34. Профільований руст (другий рівень)

Руст — камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею.

Рустика — рельєфне мурування або облицювання рустом.

• Рустування діамантове — квадрати (прямокутники) мають форму чотиригранних пірамід. Часто застосовувалось в архітектурі ренесансу, бароко.

• Рустування дощате, стрічкове, французьке — декорування тинькованої стіни безперервними горизонтальним лініями без вертикальних швів. Ширина стрічки має бути більша за ширину міжрустя.

• Рустування квадрове — виконане з призматичних блоків.

• Рустування клинчасте — завершення ніші чи прорізу (віконного, дверного) трапецієподібним замковим каменем, що фланкується меншими клинчастими каменями.

• Рустування рване, природне — зроблене з каменів різного розміру та форми з необробленою поверхнею.

35. Карнизи по випусках цегли.

Карнизи кам'яних стін роблять випуском рядів цегляної кладки або зі збірних залізобетонних елементів, заанкерених в кладці. Звис рядів цегли до 6 сантиметрів викладають на розчині марки не нижче 10, при більшому звисі не нижче марки 25. Укладаються ряди карниза врівноважують кладкою або закріплюють анкерами, випуски рядів укладають тільки стусани.

37)Огородження балконів.

Огородження – це конструкція, що служить захисту людини, перешкоджаючи проникненню за її межі. Огородження сходів, атріумів, балконів, парапетів та пандусів несуть подвійне функціональне навантаження. З одного боку вони служать конструктивом, обмежуючим пересування в допустимих межах, з іншого - є невід'ємною частиною інтер'єру приміщення. Причому, друга їх функція не менш важлива, ніж перша.   Найбільш поширений варіант огородження з нержавіючої сталі – поручень та стійки з горизонтальним заповнення. Таке огородження візуально легке і прозоре.

Заміна балконів. Роботи по заміні балконів виконують протя­гом двох періодів — підготовчого й основного. Під час підготовчо­го періоду огороджують монтажну зону, встановлюють і випро­бовують вантажопідйомні механізми, інвентарні металеві риштуван­ня, демонтують існуючі балкони. Протягом основного періоду мон­тують збірні залізобетонні елементи, встановлюють грати огород­жень і проводять опоряджувальні роботи. Всі процеси здійснюють відповідно до проекту робіт. Для заміни існуючих балконів засто­совують мало- і великорозмірні збірні залізобетонні елементи. Балкони з малорозмірних елементів бувають харківської, одесь­кої та львівської конструкцій. Збірний залізобетонний балкон харківської конструкції складається з чотирьох типів елементів (рис. 8.4.): консолей, опорних подушок, обв'язувальної балки і ря­дових плит. Такі балкони можуть бути декількох типорозмірів. Так, при вильоті балкону 0,8; 1,0; 1,2 м його довжина може бути 1,6; 2,0; 2,8; 3,2 м. Особливістю цієї конструкції є розміщення плит вздовж консолей. Плити обпираються одним боком на стіну, а ін­шим — на обв'язувальну балку. Защемлення консолей забезпечує­ться опорними подушками — нижньою збірною і верхньою монолітною, що утворюється під час замонолічування гнізда бетоном. Перед початком монтажу виконують розмічання і пробивають гнізда для закладання консольних балок і борозни для установки плит. Глибина гнізда — 400—420 мм, борозни — 80 мм. Для розмі­щення опорних подушок під гніздами вибирають кладку на глиби­ну 0,5 цеглини. Після цього гнізда і борозни очищають від цегля­ного пилу і інтенсивно змочують водою. Консольні балки, що мон­тують, тимчасово кріплять на риштуванні спеціальними пристро­ями. При необхідності кінці балок утеплюють повстяними прок­ладками. Обв'язувальну балку встановлюють на консольну в замок і зварюють закладні деталі. Балконні плити одним кінцем уклада­ють на обв'язувальні балки, другим — в борозни на постіль з це­ментного розчину марки «100».

Рис. 8.4-- Збірний залізобетонний балкон харківської конструкції:

1— стіна будинку; 2 — гніздо; 3 — штраба;

4 — опорна подушка; 5 —консольна балка;

6-обв'язувальна балка; 7 — плита

Потім встановлюють металеві грати огородження, приварюючи їх до закладнихдеталей балкон­них плит, укладають по плитам вирівнювальний шар з цементно-пiщаного розчину і після цього настилають гідроізоляцію з рубероїду. Потім влаштовують цементну підлогу з заданим нахилом. Борозни замуровують цементним розчином.

