в цілому значною мірою залежить від того, наскільки повно задовольняються їхні потреби у вихідній сировині, насамперед енергетичній. Це обумовлено тим, що в процесі суспільного виробництва енергія використовується як оборотний елемент засобів виробництва, як засіб особистого споживання, багато в чому визначаючи продуктивність суспільної праці та вартість робо­чої сили.

Достатнє й доступне енергозабезпечення є основою функціонування людської цивілізації. Зв'язок між рівнем цивілізованого життя та енергозабезпеченням добре відомий: щоб виготовити будь-який предмет, необхідно виконати роботу, а отже, витратити енергію. На початкових етапах розвитку людського суспільства, заснованого на використанні найпростіших знарядь праці, енергія, витрачена людиною, майже дорівнювала виробле­ній нею енергії. З винаходом нових способів перетворення енергії кількість вивільненої енергії в декілька разів перевищила ті обсяги, які могли б бути вироблені мускульною силою люди­ни. Таким чином, розвиток економіки та зростання матеріального добробуту дуже тісно пов'язані з виробництвом енергії.

Роль енергетики в розвитку матеріальної культури визначає діалектичну взаємозалежність між споживанням енергії та економічним розвитком. Більш високе економічне зростання спричиняє підвищення видобутку та споживання енергоресурсів, у свою чергу, збільшення пропозиції енергоресурсів прискорює економічне зростання. Зокрема, при зростанні валового внутрішнього продукту в 1950-2000 рр. у 6,4 рази споживання паливно-енергетичних ресурсів зросло в 4,9 рази. Таким чи­ном, без перебільшення можна стверджувати, що сьогодні енер­гетика набуває найважливішого значення для розвитку всіх галузей народного господарства, забезпечення ефективності їх функціонування.

Розвиток економіки будь-якої країни неможливий без здійснення ефективного управління енергетичним комплексом, досягнення ним високих економічних показників. У зв'язку з цим виникає необхідність вивчення основних економічних закономірностей і тенденцій розвитку енергетичної галузі, механізмів оптимального управління процесами видобутку та використання енергії, що є метою вивчення дисципліни «Економіка енергетики».

Економіка енергетики є галуззю економічної науки, яка вивчає ту галузь народного господарства, що охоплює енергетичні ресурси, вироблення, перетворення, передачу і використання різних видів енергії.

Основними завданнями дисципліни є вивчення студентами:

• методів техніко-економічного обґрунтування планових і про­ектних рішень у сфері енергетики;

• наукових основ підвищення ефективності енергетики та всього паливно-енергетичного комплексу на базі раціонального використання трудових, матеріальних (у тому числі паливно-енергетичних) та фінансових ресурсів, шляхів прискорення соціально-економічного розвитку енергетичних підприємств;

• механізму управління та державного регулювання енергетичного комплексу, принципів і напрямків удосконалення пла­нування та управління енергетикою на основі ринкових відносин;

• економічних основ науково-технічного прогресу на підприємствах енергетики, методів удосконалення економічного аналізу, оптимізаційних розрахунків, прогнозування, планування та управління енерговиробництвом.