39. Розкрийте основні методи діагностування сім’ї.

40. Розкрийте основні проблеми взаємин батьків та їх вплив на виховання дітей.

41. Розкрийте основні специфічні ознаки сімейного виховання, його відмінність від суспільного.

42. Розкрийте основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.

43. Розкрийте основні функції сім’ї.

репродуктивна — в будь-якій сім'ї найважливішою є проблема дітонародження. Цілісність сексуальної потреби, що забезпечує продовження роду, і любові як вищого почуття унеможливлює відділення одного від іншого. Подружня любов значною мірою залежить від характеру задоволення сексуальних потреб, особливостей їх регулювання та відношення подружжя до проблеми дітонародження, самих дітей.

господарсько-економічна — включає харчування сім'ї, придбання й утримання домашнього майна, одягу, взуття, благоустрій житла, створення домашнього затишку, організацію життя і побуту сім'ї, формування і витрачання домашнього бюджету

регенеративна — (лат. regeneratio — відродження, відновлення). Означає спадкування статусу, прізвища, майна, соціального становища. Сюди ж можна віднести і передачу якихось сімейних коштовностей^[6]

освітньо-виховна — (соціалізація). Полягає у задоволенні потреб у батьківстві та материнстві, контактах з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях;^[7]

сфера первинного соціального контролю — моральна регламентація поведінки членів сім'ї в різних сферах життєдіяльності, а також регламентація відповідальності і зобов'язань у відношенні між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшого і середнього поколінь;

рекреативна — лат. recreatio — відновлення. Пов'язана з відпочинком, організацією дозвілля, турботою про здоров'я і благополуччя членів сім'ї.

духовного спілкування — розвиток особистостей членів сім'ї, духовне взаємозбагачення;

соціально-статусна — надання певного соціального статусу членам сім'ї, відтворення соціальної структури;

психотерапевтична — дозволяє членам сім'ї задовольняти потреби в симпатії, повазі, визнанні, емоційній підтримці, психологічному захисті.

44. Розкрийте особливості статевого виховання в сім’ї.

45. Розкрийте погляди на сімейне виховання одного з зарубіжних педагогів (на вибір).

В основу виховання, за Ж.-Ж. Руссо, повинен лягати принцип слідування за вказівками природи, відповідно з яким:

· кожному віковому періоду повинні відповідати особливі форми виховання і навчання;

· виховання має бути трудовим і сприяти розвитку самодіяльності та ініціативи учнів;

· інтелектуальному вихованню повинні передувати вправи для розвитку фізичних сил і органів чуття вихованців.

В системі виховання, за Ж. - Ж. Руссо, велика увага приділялась особистості дитини. Це був протест проти станового виховання, характерного для феодалізму. Він прагнув показати, що правильне виховання є засобом розв'язання корінних соціальних проблем. Лише шляхом виховання можна перебудувати світ. Влада й багатство створили нерівність, людина втратила свободу і стала зіпсованою, а зіпсоване суспільство сприяє створенню зіпсованих людей. Тому дитину (Еміля) слід виховувати поза феодальним суспільством відповідно з природою. Навчати природовідповідно - значить дотримуватись законів розвитку організму дитини та її здібностей. Завдання вихователя полягає в тому, щоб створити найкращі умови для розвитку дитини, застерігати її від шкідливих впливів. Для того, щоб вихователь міг здійснити свою роль, він повинен добре знати природу дитини і закономірність її розвитку.

Оскільки виховання дітей залежить не лише від вихователя, але й від природи та речей то слід погоджувати всі три чинники виховання.

Ж.-Ж. Руссо вважав, що простих людей, трудівників та їх дітей виховувати непотрібно: вони вже вихованні самим життям. Потрібно виховувати і перевиховувати феодалів, аристократів та їх дітей, щоб кожен з них став людиною, а не дармоїдом. Тому головним героєм свого роману Руссо взяв Еміля - сина багатих батьків з метою виховати його справжньою людиною.

