- •Історія виникнення та розвитку поняття «конфлікт»
- •Міждисциплінарний зв'язок конфліктології і задачі її вивчення
- •Сучасні напрями, основні поняття психології конфлікту
- •Методи конфліктологічних досліджень
- •Надайте визначення конфлікту і поясність його основну відмінність від кризи, стресу, фрустрації
- •Сучасні концепції конфліктів
- •В чому полягає особливість вивчення конфліктів у психології
- •Особливості вивчення конфліктів у педагогіці
- •Об’єкт, предмет і задачі конфліктології
- •Напрями зарубіжних психологічних досліджень конфліктів
- •Конфлікт як складне соціальне явище
- •Функції конфліктів та психологічний контекст їх різнобічності
- •Конфліктна ситуація, інцидент та їх взаємозв'язок
- •Взаємозв'язок інциденту та конфліктної ситуації.
- •Типи конфліктної ситуації та інциденту за характером їх виникнення
- •Структурна модель конфлікту. Межі конфлікту.
- •Теорії механізмів виникнення конфліктів
- •Динаміка конфлікту: стадії і фази конфлікту
- •Причини виникнення конфліктів
- •Класифікація конфліктів
- •Наведіть приклад конфлікту із позначенням всіх його основних елементів і фаз
- •Тестування типової поведінки у конфліктах
- •Причини виникнення та ескалації конфліктів
- •Психологічні причини виникнення конфліктів
- •Поведінка людини в конфліктній ситуації
- •Емоційна сфера конфлікту і методика управління емоціями
- •Визначте види особистісних причин виникнення конфліктів
- •Індивідуально-психологічні чинники конфліктів
- •Фрустрація – особливий психічний стан людини у конфліктній ситуації
- •Зміст та форми подолання маніпуляцій у подоланні конфліктів.
- •Дайте визначення конфліктної особистості. Типи конфліктних осіб і їх основні відмінності
- •Дайте визначення внутрішньоособистісного конфлікту та вкажіть його відмінності від інших видів конфлікту
- •Визначте зміст переживання як основи внутрішньоособистісних конфліктів
- •Які особливості сторін або учасників конфлікту у внутрішньоособистісному конфлікті?
- •Визначте види внутрішньоособистісних конфліктів
- •Підходи до визначення змісту внутрішньоособистісних конфліктів
- •Умови подолання внутрішньоособистісних конфліктів
- •Визначте шляхи попередження внутрішньо особистісних конфліктів
- •Проаналізуйте взаємозв’язок внутрішньоособистісних конфліктів та адиктивної поведінки
- •Назвіть найбільш конструктивні методи подолання внутрішньоособистісних конфліктів
- •Визначте зміст міжособистісних конфліктів та підходи до їх класифікації
- •Основні види міжособистісних конфліктів залежно від спрямованості суб'єктів взаємодії
- •0Собливості, відмінності і наслідки міжособистісних конфліктів в підлітковому віці і юності
- •0Сновні психологічні відмінності та шляхи розвитку конструктивного і деструктивного міжособистісного конфлікту
- •Основні детермінанти вибору типу поведінки у міжособистісних конфліктах
- •Гендерні особливості міжособистісних конфліктів
- •Основні види сімейних конфліктів
- •Психотравмуючі наслідки сімейних конфліктів
- •Основні шляхи подолання сімейних конфліктів різних видів
- •Профілактика та корекція конфліктності учнів
- •Дайте визначення політичних конфліктів та їх причини
- •Етнічні конфлікти та етнічні стереотипи
- •Профілактика конфліктів та психологічний зміст цього поняття
- •Напрями прогнозування конфліктів
- •66. Особисті якості керівника в процесі управління конфліктами. Лідерство і керівництво
- •70. Основні технології вирішення конфліктів, їх основні особливості
- •71. Основні вимоги до особистості медіатора.
- •72. Маніпуляції як конфліктоген переговорного процесу.
- •73. Психологічні шляхи зниження рівня конфліктності особистості.
- •74. Методи попередження і профілактика конфліктів.
