3. Назвіть специфічні методи статистичного дослідження явищ

В статистиці на базі загальних принципів діалектичного методу розроблені такі специфічні методи: 1) масового статистичного спостереження; 2) групування; 3) табличний; 4) графічний; 5) відносних величин; 6) середніх величин; 7) індексний; 8) кореляційний; 9) інші математичні методи, які використовуються у різних галузях статистики для більш поглибленого вивчення взаємозв`язків між різноманітними явищами.

Метод статистичного спостереження – планомірне, науково органі­зований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбува­ються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі ста­ти методології.

Метод групування дає змогу виділити в суспільному досліджуваному явищі найважливіші типи, характерні групи та підгрупи за істотними ознаками.

Табличний та графічний метод – це способи раціонального викладення наслідків статистичного дослідження.

Метод відносних величин дає змогу охарактеризувати кількісне співвід­ношення різних суспільних явищ, а також склад сукупності.

Метод середніх величин дає змогу охарактеризувати типовий розмір ознаки сукупності в конкретних умовах простору і часу.

Індексний метод – це характеристика зміни рівня суспільного явища в часі, просторі чи порівняно із плановим завданням, нормою або стандартом.

Кореляційний метод – це встановлення та обчислення щільності взаємозв`язку явищ суспільного життя.

4. Що таке статистичні показники?

Статистичний показник – це узагальнююча кількісна характеристика властивостей

сукупності загалом чи її частин зокрема щодо конкретних умов місця і часу. Статистичні

показники поділяються на абсолютні, відносні та середні величини. Якісний зміст показника визначається суттю явища і знаходить своє відображення у назві. Кількісну сторону представляють число та розмірність (вимірник).

5. Організація статистичної служби. Завдання статистики в умовах ринкової економіки

Питання функціонування та організації державної статистики в Україні регламентується Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державну статистику”, Законом України “Про національну програму інформатизації” , Указом Президента України “Про утворення Державного комітету статистики України” № 734/97, “Положенням про Державний комітет статистики України”, затвердженим Указом Президента від 6 листопада 1997 р. № 1249/97, різними відомчими інструкціями і положеннями окремих міністерств і державних комітетів.

Відповідно до цих нормативних актів керівництво усією статистичною роботою в масштабі усієї держави проводить Державний комітет статистики України, в масштабах кожної області, міст Києва і Севастополя, а також в республіці Крим – статистичні управління відповідного рівня.

Відповідно до змін до Закону України “Про державну статистику” сформульовано поняття органи державної статистики – це спеціально уповнова­жений центральний орган виконавчої влади в галузі статистики та створюва­ні ним органи, що підпорядковані йому або знаходяться у сфері його управління. У статті 12 сформульовані такі головні завдання:

1) реалізація державної політики в галузі статистики;

2) збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в України та її регіонах;

3) забезпечення надійності та об`єктивності статистичної інформації;

4) розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

5) забезпечення розроблення, вдосконалення

і впровадження системи державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень;

6) створення і введення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

7) впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації;

8) взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;

9) координація дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов`язаної із збиранням та використанням адміністративних даних;

10) забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;

11) збереження та захист статистичної інформації.