10. Участь в інтеграційних об’єднаннях та угрупуваннях

Словенія є членом багатьох міжнародних організацій, зокрема, 22 березня 1992 р. вона як повноправний член увійшла до ОБСЄ, 22 травня 1992 р. сала повноправним членом ООН, 23 травня 1993 р.- членом Ради Європи, 1 січня 1996 р. – повноправним членом ЦЄФТА. З 1996 р.- асоційованим членом ЄС.

Словенія приділяє виключне значення участі у роботі участі у роботі ООН, ОБСЄ,ЄС інших міжнародних інституцій, спрямованій на підтримку миру і стабільності у Європі і Світі. Особливо активною є роль Словенії у стабілізації і мирному врегулюванні у регіоні ЦСЄ. Республіка Словенія є підписантом всіх важливих міжнародних конвенцій у галузі нерозповсюдження ядерної зброї, Загального договору про заборону ядерних випробувань, Конвенції по забороні хімічних озброєнь, Конвенції про нерозповсюдження хімічної та біологічної зброї, Оттавської конвенції по забороні виготовлення, використання , накопичення, розповсюдження персональних мін та ін.

1998 р. урядом Словенії було засновано Міжнародний довірчій фонд з розмінування і допомозі жертвам мін ITF ( International Trust Fund for Demining and Mine Victims Assistance) з метою ефективного сприяння стабілізації у пост-дейтоновській Боснії і Герцеговині. Протягом трьох років Фонд розширив свою діяльність на Хорватію, Албанію, Македонію, Сербію ( територія автономного краю Косово і Метохія). Наприклад, за допомогою ITF у Боснії і Герцеговині, що є найбільш замінованою територією на Балканах, очистили 7 млн. міль кв., у Хорватії – 2 млн. міль кв [11].

Словенія підтримує Європейську конвенцію з прав людини (European Convention on Human Rights) і активно сприяє діяльності ООН, РЄ, ОБСЄ, ЄС, різних міжнародних проектів та ініціатив, спрямованих на подальшу роботу по кодификації міжнародного права з прав людини.

Словенія була першою югославською республікою яка підписала Договір про економічне співробітництво з Європейським Співтовариством у квітні 1993 р. Цей договір розширив можливості доступу словенських товарів на ринки Західної Європи. Договір супроводжувався Фінансовим протоколом, Транспортним договором та Договором по текстилю. Також він включав статті, які передбачали початок переговорів про асоційоване членство. Рішення приєднатися до ЄС було обумовлено геополітичним положенням країни, її культурно-історичною спадщиною, розвиненими зовнішньоекономічними зв’язками з країнами Західної Європи. 10 червня 1996 р. Словенія подала офіційну заявку на асоційоване членство [11].

На зустрічі глав держав та урядів ЄС у Люксембурзі у грудні 1997 р. було прийнято рішення про включення Словенії до першої п’ятірки країн-кандидатів на повноправне членство у ЄС. Перша конференція, присвячена вступу Словенії до ЄС, відбулася 31 березня 1998 р. на рівні міністрів іноземних справ. 2 квітня 1998 р. Уряд країни призначив переговорну групу з питань приєднання до ЄС, що складалася з 10 членів-експертів. Очолював групу Янез Поточнік. Переговори передбачали гармонізацію місцевого законодавства із законодавством країн-членів ЄС на підставі 31 пункту “acquis communautaire” ( досягнень Спільноти) – сукупності прийнятих нормативних актів, що регулюють діяльність ЄС і характеризують ступінь інтеграції між країнами-членами. До кінця 2002 р. Словенія завершила переговори по всіх розділах “acquis communautaire”. Вона була першою з восьми посткомуністичних країн-кандидатів, у який пройшов референдум щодо членства у ЄС та НАТО. 23 березня 2003 р. під час референдуму 89,61 % мешканців країни висловилося за приєднання до ЄС.

16 квітня 2003 р. у Афінах відбулося остаточне підписання договору про вступ Словенії до ЄС (Accession Treaty).

З часу здобуття незалежності Словенія почала поступово і наполегливо будувати свої відносини з НАТО. Лідери країни вважають, що стабільність і процвітання у Європі можна забезпечити тільки спільними зусиллями, тому виступають за інтеграцію Словенії до євроатлантичної системи колективної безпеки.

У середині 90-х словенська армія приймала участь в операціях НАТО по стабілізації у Боснії і Герцеговині, підтримці миру на Кіпрі. З грудня 1991 р. Словенія бере участь у Раді північноатлантичного співробітництва, з 1994 р. вона активно підключилася до програми НАТО “Партнерство заради миру”. На Паризькому самміті НАТО у 2002 р. Словенія отримала офіційне запрошення до цієї організації. Під час референдуму 23 березня 2003 р. 66,02% словенців висловилися за членство їх країни у НАТО.

У червні 1999 р. у Кельні (Німеччина) за участю представників держав ЄС, ЦСЄ, США, Європейської Комісії, НАТО, ОЕСР, та інших держав та міжнародних організацій було схвалено політичну ініціативу ПС для ПСЄ з метою підготовки регіону до органічної інтеграції в європейські та трансатлантичні структури.(Формально ПС було ухвалено на конференції у Сараєво у липні 1999 р.)

Діяльність Словенії у межах ПС сприяє реалізації словенської закордонної політики, спрямованої на підтримку миру і стабільності на Балканах. У Словенії вважають , що ПС є саме тією ініціативою, яка має всі необхідні механізми для здійснення допомоги країнам ПСЄ на їх шляху до демократизації і покращення економічного становища, як то: надання необхідної політичної і юридичної підтримки, допомога у боротьбі з корупцією, сприяння поверненню біженців, контроль над нерозповсюдженням легких озброєнь, передача досвіду, know-how, допомога у реформуванні інфраструктури, державних й господарчих інституцій, розвитку регіонального співробітництва тощо.

Словенія активно співробітничає зі всіма структурами ПС. З 2002 р. вона головувала в Оперативній групі ПС по правам людини і національних меншин, разом з Радою Європи працювала у робочому столі по демократизації і правам людини, бере участь у фінансуванні ряду проектів ПС, розвитку міжпарламентського співробітництва країн ПСЄ. Словенія є засновником Центру неурядових організацій, метою якого є сприяння побудові громадянського суспільства у країнах цього регіону.

Роль Словенії у ПС є дуже важливою, бо ця країна має вдалий досвід ринкових трансформацій та євро-інтеграції , знайома з ситуацією у балканському регіоні і готова поділитися своїм досвідом з сусідніми балканськими країнами.

З 1996 р. Словенія є асоційованим партнером Західноєвропейського Союзу (ЗЄС) – військово-політичної організації до якої входить значна частина країн Західної, Центральної та Східної Європи [12].