- •2.Характеристика основних етапів розвитку науки управління (від класичної теорії до сучасних напрямків).
- •3.Сутність характеристики класичної теорії менеджменту: школа наукового управління й адміністративного школа (напрямки та цілі досліджень, основні досягнення, недоліки).
- •4 Кроки управління ф. Тейлора
- •3)Підбір робітників для виконання окремих задач;
- •6.Порівняльна характеристика інтуїтивної та раціональної технології прийняття рішень (сутність, основні переваги та недоліки, сфери застосування).
- •8.Послідовність оцінки альтернативних варіантів в процесі прийняття управлінських рішень.
- •7.Зміст основних етапів раціональної технології прийняття рішень (назва, послідовність виконання, перелік робіт в межах кожного етапу).
- •9.Класифікація методів творчого пошуку альтернативних варіантів. Стисла характеристика найважливіших з них.
- •11. Характеристика методу “дерево рішень” як інструмента обґрунтування управлінських рішень.
- •12. Характеристика основних критеріїв теорії статистичних рішень (критерії песимізму, оптимізму, коефіцієнта оптимізму, Лапласа, жалю).
- •10.Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень за критерієм ступеня невизначеності інформації про ситуацію прийняття рішення. Стисла їх характеристика.
- •13.Характеристика експертних методів обґрунтування управлінських рішень.
- •14. Сутність планування як ф-ї управління. Класифікація планів орг-ї.
- •37. Загальні характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
- •15. Зміст поняття “мета” в управлінні й основні вимоги до правильно сформульованих цілей. Класифікація цілей організації.
- •16. Сутність концепції управління за цілями (мво). Змістовна характеристика та послідовність етапів процесу управління за цілями.
- •17. Переваги і недоліки процесу управління за цілями (мво).
- •18. Визначення поняття “стратегія”. Характеристика основних елементів стратегії та рівні стратегій організацій.
- •19. Логіка процесу формування стратегії організації (основні етапи процесу формування стратегії і їх послідовність).
- •20. Характеристика поняття “місія організації”, вимоги до змісту правильно сформульованої місії.
- •21. Характеристика зовнішнього і внутрішнього аналізу як етапів процесу формування стратегії (цілі аналізу; фактори, що оцінюються; основні результати; swot- аналіз).
- •31.Основні результати досліджень впливу розмірів організації на її структуру.
- •32.Основні результати досліджень впливу середовища на структуру організації (концепція Лоуренса-Лорша).
- •Типи повновавжень:
- •39.Зміст поняття “мотивація”. Співвідношення категорій “потреби”, “спонукання”, “дії” в моделі процесу мотивації. Внутрішнє і зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
- •41.Характеристика “теорії потреб” д.МакКлелланда.
- •42.Загальна характеристика “теорії мотиваційної гігієни” ф.Герцберга.
- •43.Основні положення “теорії очікувань” в.Врума.
- •44.Основні положення “теорії справедливості” с.Адамса.
- •45.Характеристика моделі Портера-Лоулера як комплексної теорії мотивації.
- •48.Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідирування.
- •46.Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги і недоліки).
- •3.Теорія потреб Девіда МакКлеланда
- •47.Визначення поняття “лідирування”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”,“лідирування”.
- •49.Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідирування (принципи, що покладені в основу кожного підходу; основні завдання досліджень; основні результати, здобутки та недоліки).
- •50.Основні положення “теорії х” і “теорії y” д.МакГрегора (система уявлень про мотиви виробничої діяльності людей; основні характеристики автократичного та демократичного стилів керування
- •52. Сутнісна характеристика додаткових стилів керування за р.Блейком та Дж.Моутон.
- •55. Визначення поняття “контроль”. Модель процесу контролю (основні складові процесу контролю та їх взаємозв’язки). (модель нарис)
- •56.Характеристика процедури вимірювання реальних процесів, що здійснюються в організації (сутність основних методів вимірювання, їх переваги і недоліки; основні об’єкти контролю).
- •57.Види управлінського контролю за критерієм часу здійснення контрольних операцій (сутність, переваги і недоліки).
- •58. Параметри ефективної системи контролю. Зміст поняття “дисфункціональний ефект системи контролю”.
- •59. Визначення поняття “комунікації” в управлінні. Необхідні умови для комунікації.
- •60.Характеристик етапів процесу комунікації (сутність; фактори, що забезпечують ефективну реалізацію).
- •61. Основні методи міжособових комунікацій (їх сутність, переваги і недоліки).
- •62.Класифікація типів організаційних комунікацій за критеріями статусу комунікацій та їх спрямованості (сутність, особливості практичного застосування).
