2.2. Вимоги до змісту та структури курсової роботи

Курсова робота повинна містити такі структурні частини:

• титульний аркуш;

• зміст;

• перелік умовних позначень, символів і термінів (за необхідності);

• вcтуп;

• основна частина, розбита на розділи;

• висновок;

• список використаних джерел;

• додатки (за необхідності).

Виклад матеріалу курсової роботи має бути послідовним і логічним. Всі розділи повинні бути пов'язані між собою. Особливу увагу слід звертати на логічні переходи від однієї глави до іншої, від параграфа до параграфа, а всередині параграфа - від питання до питання. Написання тексту курсової роботи слід починати з введення і першого розділу, послідовно опрацьовуючи всі розділи, включені в план.

Обсяг курсової роботи повинен становити 30-40 сторінок машинописного тексту (без урахування додатків).

Титульний аркуш містить повне найменування навчального закладу; прізвище, ім'я та по батькові автора; назва роботи; вчений ступінь, звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника і (або) консультанта; місто і рік оформлення роботи (зразок оформлення титульної сторінки наведено у додатку). На титульному аркуші роботи повинна бути присутньою відітка про реєстрацію роботи на кафедрі та про її допуск до захисту.

Зміст, наведений на початку роботи, дає можливість побачити структуру дослідження. У змісті містяться назви й номери початкових сторінок усіх структурних компонентів роботи: вступу, розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків, інших структурних частин (зразок оформлення змісту наведено у додатку В).

Перелік умовних позначень, символів і термінів вводиться в курсову роботу у разі, якщо в дослідженні прийнята специфічна термінологія, а також вживаються малопоширені скорочення, символи і позначення. Перелік їх може бути представлений у вигляді окремого списку, наприклад, у вигляді стовпчика, в якому зліва (по послідовності появи в тексті роботи) приводять позначення, скорочення або термін, праворуч - їхню детальну розшифровку. У стандартних ситуаціях допускається розшифровку спеціальних термінів, скорочень, символів і позначень приводити в тексті роботи при першій згадці.

У вступі в стислому і концентрованому вигляді повинні бути відображені ктуальність обраної теми, її важливість для вирішення економічних проблем, дослідження теми в науковій літературі, основні підходи до її розгляду, визначається загальна мета курсової роботи, її завдання і методи дослідження, дається характе-ристика основних джерел, де розглядається тема. Бажано відобразити значення розглянутих питань для економіки України. Крім цього у введенні повинна обгрунтовуватися структура курсової роботи. Обсяг вступу становить 2-3 сторінки.

Основна частина роботи складається, як правило, з трьох розділів (теоретичний, розрахунково-аналітичний і конструктивний), які можуть бути розділені на підрозділи. Допускається виконання курсових робіт, що складаються з двох або чотирьох розділів. Кожен розділ (підрозділ) пос має бути присвячений вирішенню однієї з задач, сформульованих у вступі, тому його назва не повинна повторювати назву курсової роботи (розділу).

Перший розділ має теоретичний характер. Тому в першому розділі необхідно стисло відобразити теоретичні аспекти теми, розкрити основні категорії і поняття, закони і визначення. Тут же може бути відображений огляд думок з даного питання, представлений у науковій літературі, або історичний екскурс з проблематики обраної теми. Потрібно враховувати, що в основній частині курсової роботи розглядається науковий зміст теми на основі узагальнення літературних джерел і практики, дається аналіз сучасного стану досліджуваного об'єкта. Тому тут, в залежності від поставленої мети, можна дати характеристику стану досліджуваної проблеми, проаналізувати підходи основних макроекономічних шкіл до її вирішення, відобразити авторські наукові погляди, зупинитися на рекомендаціях фахівців, сформулювати власні пропозиції, підтвердити теоретичні положення статистичними даними. Теоретичну частину роботи бажано ілюструвати малюнками, схемами, діаграмами та іншими наочними матеріалами. Якщо у «вступі» проблема формується в узагальненому вигляді, то в основній частині автору необхідно виділити більш вузькі спеціальні питання і дати їх характеристику. Це основний етап наукового аналізу теми. Найбільш типова помилка в основній частині курсової роботи передставляє собою компіляцію відібраних студентом робіт без спроби самостійного пояснення теми , без характеристики новизни отриманого знання в даній області. У процесі написання основної частини роботи слід пам'ятати, що з багатьох проблем існують різні підходи, що спираються на різні економічні концепції . У дискусії висловлюються неоднозначні думки, протилежні погляди, тому необхідно визначити своє ставлення до них, дати свою точку зору. У курсовій роботі студент повинен продемонструвати глибоке розуміння досліджуваної проблеми, вміння самостійно судити про те чи інше економічне явище і виражати ці судження своїми словами. При написанні тексту слід уникати положень декларативного характеру, голослівних тверджень і механічно переписаного тексту. Кожне теоретичне положення має бути обгрунтовано і підкріплено конкретним матеріалом, оформленим в таблиці, схеми, діаграми, графіки.

