1. Життєвість виду.

2. Поняття структури фітоценозу

3. Розподіл рослин по надземним ярусом обумовлений:

а) особливістю видового складу

б) рівнем освітлення

в) температурним режимом

г) режимом вологості

4. Розподіл рослин по підземним ярусом обумовлений:

а) зміною ступеня зволоженості по горизонтах грунту

б) ступенем аерації грунту

в) типової кореневої системи рослин

Варіант 18

1. Схеми опису деревного, чагарникового, трав'янистого ярусів лісу.

2. Поняття про сталість виду.

3. Рослини-багаторічники дають плоди на 4 – 5 році життя і довгий час перебувають у вигляді розетки листків. Ці рослини слід зарахувати до:

а) нижнього ярусу

б) верхнього ярусу

в) нижнього і верхнього ярусів

4. Мозаїчність – це:

а) горизонтальна неоднорідність

б) вертикальна неоднорідність

Варіант 19

1. Екологія гелофітів.

2. Екологія псамофітів.

3. Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:

а) хамефіти

б) фанерофіти

в) криптофіти

г) терофіти

4. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:

а) будова фітоценозу

б) структура фітоценозу

Варіант 20

1. Соціально-екологічні аспекти сучасної та прогнозної агрофітоценології.

2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України.

3. Життєвість виду більша, чим:

а) менша синтезована нею фітомаса

б) більше синтезована фітомаса

в) більша продуктивність рослин виду

4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:

а) життєвість виду

б) сталість виду

в) щільність виду

г) рясність виду

Варіант 21

1. Флористичний склад фітоценозу.

2. Фактори, що зумовлюють флористичне багатство Фітоценозу.

3. Ознаки фітоценозу:

а) ярусність

б) синузільність

в) мозаїчність

г) аспектність

д) поступовість

4. На етапі формування фітоценозу, коли відбувається масовий розвиток діаспор рослин, розвитку досягають 3 – 7 видів. Це пов’язане з:

а) конкурентною боротьбою їх підземних та надземних органів за джерела живлення

б) нерівномірним їх висіванням

в) низькою схожістю

Варіант 22

1. Поняття структури фітоценозу.

2. Внутрішньоценозні угрупування: ярусність, фітоценотичні горизонти, синузії, мозаїчність.

3. Біотоп – це:

а) конкретні види

б) місцезростання фітоценозу

4. Ступінь розвитку або пригніченості виду фітоценозі – це:

а) щільність виду

б) життєвість виду

в) константність виду

Варіант 23

1. Поняття про покриття, його типи.

2. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.

3. Життєвість виду більша, чим:

а) менша синтезована нею фітомаса

б) більше синтезована фітомаса

в) більша продуктивність рослин виду

4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:

а) життєвість виду

б) сталість виду

в) щільність виду

г) рясність виду

Варіант 24

1. Методи визначення процента покриття.

2. Ступені сталості виду, шкала сталості виду Браун-Бланке.

3. Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:

а) хамефіти

б) фанерофіти

в) криптофіти

г) терофіти

4. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:

а) будова фітоценозу

б) структура фітоценозу

Варіант 25

1. Життєвість виду, щільність виду.

2. Завдання та основні методи дослідження лісу.

3. Розподіл рослин по підземним ярусом обумовлений:

а) зміною ступеня зволоженості по горизонтах грунту

б) ступенем аерації грунту

в) типової кореневої системи рослин

4. Чи можуть в одному ярусі знаходитись рослини із різними вимогами щодо світа:

а) так

б) ні

Варіант 26

1. Зональні особливості синантропної рослинності.

2. Соціально-екологічні аспекти сучасної та прогнозної агрофітоценології.

3. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:

а) будова фітоценозу

б) структура фітоценозу

4. Розподіл рослин по надземним ярусом обумовлений:

а) особливістю видового складу

б) рівнем освітлення

в) температурним режимом

г) режимом вологості

Варіант 27

1. Складання назв систематичних одиниць фітоценозів. Агроценоз.

2. Поняття геобіосфери. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.

3. Зміни у фітоценозах, пов’язані із неоднаковими метео- і гідроумовами окремих років, називаються:

а) флуктуації

б) аспекти

в) синузії

г) сукцесії

4. Поява сукцесії як поступового ряду фітоценозів пов’язане з:

а) зміною пори року

б) віковим складом популяції

в) безперервною зміною якогось фактору середовища

Варіант 28

1.Ступені сталості виду, шкала сталості виду Браун-Бланке.

2.Схеми опису деревного, чагарникового, трав'янистого ярусів лісу

3. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:

а) первинна сукцесія

б) вторинна сукцесія

в) піонерське угрупування

4. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:

а) екологічні ознаки

б) еколого-морфологічні

в) ступінь насиченості

Варіант 29

1.Система таксономічних одиниць фітоценології: асоціація, група асоціацій, формація, тип рослинності.

2.Навколишнє середовище та його значення.

3. Константними видами є види, які охоплюють:

а) 10% ділянок асоціації

б) 30 – 40% ділянок асоціації

в) 31 – 100% ділянок асоціації

4. Площа виявлення асоціації – це:

а) піонерська ділянка

б) найменша за розмірами ділянка фітоценозу, на якій проявляється весь комплекс ознак асоціації

в) окрема синузія

Варіант 30

1. Кліматичні умови та їх ролдь у розвитку рослин:

-світло;

-тепло;

-вода;

-едафічні умови

Екологія галофітів.

2. Екологія гелофітів.

3. Сукупність двох або декількох фітоценозів називається комплексом асоціацій, якщо вони належать до:

а) різних асоціацій

б) однакових асоціацій

4. Група асоціацій – це систематична одиниця рослинності, яка об’єднує:

а) різні асоціації

б) однакові асоціації