38. Конструктивні консолі балконів

Консо́ль (рос. консоль, англ. console, cantilever; нім. Ausleger m, Konsole f) — опорна конструкція, балка чи ферма, закріплена одним кінцем, що підтримує частини будівлі чи інші предмети, що виступають.

Консоль - опори або кронштейну з одним жорстко закріпленим кінцем при другому вільному кінці. Консоль застосовується для опори виступаючої частини конструкції, наприклад, карнизу, балкону. Профіль консолі часто має форму завитка.

Прибудовані балкони є найбільш економічними і вигідними. Кріплять їх до фасаду за допомогою несучих консолей, а частина навантаження доводиться на стійки, які спираються на "точковий" фундамент.

Прибудований балкон: 1 - несуча консоль; 2 - стійка, яка спирається на "точковий" фундамент

Конструктивні особливості консолей балконів.

• залізобетонні консолі;

• дерев'яні консолі;

• металеві консолі;

• бетонні несучі консолі;

№ 39 Балконні плити.

Підставою будь-якого балкона служить плита, в старих будинках - кам'яна. Балконом Прийнято називати Відкритий майданчик, яка примикає до стіни Тільки однією стороною, а по решті сторонам замкнута огороджена.

Може бути залізобетонна, підтримуватись кронштейнами,

Роботи по заміні балконів виконують протя­гом двох періодів — підготовчого й основного. Під час підготовчо­го періоду огороджують монтажну зону, встановлюють і випро­бовують вантажопідйомні механізми, інвентарні металеві риштуван­ня, демонтують існуючі балкони. Протягом основного періоду мон­тують збірні залізобетонні елементи, встановлюють грати огород­жень і проводять опоряджувальні роботи. Всі процеси здійснюють відповідно до проекту робіт. Для заміни існуючих балконів засто­совують мало- і великорозмірні збірні залізобетонні елементи. Балкони з малорозмірних елементів бувають харківської, одесь­кої та львівської конструкцій. Збірний залізобетонний балкон харківської конструкції складається з чотирьох типів елементів (рис. 8.4.): консолей, опорних подушок, обв'язувальної балки і ря­дових плит. Такі балкони можуть бути декількох типорозмірів. Так, при вильоті балкону 0,8; 1,0; 1,2 м його довжина може бути 1,6; 2,0; 2,8; 3,2 м. Особливістю цієї конструкції є розміщення плит вздовж консолей. Плити обпираються одним боком на стіну, а ін­шим — на обв'язувальну балку. Защемлення консолей забезпечує­ться опорними подушками — нижньою збірною і верхньою монолітною, що утворюється під час замонолічування гнізда бетоном. Перед початком монтажу виконують розмічання і пробивають гнізда для закладання консольних балок і борозни для установки плит. Глибина гнізда — 400—420 мм, борозни — 80 мм. Для розмі­щення опорних подушок під гніздами вибирають кладку на глиби­ну 0,5 цеглини. Після цього гнізда і борозни очищають від цегля­ного пилу і інтенсивно змочують водою. Консольні балки, що мон­тують, тимчасово кріплять на риштуванні спеціальними пристро­ями. При необхідності кінці балок утеплюють повстяними прок­ладками. Обв'язувальну балку встановлюють на консольну в замок і зварюють закладні деталі. Балконні плити одним кінцем уклада­ють на обв'язувальні балки, другим — в борозни на постіль з це­ментного розчину марки «100». Потім встановлюють металеві грати огородження, приварюючи їх до закладнихдеталей балкон­них плит, укладають по плитам вирівнювальний шар з цементно-пiщаного розчину і після цього настилають гідроізоляцію з рубероїду. Потім влаштовують цементну підлогу з заданим нахилом. Борозни замуровують цементним розчином. 

Рис. 8.4-- Збірний залізобетонний балкон харківської конструкції: 1— стіна будинку; 2 — гніздо; 3 — штраба;  4 — опорна подушка; 5 —консольна балка;  6-обв'язувальна балка; 7 — плита

Рис. 8.5-- Збірний залізобетонний балкон одеської конструкції: 1— консольні балки; ^ 2—балконні плити; 3 — отвори під стяжні болти;  4, 5 —нижня і верхня опорні плити

№ 40 Декоративні кронштейни балконів.

