3.Питання Відшкодування та компенсація шкоди, заподіяної злочином у кримінальному провадженні

Кримінальним процесуальним законодавством визначено два види шкоди, які підлягають відшкодуванню (компенсації), а саме:

- відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому;

- відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю правоохоронних органів або суду.

Чинне законодавство передбачає такі способи відновлення порушеного матеріального стану при провадженні у кримінальній справі:

а) кримінально-правова реституція (ст. 98, 100 КПК );

б) цивільний позов у кримінальному провадженні (ст. 128 .КПК, п.2ч.4 ст. 374 КПК);

в) добровільне відшкодування шкоди особою винною у вчиненні злочину чи цивільним відповідачем;

г) шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом

Кримінально-правова реституція — це відновлення порушеного кримінальним правопорушенням майнового положення потерпілих осіб шляхом повернення їм неправомірно відчуженого майна – речових доказів, виявлених та вилучених або прийнятих від інших осіб органами, що провадять кримінальний процес та полягає у поверненні речі хазяїну, а не в сплаті її вартості.

Цивільний позов. Відповідно до ст. 128 КПК Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ч.3 ст. 128 КПК передбачено випадки у яких цивільний позов пред’являється прокурором, а саме:

- в інтересах держави;

-у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК.

Цивільний позов може бути пред'явлений до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Під майновою шкодою розуміють таку шкоду, яка піддається врахуванню і вираженню в грошах.

Поняття моральної шкоди дається в ч.2 ст. 23 ЦК України, де зазначено, що

моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. { Пункт 4 частини другої статті 23 в редакції Закону N 3261-IV ( 3261-15 ) від 22.12.2005 }

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Фізична шкода як вид шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, представляє собою сукупність змін, які об’єктивно відбулись у стані людини як фізичної істоти (тілесні ушкодження, розлад здоров’я, біль).

Реабілітація - поновлення доброго імені, честі, репутації, прав, юридичного і соціального становища особи, незаконно і несправедливо обвинуваченої у вчиненні злочину..

Відповідно до ст. 1176 ЦК України, ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних органів, суду» від 1 грудня 1994 року (з подальшими змінами) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок :

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У зазначених випадках, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Якщо громадянинові завдано шкоду внаслідок вище перерахованих випадків йому відшкодовується: 1) заробіток  та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки  по них, цінні папери та відсотки по них, а також майно, на  яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові  витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином  у  зв'язку  з  наданням  йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

Право на відшкодування шкоди виникає у таких випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпання можливостей їх отримання.

Тема №3 «СУБ`ЄКТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ»

ПЛАН:

Вступ

1. Поняття і класифікація суб’єктів кримінального процесу.

2. Суд, слідчий суддя, присяжний як суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності.

3. Сторона обвинувачення.

4. Сторона захисту.

5. Потерпілий та його представник у кримінальному процесі. Їх процесуальний статус.

6. Інші учасники кримінального провадження.

7. Відводи суб’єктів кримінального провадження.

Висновки