- •Міністерство внутрішніх справ україни
- •Курс лекцій
- •«Загальні положення досудового розслідування» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування
- •2. Форми досудового розслідування: дізнання і досудове слідство
- •Початок досудового розслідування
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування
- •Об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування.
- •Строки досудового розслідування, порядок їх продовження
- •Участь спеціаліста, перекладача, понятих при провадженні досудового розслідування.
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •Тема 2. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Кримінально-процесуальні строки та витрати. Відшкодування шкоди у кримінальному процесі. План лекції
- •1 Питання. Кримінально-процесуальні дії та рішення. Фіксування кримінального провадження.
- •2 Питання. Кримінально-процесуальні строки та витрати
- •Процесуальні витрати
- •3.Питання Відшкодування та компенсація шкоди, заподіяної злочином у кримінальному провадженні
- •1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу
- •2. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності
- •3. Сторона обвинувачення
- •5. Потерпілий та його представник у кримінальному процесі. Їх процесуальний статус
- •6. Інші учасники кримінального провадження
- •7. Відводи суб’єктів кримінального провадження
- •«Слідчі (розшукові) дії»
- •1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення
- •2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види
- •3. Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій
- •Глава 21 кпк України не містить самостійної статті, що стосується допиту експерта, проте передбачає таку слідчу дію в суді (ст. 356 Допит експерта в суді).
- •«Негласні слідчі (розшукові) дії» план лекції вступ
- •1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •1. Формальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Документальні підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій
- •1. Поняття та зміст засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій
- •2. Ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.
- •3. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій
- •4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
- •5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем
- •6. Обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія.
- •7. Спостереження за особою, річчю або місцем
- •8. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
- •9. Контроль за вчиненням злочину
- •1. Контрольована поставка як форма контролю за вчиненням злочину
- •2. Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.
- •3. Спеціальний слідчий експеримент
- •4. Імітування обстановки злочину
- •10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві
- •1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, має право використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій, що зафіксовані протоколом з відповідними додатками.
- •2. Прокурор, у випадках прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має повноваження використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві.
- •2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій
- •«Повідомлення про підозру» план лекції вступ
- •1. Поняття, завдання та значення досудового розслідування 1
- •3. Поняття і система загальних положень досудового розслідування 5
- •1. Поняття, зміст та значення повідомлення особи про підозру
- •1) У разі затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
- •2)У разі обрання до особи одного з передбачених кпк запобіжних заходів;
- •3) У разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
- •2. Зміст і форма письмового повідомлення про підозру
- •3. Порядок повідомлення про підозру.
- •4. Зміна повідомлення про підозру
- •1) Підозрюваний захворів на важку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком.
- •2) Підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме.
- •3) Наявна необхідність виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва.
- •2. Форми закінчення досудового розслідування
- •3. Закриття кримінального провадження
- •4. Звільнення особи від кримінальної відповідальності
- •5. Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру
- •«Заходи забезпечення кримінального провадження не повязані із позбавленням волі»
- •1. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •2. Виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід.
- •3. Накладення грошового стягнення.
- •4. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом.
- •5. Відсторонення від посади.
- •6. Тимчасовий доступ до речей і документів.
- •7. Тимчасове вилучення майна та арешт майна.
- •1) За видом примусу запобіжні заходи в літературі поділяють на:
- •2) Залежно від форми досудового розслідування запобіжні заходи можна поділяти на:
- •3) Залежно від поширеності дії на тих суб’єктів, щодо яких може бути застосовано запобіжні заходи, вони поділяються на:
- •2. Загальний порядок застосування, зміни та скасування запобіжних заходів
- •3. Порядок застосування окремих видів запобіжних заходів
- •1. Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. Ст. 187−191 кпк).
- •2. Затримання без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення регулюється у таких нормах:
«Слідчі (розшукові) дії»
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
ВСТУП
1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення
2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види
3. Процесуальна характеристика окремих слідчих (розшукових) дій
1. Поняття і значення слідчих (розшукових) дій, умови та підстави їх проведення
Таким чином, слідчі дії ‑ це регламентовані нормами процесуального права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані заходами державного примусу та супроводжувані необхідним документуванням процесуальні дії, які спрямовані на отримання, дослідження та перевірку доказів.
Згідно зі ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у таких формах: 1) протокол; 2) носій інформації, на якому процесуальна дія зафіксована за допомогою технічних засобів; 3) журнал судового засідання.
У КПК України законодавець вводить нове поняття – слідчі (розшукові) дії. Так, згідно зі ст. 223, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) показів, речей і документів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Закон передбачає проведення таких слідчих (розшукових) дій, як:
Допит (ст.ст. 225, 352, 353, 351, 226); пред’явлення особи для впізнання (ст.ст. 228, 229, 230); огляд (ст.ст. 237, 238, 239); ексгумація трупа (ст. 239); обшук (ст. 234); слідчий експеримент (ст. 240); освідування особи (ст. 241); проведення експертизи (ст. 242).
Слідчі (розшукові) дії слід відрізняти від негласних слідчих (розшукових) дій, які хоча і є їх різновидом, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню.
Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
Усі слідчі (розшукові) дії проводяться за наявності підстав:
Правова підстава – це сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом умов, що дають право слідчому, прокурору, суду проводити ту або іншу слідчу дію.
Фактична підстава – це наявність достатніх відомостей, що диктують слідчому, прокурору, суду необхідність виконання конкретних дій в інтересах встановлення істини у справі.
Нормативна сторона слідчих (розшукових) дій полягає в детальній регламентації правил і умов їх проведення, що встановленні кримінально-процесуальним законодавством.
2. Класифікація слідчих (розшукових) дій та їх види
Слідчі (розшукові) дії можна класифікувати залежно від цілей, об’єктів, методів виконання, часу і правил провадження, а також деяких інших критеріїв. Класифікація за різними критеріями допомагає усвідомити внутрішню сутність слідчих (розшукових) дій, визначити їх місце серед інших подібних.
1) основні та додаткові.
2) первинні та повторні.
3) невідкладні (негайні, екстрені) та інші.
4) обов’язкові та необов’язкові.
Обов’язковість слідчої (розшукової) дії може визначатись прямою вказівкою в законі: обов’язкове призначення судово-медичної експертизи для з’ясування тяжкості тілесних ушкоджень; допит підозрюваного після його затримання.
За своєю процесуальною формою слідчі (розшукові) дії можна поділити на ті які провадяться:
1) з дозволу (ухвали) слідчого судді або без нього
За ухвалою слідчого судді проводяться:
- огляд житла чи іншого володіння особи;
- обшук;
- примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи.
2) за постановою прокурора і без неї
За постановою прокурора проводяться:
- огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією;
- освідування особи.
4) за участю понятих і захисника і без них:
За участю понятих і захисника провадяться:
- обшук або огляд житла чи іншого володіння особи;
- обшук особи.
Також слідчі (розшукові) дії залежно від їх мети, можуть бути такими, що спрямовані на збирання або перевірку доказів.
Існує також поділ слідчих (розшукових) дій на вербальні (допити), нон- вербальні (огляд, освідування) та змішані (пред’явлення для впізнання, слідчий експеримент).