Індивідуально-психологічні чинники конфліктів
Особистісні причини конфліктів пов'язані насамперед з індивідуально-психологічними особливостями його учасників. Вони обумовлені специфікою процесів, що відбуваються в психіці людини під час її взаємодії з іншими людьми і навколишнім середовищем. Якщо говорити про причини конфліктів, які переважно можна віднести до психологічних, то важливою серед них буде наступна. У процесі соціальної взаємодії в людини існує певний діапазон варіантів очікуваної поведінки, спілкування, діяльності з боку іншої людини, що є партнером по взаємодії. Варіанти очікуваної поведінки можуть бути бажаними, припустимими, небажаними і неприпустимими. Характер поведінки залежить від індивідуально-психологічних особливостей людини, її психічного стану, ставлення до конкретного партнера по взаємодії, особливостей актуальної ситуації взаємодії. Якщо реальна поведінка партнера укладається в рамки бажаного чи припустимого, то взаємодія продовжується безконфліктно. Небажана поведінка може привести до створення передконфліктної ситуації, а неприпустима — до конфлікту (рис 7.2). Деякі конфлікти відбуваються через те, що рамки припустимої поведінки з боку партнера в людини звужені в результаті її егоїстичної орієнтації, схильності до лідерства і т. п. Рамки припустимої поведінки бувають різними щодо різних партнерів. Те, що дозволяють одному, можуть не дозволити іншому. Нарешті, ці рамки залежать від актуального психічного стану людини. Якщо вона роздратована, то вона може вважати неприпустимим звичайний жарт на свою адресу.
На зміст кожного з чотирьох видів поведінки впливають стійкі і ситуативні фактори. У конкретній ситуації людина повинна розуміти чи відчувати, яку поведінку з її боку партнер може вважати неприпустимою і враховувати це під час взаємодії. Конфліктна ситуація — це важка для людини ситуація соціальної взаємодії. До конфлікту приводить сама непідготовленість людини до ефективних дій у подібних ситуаціях. Вона може не знати про те, що існує кілька способів і десятки прийомів безконфліктного виходу з передконфліктних ситуацій без збитку для власних інтересів. Людина може мати уявлення про ці прийоми і способи, але не мати навичок і умінь їхнього застосування на практиці. Крім того, вона може не мати достатньої психологічної стійкості до негативного впливу на психіку стресових факторів соціальної взаємодії. Тому найважливішим напрямком розв'язання міжособистісних конфліктів є змістовна і психологічна підготовка людей до оптимальних дій у передконфліктних і конфліктних ситуаціях. Крім низької конфліктостійкості типовою особистісною причиною конфліктів виступає погано розвинута в людини здатність до емпатії, тобто розуміння емоційного стану іншої людини, співпереживання і співчуття їй. Недостатність емпатійних особистісних якостей приводить до того, що людина веде себе неадекватно до ситуації соціальної взаємодії, робить не так, як цього очікують партнери по спілкуванню. Оцінка поведінки людини, яка не розуміє емоцій і почуттів партнера по взаємодії, як небажаного чи неприпустимого може викликати конфліктну реакцію. Завищений чи занижений рівень домагань також сприяє виникненню міжособистісних і внутрішньоособистісних конфліктів. Рівень домагань характеризує, по-перше, рівень труднощів, досягнення якого є загальною метою серії майбутніх дій (ідеальна перспективна мета); по-друге, вибір суб'єктом мети чергової дії, що формується в результаті успіху чи невдачі попередніх дій; по-третє, бажаний рівень самооцінки особистості. Людина нерідко переживає внутрішньоособистісні конфлікти, пов'язані з завищеними бажаннями і недостатніми можливостями для їхнього задоволення. Завищена самооцінка звичайно викликає негативну реакцію з боку навколишніх. Занижена оцінка має як наслідок підвищену тривожність, непевність у своїх силах, тенденцію уникати відповідальності і т д. Однією з особистісних причин конфліктів, що найчастіше зустрічаються, є різні акцентуації характеру. Вони виявляються в надмірній виразності окремих рис характеру чи їхніх поєднань у конкретної людини і є крайніми варіантами норми, які межують із психопатіями.