Наступні розділи, як правило, присвячені аналізу предмета дослідження з обов'язковим залученням статистичних даних за останні 5 і більше років.

Центральне місце в курсовій роботі займає аналітична частина. Другий розділ повинен стосуватися практичної реалізації даного економічного явища або проблеми в конкретних економічних умовах. У даному розділі обов'язково повинна бути освітлена українська і (або) зарубіжна економічна практика з обраної теми дослідження, а також може бути представлений міжнародний досвід. Курсова робота повинна грунтуватися на конкретних фактичних даних. При цьому можна використовувати матеріали конкретних підприємств, дані статистичних збірників, інформацію, опубліковану в періодичній пресі, інші джерела інформації в т.ч. Інтернет. При написанні даної глави необхідно використовувати сучасну і достовірну економічну, фінансову та статистичну інформацію, що характеризує стан розглянутих питань. Статистичний матеріал слід приводити по ходу викладу окремих питань теми, пов'язуючи його з відповідними теоретичними положеннями. Таблиці, що наводяться в кінці роботи без висновків і не пов'язані з темою, не можуть розцінюватися як ілюстративний матеріал. У процесі написання аналітичної глави рекомендується використовувати відповідні методики аналізу, економіко-математичні та статистичні методи розрахунків. Дана глава повинна базуватися на аналізі статистичних матеріалів макроекономічного, галузевого, регіонального характеру, звітності конкретного підприємства.

У рекомендаційній частині студентам необхідно розглянути основні шляхи вирішення даної економічної проблеми, показати вміння вибрати і обгрунтувати найбільш ефективний з них. При цьому знайдений шлях слід співвіднести з відповідною практикою і врахувати світовий досвід у даній області. Може бути проведений розрахунок економічної ефективності пропонованих заходів.

Кожен розділ повинен закінчуватися которкими висновками. Основна частина роботи виконується в суворій відповідності з планом. Головне завдання полягає в тому, щоб аргументовано розкрити тему, на основі аналізу різних концепцій виробити свою позицію або вказати, чому з різноманіття точок зору вибирається дана. У роботі потрібно уникати абстрактних міркувань. Використовуваний матеріал має бути націлений на досягнення поставлених завдань. Не треба перевантажувати роботу довгими цитатами з публікацій. Слід своїми словами переказати, хто і в яких джерелах дає поняття досліджуваного терміна, порівняти різні точки зору, показати розбіжності і збіги.

У висновку робляться основні підсумки, до яких прийшов студент в ході наукового дослідження, і являють собою узагальнення найважливіших положень, висунутих і розглянутих в курсовій роботі. Висновок повинен бути коротким, в стислій формі показати результат роботи. Висновки викладаються по кожному розділу і пишуться тезисно (по пунктах).

Список використаних джерел. При написанні роботи автор зобов'язаний давати посилання на автора і джерело, з якого він запозичує матеріали, цитує окремі положення або використовує результати. До використаних літературних джерел можуть бути віднесені монографії та навчальна література, періодична література (статті з журналів і газет), законодавчі та інструктивні матеріали, статистичні збірники, електронні збірники, розміщені в мережі Інтернет, зарубіжна література тощо. Бібліографічний список повинен містити не менше 50-ти джерел, у тому числі включати джерела на іноземних мовах. Не менше 30% джерел повинні бути видані в останні два роки.

Літературні джерела повинні бути розташовані в алфавітному порядку за прізвищами авторів, у разі, якщо кількість авторів більше трьох - за назвою книги, решта матеріалів - в хронологічному порядку. Спочатку повинні бути вказані джерела українською мовою, потім на іноземних мовах. Більш докладно порядок оформлення списку літератури наведено в п. 3.3.

Додатки вводяться в роботу при необхідності, якщо вони відповідають змісту роботи і служать доповненням до розкриття окремих положень дослідження для об'єктивної оцінки наукової та практичної значущості дослідження і на обсяг курсової роботи не впливають. Число додатків визначається автором роботи самостійно. У цей розділ можуть включатися вихідні дані, допоміжні аналітичні розрахунки, проміжні результати обробки статистичних даних, матеріалів експертних оцінок, тексти комп'ютерних програм і короткий їх опис; копії документів, які підтверджують об'єктивність використаної інформації, наукове і (або) практичне застосування результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Додаток повинен мати змістовний заголовок.