- •63. Базові типи комунікаційних мереж в організації. Ефективність використання відповідних мереж за критеріями швидкості передавання і точності повідомлення.
- •64.Характеристика факторів, що перешкоджають здійсненню ефективних комунікацій.
- •65.Методи підвищення ефективності комунікацій.
- •24. Характеристика стратегії контролю за витратами (принцип, на якому ґрунтується стратегія, практичні засоби реалізації, умови застосування).
- •25 Характеристика стратегії диференціації (принцип, на якому ґрунтується, перелік можливих унікальних властивостей продукції, умови ефективного застосування).
- •26.Характеристика стратегії фокусування (принцип, на якому ґрунтується, можливі варіанти реалізації).
- •1. Визначення основних функцій менеджменту і їх взаємозв”язку в межах циклу менеджменту.
- •2. Характеристика основних етапів розвитку науки управління (від класичної теорії до сучасних напрямків).
10.Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень за критерієм ступеня невизначеності інформації про ситуацію прийняття рішення. Стисла їх характеристика.
Теоретико-ігрові методи. В більшості випадків для прийняття управлінських рішень використовується неповна і неточна інформація, яка і утворює ситуацію невизначеності. Для обґрунтування рішень в умовах невизначеності використовують: методи теорії статистичних рішень (ігри з природою); методи теорії ігор.
Методи теорії статистичних рішень використовуються, коли невизначеність ситуації обумовлена об'єктивними обставинами, які або невідомі, або носять випадковий характер.
Теорія ігор використовується у випадках, коли невизначеність ситуації обумовлена свідомими діями розумного супротивника. Докладніше теоретико-ігрові методи розглядаються наприкінці лекції.
11. Характеристика методу “дерево рішень” як інструмента обґрунтування управлінських рішень.
Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми. Графік має:
1) 3 поля, які можуть повторюватися в залежності від складності самої задачі: поле дій Тут перелічені всі можливі альтернативи дій щодо вирішення проблеми; поле можливих подій -перелічені можливі ситуації реалізації кожної альтернативи та визначені імовірності виникнення цих ситуацій; поле можливих наслідків Тут кількісно охарактеризовані результати, які можуть виникнути для кожної ситуації;
2) три компоненти: перша точка прийняття рішення -зображена на графіку у вигляді чотирикутника, точка можливостей-зображується у вигляді кола та характеризує очікувані результати можливих подій; в) "гілки дерева". Вони зображуються лініями, які ведуть від першої точки прийняття рішення до результатів реалізації кожної альтернативи.
Ідея методу "дерево рішень" полягає у тому, що просуваючись гілками дерева у напрямку справа наліво: спочатку розрахувати очікувані виграші по кожній гілці дерева; а потім, порівнюючи ці очікувані виграші, зробити остаточний вибір найкращої альтернативи. (макс значення)
Метод "дерева рішень" застосовують на практиці у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто, для прийняття послідовних рішень.
12. Характеристика основних критеріїв теорії статистичних рішень (критерії песимізму, оптимізму, коефіцієнта оптимізму, Лапласа, жалю).
Критерій песимізму (критерій Уолда). Для кожної стратегії існує найгірший з можливих результатів. Вибирається при цьому така стратегія, яка максимальний з можливих мінімальних результатів.
Критерій оптимізму. У відповідності до цього критерію, для кожної стратегії є найкращий з можливих результатів. За допомогою критерію оптимізму вибирається стратегія, яка забезпечує максимальний результат з числа максимально можливих:max ( max Rij ).
Критерій коефіцієнта оптимізму (критерій Гурвіца). В реальності, особа яка приймає рішення, не є абсолютним песимістом або абсолютним оптимістом. Для математичної формалізації коефіцієнта оптимізму до його формули вводиться коефіцієнт , який характеризує ступінь відчуття особою, яка приймає рішення, що вона є оптимістом. Вибирається при цьому стратегія, яка забезпечує:
max[ ( max Rij ) + ( 1- )( min Rij).
Критерій Лапласса. Критерій Лапласа передбачає розрахунки очікуваних ефектів від реалізації кожної стратегії Вибирається при цьому стратегія, яка забезпечує максимальний очікуваний ефект:
max ( Rij * Pj ), де Pj – імовірність виникнення j-го стану природи (у долях одиниці).
Критерій жалю (критерій Севіджа). Використання цього критерію передбачає, що особа, яка приймає рішення, має мінімізувати свої втрати при виборі стратегіїВикористання критерію жалю передбачає:
побудову матриці втрат. Втрати (bij) при цьому розраховуються окремо для кожної стратегії за формулою: bij = Rij - ( min Rij );