3. Ж.-Ж. Руссо ділить життя свого вихованця на вікові періоди:

від народження до двох років, коли особливу увагу слід звертати на

фізичне виховання;

· від двох до дванадцяти років - період "сну розуму", коли потрібно розвивати “зовнішні відчуття! ”;

· від 12 до 15 років (розумове виховання);

· від 15 до повноліття (період морального і статевого виховання).

Ж.-Ж. Руссо охарактеризував всі періоди, визначаючи зміст, форми і методи навчання та виховання в кожному з них.

В ранньому дитинстві (до 2-х років) основою є фізичне виховання.

Після 12 років починається розумове і трудове виховання дітей. Це так званий третій період (з 12 - 15 років), під час якого слід розвивати у підлітків спостережливість, самодіяльність, вчити працювати в саду, на городі, в полі, майстерні; вчити читанню, письму, географії, природознавству, астрономії, арифметики, геометрії.

Праця виховний засіб, а разом з тим і громадянський обов'язок “вільної людини”. Еміль тепер підготовлений до життя, і на 16 році Руссо повертає його в суспільство. Він достатньо загартований проти міських спокус і пороків. У юнаків 15-17 років Ж.-Ж. Руссо виділяє три завдання морального виховання: виховання добрих почуттів, добрих суджень і доброї волі. До 17 - 18 років юнаку не варто говорити про релігію, але Руссо переконаний, що Еміль думає про першопричину і самостійно проходить поступово до пізнання божественного початку.

Хоч його педагогічна система і мала недоліки (ідеалізація природного розвитку дітей, захоплення теорією вільного виховання, забезпечення шкільної освіти, обмеження розумового виховання жінок та ін.), проте вона була пройнята глибоким демократизмом, ненависті до соціальної нерівності серед людей.

46. Розкрийте погляди на сімейне виховання одного з вітчизняних педагогів (на вибір).

Педагог торкнувся цілої низки проблем сімейного виховання: сім’я як незмінний обов’язковий фактор всебічного виховання дитини, умови виховання, структура сім’ї і її виховне значення, роль батька і матері у вихованні, види авторитету батьків, взаємозв’язок  школи і сім’ї. На думку А. С. Макаренка, структура сім’ї, її устрій інколи відіграють вирішальне значення у житті дитини, оскільки сім’я без батька найбільше завдає шкоди дітям.

На тлі традиційного тлумачення ролі батька у вихованні наступного покоління в українській сім’ї А.С. Макаренко досить точно й без перебільшень окреслив діапазон його виховної ролі хоча у доволі холодному забарвленні у «Книзі для батьків»: «Батько! Це центральна постать історії! Хазяїн, начальник, педагог, суддя й іноді кат, це він вів сім’ю з щабля на щабель, це він, власник, нагромаджувач і деспот, який не знав ніяких конституцій, крім божих, мав страшну владу, підсилену любов’ю» [5, 20]. Разом з тим, педагог розкрив іншу світлу сторону батька як «домашнього тирана»: «Це він проніс на своїх плечах страшну відповідальність за дітей, за їх злидні, хвороби і смерть, за їх тяжке життя і тяжке вимирання…»[5, 20]. За словами А.С. Макаренка, раніше постать батька була обтяжена владою і обов’язком, тому у відповідь своїй епосі педагог розглядав сім’ю як суспільно виховний колектив, в якому кожен є його рівноправним учасником та вважав батька лише старшим відповідальним членом цього колективу, де батьківська влада підпорядковується громадській, а його обов’язок – це, перш за все, зобов’язання перед суспільством.  А.С. Макаренко зазначив: «Радянська сім’я не може бути батьківською монархією…»[5, 20], адже стосунки чоловіка й жінки вже не будуються з меркантильних міркувань, діти не очікують цілковитого матеріального благополуччя від батьків, батько перестає бути єдиною матеріальною опорою в соціалістичній сім’ї, тому відповідно і батьківський авторитарний стиль виховання молодого покоління стає пережитком минулого.  У «Книзі для батьків» він неодноразово наголошує: «Обов’язок нашого батька перед дітьми – це особлива форма його обов’язку перед суспільством» [5, 21].

