- •Поточні контрольні завдання до лабораторних занять «Геоботаніка»
- •Рецензенти:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Типи і методи геоботанічних досліджень.
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Покриття. Рясність виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •1. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Сталість виду. Розміщення виду.
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Аспектність
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення лісу
- •1. Життєвість виду.
- •1. Життєвість виду.
- •Поточна контрольна робота з „Геоботаніки” на тему: Геоботанічне вивчення луків
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3.Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Життєвість виду.
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •4. Посіви технічних культур, хлібних злаків – це:
- •3. Більша частина первинної продукції потрапляє у грунт у вигляді підстилки або мертвої деревини, де переробляється – це:
- •2. Созологічні аспекти геоботаніки. Охорона генофонду і ценофонду України
1. Життєвість виду.
2. Поняття структури фітоценозу
3. Життєва форма рослин (за Раункієром), в яких бруньки відновлення пагону розміщені поблизу поверхні грунту, взимку прикриті снігом – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
4. Розподіл надземної та підземної частини рослин у просторі та часі – це:
а) будова фітоценозу
б) структура фітоценозу
Варіант 10
1. Внутрішньоценозні угрупування: ярусність, фітоценотичні горизонти, синузії, мозаїчність.
2. Вертикальна структурованість фітоценозів та її оцінка.
3. Розподіл рослин по надземним ярусом обумовлений:
а) особливістю видового складу
б) рівнем освітлення
в) температурним режимом
г) режимом вологості
4. Життєві форми рослин, які проходять цикл розвитку за вегетативний період, але бруньок відновлення не закладають – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
Варіант 11
1. Горизонтальна структурованість фітоценозів та її оцінка
2. Зміна фітоценозів у часі: добові, сезонні, щорічні та різнорічні (флуктуаційні), вікові.
3. Розподіл рослин по підземним ярусом обумовлений:
а) зміною ступеня зволоженості по горизонтах грунту
б) ступенем аерації грунту
в) типової кореневої системи рослин
4. Чи можуть в одному ярусі знаходитись рослини із різними вимогами щодо світа:
а) так
б) ні
Варіант 12
1. Сукцесійні зміни. Фітоценогенез.
2. Класифікація фітоценозів
3. Чи можна до нижніх ярусів відносити молоді деревця, які зовсім пригнічені:
а) так
б) ні
4. Рослини-багаторічники дають плоди на 4 – 5 році життя і довгий час перебувають у вигляді розетки листків. Ці рослини слід зарахувати до:
а) нижнього ярусу
б) верхнього ярусу
в) нижнього і верхнього ярусів
Варіант 13
1. Система таксономічних одиниць фітоценології : асоціація, група асоціацій, формація, група формацій, клас формацій, тип рослинності.
2. Складання назв систематичних одиниць фітоценозів. Агроценоз.
3. Мозаїчність – це:
а) горизонтальна неоднорідність
б) вертикальна неоднорідність
4. Чи можна вважати сукупність судинних епіфітів у фітоценозі синузією:
а) так
б) ні
Варіант 14
1. Поняття геобіосфери. Великий та малий колообіг речовин з точки зору геоботаніки.
2. Первинна продукція. Значення рослин в екологічних пірамідах.
3. Синузії – це:
а) структурні частини фітоценозу, обмежені у просторі
б) структурні частини фітоценозу, обмежені у часі
в) ділянки фітоценозу, які відрізняються за особливостями рослинного покриву
4. Добові коливання у масі органів пов’язані з:
а) різним поглинанням грунтового розчину вдень і вночі
б)видовими особливостями
в) відмінностями в утворенні і витраті асимілянтів
Варіант 15
1. Відносини між рослинами в фітоценозі.
2. Поняття рясності, екземплярної рясності.
3. Під час проходження різних фаз розвитку різні види рослин приймають фактори середовища (температура, світло, вологість):
а) однакові
неоднакові
4. Сезонні особливості обличчя фітоценозу називається:
а) синузії
б) мозаїчність
в) аспекти
Варіант 16
1. Предмет вивчення геоботаніки.
2. Завдання науки геоботаніки
3.Сукупність рослинних організмів, що зростають на певній території і тісно взаємодіють як між собою, так і з умовами навколишнього середовища – це:
а) біоценоз
б) біогеоценоз
в) фітоценоз
4. Суттєвою ознакою фітоценоз є:
а) наявність деревних форм
здатність його ценобіонтів до асоціювання
в) однорідна ярусність
Варіант 17
1. Місце геоботаніки в системі біологічних наук.
2. Рівні організації органічного світу.
3. До фітоценозу належать види:
а) різних життєвих форм
б) тільки види однієї життєвої форми
4. Параметрами фітоценозу є:
а) видовий склад
б) структура підземних та надземних органів
в) специфічність фітосередовища, яке він створює
г) наявність всіх життєвих форм рослин
Варіант 18
1. Біогеоценоз та фітоценоз.
2. Поняття екосистеми біогеоценозу
3. Заростання вирубок внаслідок пожеж, закинуті пасовища – це:
а) первинна сукцесія
б) вторинна сукцесія
в) піонерське угрупування
4. У основу класифікацій фітоценозів автори вкладали наступні ознаки:
а) екологічні ознаки
б) еколого-морфологічні
в) ступінь насиченості
Варіант 19
1.Структура біогеоценозу механізми його стійкості.
2.Ланцюги живлення та піраміди мас та енергії
3.Субфітоценоз – це:
а) більша структурна категорія, ніж фітоценоз
б) менша структурна категорія
4. Ознаки фітоценозу:
а) ярусність
б) синузільність
в) мозаїчність
г) аспектність
д) поступовість
Варіант 20
1. Класифікація екосистем. Загальні принципи стабільності екосистем.
2. Основні екосистеми світу.
3. Горизонтальне складання фітоценозу буває:
а) дифузне
б) почленоване
в) злите
4. На етапі формування фітоценозу, коли відбувається масовий розвиток діаспор рослин, розвитку досягають 3 – 7 видів. Це пов’язане з:
а) конкурентною боротьбою їх підземних та надземних органів за джерела живлення
б) нерівномірним їх висіванням
в) низькою схожістю
Варіант 21
1. Методи геоботанічних досліджень.
2. Визначення фітоценозу;
3. Біотоп – це:
а) конкретні види
б) місцезростання фітоценозу
4. Ступінь розвитку або пригніченості виду фітоценозі – це:
а) щільність виду
б) життєвість виду
в) константність виду
Варіант 22
1. Генезис та ознаки фітоценозу.
2. Межі фітоценозу.
3. Життєвість виду визначається за:
а) здатністю до симбіозу з іншими організмами
б) стійкістю до шкідників
в пристосування до умов середовища
г) насіннєвою продуктивністю
4. Середня величина чисельності особин на одиницю площі – це:
а) життєвість виду
б) сталість виду
в) щільність виду
г) рясність виду
Варіант 23
1. Флористичний склад фітоценозу.
2. Фактори, що зумовлюють флористичне багатство Фітоценозу.
3. Життєвість виду більша, чим:
а) менша синтезована нею фітомаса
б) більше синтезована фітомаса
в) більша продуктивність рослин виду
4. Життєва форма рослин (за Раункієром), в яких бруньки відновлення пагону розміщені на стеблі, існують кілька років – це:
а) хамефіти
б) фанерофіти
в) криптофіти
г) терофіти
Варіант 24
