- •Предмет і метод статистики, основні риси
- •2. Які галузі статистики ви знаєте?
- •3. Назвіть специфічні методи статистичного дослідження явищ
- •4. Що таке статистичні показники?
- •5. Організація статистичної служби. Завдання статистики в умовах ринкової економіки
- •6. Охарактеризуйте етапи статистичного дослідження
- •7, 9, 10,11. Сутність та організаційні форми статистичного спостереження
- •1. Програмно-методологічна частина
- •8. Види статистичного спостереження
- •12. Що входить до програмно-методологічних та організаційних питань статистичного спостереження?
- •2. Організаційна частина
- •13. Які завдання вирішує статистика за допомогою методу групувань?
- •14. У чому полягають принципи вибору групувальної ознаки та утв-ня груп
- •15. Що таке критичний момент під час проведення спеціально організованих спостережень?
- •16. Способи проведення статистичного спостереження
- •17. Що ви розумієте під статистичною сукупністю. Одиниця сукупності та її ознаки
- •19. Які бувають помилки статистичного спостереження і форми контролю результатів спостереження
- •20. Різновиди несуцільного спостереження та їх характеристика.
- •21. Сутність статистичної звітності та її види.
- •22. Поняття про статистичне зведення та групування.
- •23. Назвіть види групувань та гру вальних ознак.
- •24. Визначення груп та величини рівновеликого інтервалу.
- •25. Коли використовуються нерівні інтервали в групуваннях. Техніка побудови.
- •26. Вторинне групування , їх завдання та техніка перегрупування.
- •27. Статистичні таблиці, їх види та складові елементи.
- •28.Вимоги до статистичної таблиці та правила побудови.
- •29.Назвіть види рядів розподілу. Техніка їх побудови.
- •30. Які графіки використовують для зображення рядів розподілу
- •31. Абсолютні величини, їх види, одиниці вимірювання.
- •32.Які види відносних величин ви знаєте, способи їх розрахунку.?
- •33. В якій формі можна виражати відносні величини.
- •34.Що виражають відносні величини структури їх координації.
- •35.Види і форми середніх величин, область їх застосування.
- •36.Суть і значення середніх велечин.Центральна тенденція ряду розподілу.
- •38. У чому особливість середньої гармонічної? За яких умов вона використовується?
- •39. Як визначається, коли використовується середня геометрична?
- •40. Середня хронологічна. Техніка обчислення та випадки застосування.
- •41.Які математичні властивсті притаманні середній арифметичній?
- •42.Які види узагальнювальних величин називають структурними середніми?
- •43.Визначення моди і медіани в рядах розподілу.
- •44.Варіація ознак. Розрахунок показників варіації .
- •45.Що розуміють під варіацією ознаки? Як її розраховують?
- •46.Які види дисперсій ви знаєте?
- •47.Коефіцієнт варіації. Техніка обчислення, економічний зміст.
- •48.Ряди динаміки, основні вимоги до їх побудови.
- •49.Що називають рядом динаміки?Основні елементи ряду динаміки.
- •50.Класифікація рядів динаміки.
- •51.Визначення основної тенденції розвитку в рядах динаміки.
- •52.Як виміряти інтенсивність динаміки? Чим відрізняються базисні та ланцюгові характеристики динаміки?
- •53.Обчислення абсолютного приросту базисним і ланцюговим способами, взаємозв*язок показників.
- •54.Взаємозв*язок між коефіцієнтом зростання,темпом зростання та темпом приросту.
- •55.Способи обчислення середніх показників ряду динаміки.
- •56.Як визначається середній рівень моментного та інтервального ряду динаміки?
- •57.Визначення індексу як статистичного показника. Основні елементи загального індексу.Назвіть конкретні види економічних індексів.
- •58.Індекси постійного та змінного складу.Техніка обчислення, економічний зміст.
- •59.Умови використання загальних індексів агрегатної форми та середніх індексів.
- •60.Загальні індекси цін, фізичного обсягу і вартості. Взаємозв*язок індексів.
- •61. Агрегатний індекс, як основна форма загального індексу. Основні агрегатні індекси.
- •64. У чому суть вибіркового спостереження? Які його переваги перед іншими видами спостереження?