Кронштейн (нім. Kragstein —консоль)  консольна опорна деталь або конструкція, що служить для кріплення на вертикальній площині (стіни чи колони) виступаючих або висунутих в горизонтальному напрямку частин машин або споруд. Конструктивно кронштейн може виконуватися у вигляді самостійної деталі або багатодетальної конструкції з розкосими, а також у вигляді значного потовщення в базовій конструкції деталі. Механічний принцип дії — опір матеріалу на відкол і руйнування.

Але у випадку балконних кронштейнів: у більшості випадків,кронштейни не несуть прямого навантаження від балконної плити, а служать декоративним елементом,який підкреслює стильове спрямування образу данного об’єкту

44. Використання класичних архітектурних форм.

Использование элементов так называемых «исторических» архитектурных стилей (неоренессанс, необарокко, неорококо, неоготика, неорусский стиль, неовизантийский стиль, индо-сарацинский стиль, неомавританский стиль) называют эклектикой в советской и российской практике. Эклектике присущи, с одной стороны, все черты европейской архитектуры XV—XVIII веков, а с другой — в ней есть принципиально другие свойства. Эклектика сохраняет архитектурный ордер (в отличие от модерна, не использующего ордер), но в ней он утратил свою исключительность.

В наш час класичними архітектурними ордерними системами вважаються грецькі і римські ордери. Архітектурні ордерні форми Стародавньої Греції і Стародавнього Риму в подальшому стали основою для формування нових стилів. Проте це не значить, що в сучасному будівництві забули про класичні архітектурні форми. Монументальні споруди (палаци, музеї тощо), які споруджують з традиційних матеріалів (цегли, природного каменю) в комплексі зі збірними елементами, прикрашаються архітектурними елементами, характерними для класичних архітектурних форм. Більшість з рельєфних архітектурних оздоб всередині будівлі або на фасаді виконується за допомогою шаблонів. Уважно придивившись до профілю карниза або іншої архітектурної деталі (див. рис. 1), можна помітити, що вони складаються з окремих, більш простих елементів — обломів (рис. 4).

45. Класичні завершення фронтонів Фронто́н, начілок (фр. fronton, від лат. frons) (frontis) — передня сторона, чоло — звичайно трикутне завершенняфасаду будівлі, портика, колонади, що з боків обмежене двома схилами даху й карнизом при основі. Внутрішнє поле цієї частини називається полем фронтону або тимпаном.

46. Стилізовані завершення фронтонів.

ФРОНТОН (фр. < лат. — лоб)  Верхня частина фасаду над карнизом споруди, порталу чи завершення віконного наличника, виконана у вигляді невеликої площини, обмеженої карнизами: горизонтальним знизу і одним чи двома замикаючими вгорі. Завдяки цьому всередині утворюється поле тимпану. Розрізняють за формою і характером побудови наступні види:  ~ вигризений — те саме, що і фронтон розірваний.  ~ кільоподібний — у вигляді перевернутого кіля корабля, характерний для дерев'яного теслярства Російської Півночі.  ~ лучковий — з дугоподібним профільованим завершенням над горизонтальним карнизом.  ~ напівкруглий — з півциркульним завершенням.  ~ перерваний — дві крайні частини в середині перервані тільки відсутністю частини горизонтального карнизу. Також носить назву — напівфронтон.  ~ розірваний — у вигляді тільки двох крайніх частин, залишків від трикутного чи лучкового. Виконується для досягнення декоративного ефекту.  ~ розкріпований — з вертикально виступаючими частинами.  ~ самцовий — безпосереднє продовження стіни в дерев'яних зрубах. Назва умовна, оскільки це — щипець.  ~ ступінчастий — у вигляді сходинок, які поступово зменшуються догори у своїх розмірах.  ~ трикутний — у вигляді рівнобічного трикутника.  ~ "шийний" — бокові частини вирішені плавними волютами, що сходяться догори, внаслідок чого загальна форма нагадує верх плечей і шию людини або тварини.

Фронтони прикращаюься часто стилізованими елементами: квітами, листам, гербами, медальйонами тощо.