Показники оборотності обігових коштів
Найважливішими показниками ефективності використання обігових коштів є швидкість їх обороту (коефіцієнт оборотності) і тривалість одного обороту в днях.
.
Рис. 10. Показники та способи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства
Коефіцієнт оборотності обігових коштів показує кількість оборотів, які ці кошти здійснюють за плановий період. Цей коефіцієнт визначається за формулою:
Коб= Р / Ообсз (2.2.5)
де Р - обсяг реалізованої в плановому періоді продукції в діючих оптових цінах за рік (квартал), грн;
Ообсз - середній залишок обігових коштів, тобто грошове обчислення суми обігових коштів, що перебувають одночасно на підприємстві. грн.
Приклад
Річний обсяг реалізованої продукції становить 10 млн грн. При цьому підприємство оперує сумою обігових коштів (середнім залишком обігових коштів) обсягом 0,5 млн грн.
Таким чином, за рік обігові кошти обернуться Ко6 = 10 : 0,5 = 20 разів.
Коефіцієнт оборотності показує суму реалізованої продукції, що припадає на одну гривню обігових коштів.
Тривалість одного обороту обігових коштів (середній період оборотності) показує, протягом якого періоду (за скільки днів) обігові кошти здійснюють один оборот. Значення цього показника в днях може бути визначене так:
Тоб = Д / Коб (2.2.6)
де Д - кількість днів у плановому періоді.
Приклад
Якщо за рік (Д = 365 днів) обігові кошти здійснили 20 оборотів (Ко6 = 20), тривалість одного обороту становить
то6 = 365/20 = 18,2 дня.
Вивільненням обігових коштів називається відносне зменшення потреби в обігових коштах, обумовлене прискоренням їх оборотності, що забезпечує збереження або підвищення існуючого рівня реалізації продукції.
Потреба в обігових коштах пов'язана прямою залежністю не тільки з обсягом виробництва (збуту), але й з тривалістю обороту. При скороченні періоду оборотності відбувається вивільнення обігових коштів з обігу, і, навпаки, збільшення періоду оборотності викликає потребу в додаткових коштах.
Значення та шляхи поліпшення використання обігових коштів в сучасних умовах.
За своїм економічним змістом заходи для підвищення ефективності використання обігових коштів можна умовно диференціювати на дві групи:
ті, що пов'язані зі зміною чинників вартості;
2)ті, що зумовлені зміною чинників часу.
Перші спрямовані на безпосереднє зниження середнього залишку обігових коштів. Другі мають на меті скорочення тривалості перебування обігових коштів у різних фазах економічного процесу.
Слід підкреслити, що наведена диференціація має умовний характер. Адже скорочення потреби в будь-якому виді обігових коштів у кінцевому підсумку веде до зниження періоду оборотності. А скорочення тривалості одного обороту дає можливість зменшити середній залишок обігових коштів.
За стадіями циклу оборотності обігових коштів напрями підвищення ефективності їх використання на енергетичному підприємстві можна поділити на дві підгрупи, що складають:
передвиробничу стадію;
реалізаційну стадію.
Передвиробнича стадія. Величина виробничих запасів і відносний розмір обігових коштів на їх утворення можуть бути зменшені шляхом удосконалення матеріально-технічного забезпечення:
прискорення і здешевлення перевезень;
поліпшення організації складського господарства на основі його механізації та автоматизації;
застосування більш точного нормування витрат матеріалів;
скорочення невиробничих втрат палива та матеріалів;
повторного використання відходів виробництва.
Реалізаційна стадія. Висока якість продукції, ритмічність роботи підприємств і надійність енергопостачання сприяють прискоренню реалізації продукції. замовниками, своєчасне повідомлення їх про відпущені їм обсяги енергетичної продукції, інформування споживачів про розміри їх заборгованості та строки сплати за енергію також є факторами підвищення ефективності використання обігових коштів енергетичних підприємств.
Як уже зазначалося, важливим напрямком поліпшення використання обігових коштів є раціональне використання матеріальних та паливних ресурсів, зниження паливо- та матеріаломісткості продукції. Для цього є різні шляхи, головні з яких:
економічно обґрунтований вибір сировини;
підвищення коефіцієнта використання палива та матеріалів;
комплексне використання сировини і відходів виробництва;
підвищення якості палива, матеріалів і готової продукції;
удосконалення технологічних процесів і впровадження нової прогресивної технології;
застосування соціально-економічних стимулів поліпшення використання матеріальних ресурсів.
Значна частина названих шляхів нерозривно пов'язана з науково-технічним прогресом. На цей час створюються і впроваджуються у виробництво принципово нові засоби праці й технологічні процеси, які забезпечують можливість виготовлення продукції з меншими питомими витратами живої праці, сировини, матеріалів і енергії; полегшують і прискорюють перебудову всього процесу виробництва на основі системи машин та устаткування, що створена на принципах автоматизації і безперервності процесів при широкому використанні електроніки. Усе більш вагомого значення набуває створення складних автоматизованих комплексів на базі ЕОМ, впровадження автоматично переналагоджуваних модулів і гнучких виробничих систем.
Важливе місце серед заходів заощадження паливних та матеріальних ресурсів посідають соціальні та економічні методи управління:
постійний зв'язок із удосконалення нормування й обліку витрат матеріальних ресурсів, матеріального стимулювання, ціноутворення;
розвиток творчої ініціативи, методів морального заохочення економії.
Питання до теми
Охарактеризуйте склад обігових коштів підприємства.
Охарактеризуйте цикл обігових коштів.
Як класифікуються обігові кошти?
4.У чому полягають основне завдання та етапи нормування оборотних коштів?
5.До чого призводить завищення або заниження нормативу обігових коштів?
6.Як нормуються виробничі запаси?
7.Як визначаються показники оборотності обігових коштів?
8.Розкрийте основні напрямки прискорення оборотності обігових коштів.
ЛІТЕРАТУРА
Покропивний С.Ф., стор. 121…127; 149…157.
Іванілов О.С., стор. 273…292.
Мельник Л.Г. та ін., стор. 53…67.
Бойчик І.М. та ін., стор. 101…110.