- •65. Основні види та схеми відбору їх характеристика.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
- •67. Помилки вибіркового спостереження.
- •68. Визначення необхідної чисельності вибірки.
- •69. Способи виявлення причинного зв’язку між ознаками.
- •70. Види взаємозв’язків між ознаками.
- •71. Суть кореляційно-регресійного аналізу. Етапи проведення кореляційного аналізу.
- •72. Як вимірюється щільність зв’язку між ознаками? Як розраховується коефіцієнт кореляції і детермінації.
- •73. Прямолінійна і криволінійна регресія. Побудова рівнянь зв’язку.
- •76. Макети графіків та способи їх побудови.
- •77. Які явища характеризують секторні діаграми, як їх будують?
- •78. Як будують стовпчикові та стрічкові діаграми, що вони характеризують?
- •79. У чому переваги лінійних діаграм, для чого їх використовують, правила їх побудови.
66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
Генеральна сукупність - обмежений територіально та у часі об' єкт дослідження. Вибіркова сукупність - певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності. Вона нібито є мікромоделлю генеральної сукупності, її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками. Стат. Характеристики вибіркової сукупності розглядаються як оцінки відповідних характеристик генер. Сукупності. Оскільки вибіркова сукупність не точно відтворює структуру генер., то вибіркові оцінки також не збігаються зхарактеристиками генер., сукупності. Розбіжності між ними назив., похибками репрезентивності.
66. Генеральна та вибіркова сукупності. Основні показники для їх характеристиками.
Розрізняють генеральну і вибіркову сукупності. Генеральною сукупністю називається така маса одиниць, з якої проводиться відбір для дослідження. Частина генеральної сукупності відібрана для обстеження називається вибірковою. Обсяг генеральної сукупності позначають через (N), а вибіркової - через (п). Узагальнюючими показниками генеральної сукупності є: середній розмір ознаки (х), доля (Р), генеральна дисперсія (о2). Розрізняють також наступні узагальнюючі показники вибіркової сукупності: середню вибіркову (х ), вибіркову долю (w) і дисперсію (ов). Вибірковий метод відрізняється від інших видів несуцільного спостереження за двома ознаками: 1) заздалегідь встановлюється, яка частина одиниць генеральної сукупності буде обстежуватись, і 2) наперед визначається порядок відбору одиниць, який забезпечить в достатній мірі репрезентативність генеральної сукупності. До вибіркового спостереження статистика вдається у випадках, коли потрібно зекономити сили і засоби при проведенні дослідження, тобто коли недоцільно або неможливо проводити суцільне спостереження. Існує ряд причин, в силу яких у багатьох випадках вибірковому спостереженню надається перевага перед суцільним. Серед них найбільш суттєві це: економія часу і засобів в результаті скорочення обсягу робіт статистичного дослідження; зведення до мінімуму псуття або знищення досліджуваних об'єктів; можливість більш детального вивчення кожної одиниці спостереження при неможливості охоплення всіх одиниць; досягнення високої точності результатів обстеження за рахунок скорочення помилок результатів. Вибіркове спостереження застосовують також у поєднанні із суцільним для поглиблення дослідження, або для уточнення і контролю результатів суцільного спостереження. Вибіркове спостереження складається з таких етапів: 1) постановка мети спостереження; 2) складання програми спостереження і розробка відповідних даних; 3) вирішення організаційних питань проведення спостереження; 4) визначення відсотка і способу відбору одиниць; 5) проведення відбору; 6) реєстрація відповідних ознак у відібраних для дослідження одиниць; 7) узагальнення даних спостереження та розрахунок їх вибіркових характеристик; 8) знаходження помилок вибірки; 9) перерахунок характеристик вибіркового спостереження на всю сукупність. Вибіркове спостереження проводиться для вирішення наступних основних завдань: 1) визначення середнього розміру досліджуваної ознаки; 2) визначення питомої ваги (частки); 3) визначення середньої і граничної помилки вибірки; 4) знаходження меж для середньої і частки при повторному і безповторному відборі; 5) визначення потрібної чисельності вибірки; 6) поширення даних вибіркового спостереження на всю сукупність.