Основою доброзичливого клімату в сім’ї є, за А. С. Макаренком, ставлення батька до матері й навпаки, відношення батьків до дітей. З появою дитини у батьківському серці народжуються почуття відповідальності й усвідомленості сили свого прикладу. Діти стають для батьків своєрідним стимулом для них, щоб самовдосконалюватися, ставати чистішими, благороднішими, культурнішими та обізнанішими. Недарма педагог акцентує свою увагу на питанні самовиховання батьків, вважаючи найголовнішим методом «батьківський контроль над кожним своїм кроком» [5, 260]. Цій проблемі А. С. Макаренко присвятив лекцію для дорослих «Про батьківський авторитет», у якій здійснено психолого-педагогічний аналіз різних форм псевдо авторитетів, що піддаються осуду і критиці великим педагогом. Найгіршим та найпоширенішим є «авторитет любові», найаморальнішими є «авторитет підкупу», «авторитет доброти», «авторитет дружби», «авторитет придушення», «авторитет чванства», «авторитет педантизму», «авторитет резонерства» тощо. Натомість А. С. Макаренко пропагує авторитет, заснований на трудовому житті батьків, їх громадській діяльності та поведінці, на громадянському почутті батька і матері, на їх обізнаності з життям дитини й допомозі їй та відповідальності за її виховання, тому він підкреслює: «Тільки такі батьки, громадяни нашої країни, які живуть повноцінним життям, матимуть у дітей справжній авторитет»[5, 268].

З метою правильного батьківського виховання педагог закликає батьків дотримуватися почуття міри у всьому, а, перш за все, у проявах любові до дітей. Надмірна любов може завдати великої шкоди не лише дітям, а й батькам. А. С. Макаренко вважає хибною думку, що «діти –квіти життя»,тому стосовно цього пише: «Квіти життя – це добре та ними треба не лише милуватися, як «розкішним» букетом. Ні, наші діти зовсім не такі квіти. Наші діти квітнуть на живому стовбурі нашого життя, це не букет, це чудовий яблуневий сад… Важко, звичайно не милуватися таким садом, важко не пишатися ним, а ще важче не працювати в такому саду. Будь ласка, займіться цим ділом: обкопуйте, поливайте, знімайте гусінь, обрізуйте сухі гілочки» [5, 11].

Автор «Книги для батьків» сповідував ідею єдності виховної роботи школи, сім’ї та громадськості. Школа, за його переконанням, повинна вчити батьків правильного мистецтва виховання. Основною функцією школи є педагогічна освіта батьків, підвищення їх педагогічної культури, що передбачає не лише забезпечення їх знаннями, а й вміннями, оскільки навчити виховувати можна лише в практиці,  на прикладі.

Цінність думок і порад з питань сімейного виховання видатного педагога не втрачають своєї актуальності до сих пір, зокрема такі міркування  Антона Семеновича: «Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наші сльози, наша провина перед іншими людьми, перед усією країною»

47. Розкрийте роль сім’ї у економічному вихованні дитини.

48. Розкрийте роль сім’ї у естетичному розвитку дітей.

49. Розкрийте роль сім’ї у моральному вихованні дитини.

50. Розкрийте роль сім’ї у розумовому вихованні дитини.

51. Розкрийте роль сім’ї у трудовому та екологічному вихованні дитини.

52. Розкрийте роль сім’ї у фізичному вихованні дитини.

53. Розкрийте роль сім’ї у формуванні знань про основи здоров’я у дітей дошкільного віку.

54. Розкрийте сутність перинатальної педагогіки як першооснови виховання здорової дитини.

55. Розкрийте умови та засоби, які складають виховний потенціал сім’ї.

56. Розкрийте характерні ознаки сприятливого сімейного мікроклімату.

57. Розробіть пам’ятку для батьків, які виховують дітей раннього віку, щодо організації безпечного середовища

58. Розробіть питання до анкети для батьків з метою виявлення стилю виховання в сім’ї.

59. Складіть план-конспект проведення дозвілля в сім’ї.

60. Складіть рекомендації батькам з питань проведення змістовного дозвілля.

61. Складіть рекомендації батькам для домашнього виховання сина (вік дитини за вибором).

Виховання хлопчиків - процес відповідальний. Кожна мама хоче, щоб її син виріс справжнім чоловіком, сильним, розумним, сміливим. А закладаються ці якості саме з дитинства. І допомогти в цьому повинні батьки. Отже, даємо поради, як виховати справжнього чоловіка.

Якщо ви хочете, щоб ваш хлопчик був у дорослому житті відповідальним і самостійним, давайте йому можливість проявити ці якості з дитинства. Відучуйте від «маминої руки». Хоча й існує думка, що хлопчики більше прив'язані до мами, ніж дівчатка. У більшості випадків так і є. Але до певного віку. З трьох років хлопчики починають проявляти самостійність. Іноді навіть занадто. Тут треба знайти «золоту середину».

Вибирайте іграшки з урахуванням хлоп'ячих інтересів. Сьогодні в магазинах можна знайти величезний вибір машинок, літачків, радіокеровані вертольоти , водяні пістолети, трансформери, космічні кораблі. Вибираючи розвиваючу іграшку, теж можна врахувати смаки сина. Конструктори, з яких збираються гаражі та багаторівневі дороги, пазли з картинками з улюбленого всіх хлопчаків мультфільму «Тачки», набори для конструювання рідкісних моделей автомобілів, кораблів, літаків. Таким подарункам ваш син буде дуже радий!

У відносинах між мамою і татом повинна бути гармонія і грамотно розставлені пріоритети і ролі. У хлопчика перед очима повинна виникати модель ідеальних стосунків між чоловіком і жінкою. Як говориться, чоловік - голова, а жінка - шия. Якщо у вашій родині крутить усім «шия», синові про це необов'язково знати. Нехай мама навчиться стриманості і постарається не так яскраво проявляти свої лідерські якості. Ви ж не хочете виховати підкаблучника!

Виховуйте у сині джентльмена, вчіть поважати жінок. І приклад у цьому має подавати улюблений тато. Показуйте синові, як треба ставитися до мами, бабусі, молодшої сестрички. Поза домом також будьте ввічливі по відношенню до жіночої статі: першими пропускайте в двері, подавайте руку, поступайтеся місцем в громадському транспорті. А жіноче свято 8 березня має стати лакмусовим папірцем ставлення до жінок у сім'ї. Разом придумайте подарунок, купіть букети квітів, наведіть лад в квартирі, оформіть святковий стіл, підпишіть листівки. Син може сам намалювати листівки для мами, бабусі та сестри

Віддайте дитину в спортивну секцію. Це може бути карате, футбол, волейбол, баскетбол, хокей, плавання. Якщо хлопчикові подобається танцювати, нічого немає страшного в тому, якщо ви його віддасте в танцювальну студію. Спортивні танці розвивають м'язову масу, зміцнюють поставу, розвивають естетичний смак і музичний слух. У хлопчика яскраво виражені творчі здібності? У цьому немає нічого поганого. Деяким чоловікам цього дуже навіть не вистачає.

На вихідних і вечорами пропонуйте дитині активний відпочинок. Катайтеся на велосипедах і роликах, грайте у дворі у футбол, їздіть на рибалку. Знайомте сина з чоловічими хобі. Хлопчикові подобаються автомобілі? Купуйте машини на радіоуправлінні і іноді беріть його з собою в гараж. Так він відчує себе справжнім чоловіком!

62. Створіть пам’ятку для батьків з попередження домашніх конфліктів.