5.Фінансовий механізм і його елементи.

Финансовый механизм- это система финансовых норм, методов, рычагов и инструментов, которые используют в финансовой деятельности государства и предприятия при соответствующем нормативном, правовом и информационном их обеспечении, а также при соответствующей финансовой политики на микро и макро-уровне.

Финансовый механизм стимулирует весь процесс воспроизводства: производство, распределение, объем и потребление. Он должен обеспечивать самые благоприятные условия для макроэкономических процессов, а на микро уровне – способствовать четкому взаимодействию всех его элементов: налоговых, кредитных, бюджетных, валютных, таможенных и др.

Составными элементами финансового механизма являются: финансовое планирование и прогнозирование, управление финансами, финансовый контроль, финансовое обеспечение, финансовое регулирование, финансовые нормы, нормативы, лимиты, резервы, стимулы и санкции, финансовое законодательство.

1)Финансовое планирование – подсистема финансового механизма, основная часть планирования экономического и социального развития. Его цель – обеспечение оптимального распределения ВВП.

2)Финансовые рычаги. В состав финансовых рычагов при формировании централизованных и децентрализованных фондов финансовых ресурсов входят:

-прибыль

-налог на прибыль

-НДС и т.д

3)Финансовые показатели, нормативы и лимиты – финансовые показатели, относительно к которым осуществляется финансирование основных социальных мероприятий с гос. Бюджета

4)Управление финансами – элемент финансового механизма, который обеспечивает:

-полное использование финансов государства

-повышение эффективности общественного производства

-усовершенствование форм и методов финансовых взаимоотношений экономики с бюджетом

5)Финансовый контроль. Цель этого элемента финансового механизма – охрана разных форм собственности, укрепление финансово-бюджетной дисциплины, обеспечение полного, своевременного формирования и целесообразного использования ден. ресурсов.

6)Финансовое право, как элемент финансового механизма, осуществляется на практике с помощью финансового законодательства.

Подотрсль:1)финансовое обеспечение которое осуществляется в 3х формах:

-самофинансирование;

-кредитование

-бюджетное

2)финансовое регулирование т.к фин. отношения носят распределительный характер.

Состав финансового механизма.

Финансовые нормы и нормативы:нормы амортизационных отчислений,норм расходов в бюджетных учреждениях и т.д.

Финансовые лимиты и резервы:фин.резервы п\п,резервные фонды местных рад и т.д

Финансовые стимулы: налоговые льготы, бюджетные кредиты,налог.каникулы и т.д

Финансовые санкции :отмена предоставления льгот, пени за несвоевременную оплату платежей и т.д

Нормативно правовое обеспечение:КУ,ЗУ,указы президента ит.д

6.Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів.

1.Європейська хартія про місцеве самоврядування

Україна як суверенна держава стала членом Ради Європи, приєдналася до Європейської хартії про місцеве самоврядування та ратифіку­вала цей акт. Таким чином, вона взяла на себе зобов'язання будувати місцеві фінанси відповідно до міжнародних стандартів.

Першим багатостороннім правовим актом, який визначає і захищає принципи місцевої автономії, стала Європейська хартія про місцеве самоврядування. її підписали країни — члени Ради Європи в жовтні 1985 р. Стаття 9 хартії визначає основні принципи організації фінансів місцевого самоврядування. Вона має назву "Фінансові засоби органів місцевого самоврядування". У статті вісім принципових положень про фінансову діяльність місцевого самоврядування:

1.ОМС(органи місцевого самовр) мають право в межах загальнодержавної економічної політики вільно розпоряджатися достатніми власними засобами.

2.фінансові засоби ОМС потрібно визначати відповідно до компетенцій, передбачених Конституцією та законом. Тобто хартія визначає порядок формування та обсяги фінансо­вих ресурсів, які мають належати місцевому самоврядуванню. Вона закріплює принцип відповідності фінансових ресурсів місцевого самоврядування обсягу обов'язків і завдань, котрі на нього покладаються.

3.хоча б частина фінансових засобів органів місцевого самоврядування має надходити за рахунок місцевих зборів чи податків, ставки яких ці органи визначають у межах закону.

4.зобов'язання країни, котрі її підписали, створити такі умови, в яких ОМС мали б можливість вибору тієї чи іншої моделі місцевої фінансової системи.

5.зобов'язує уряди, які її підписали, надавати фінансову допомогу фінансово слабким органам місцевого самоврядування. Допомога може надаватися запровадженням процедур фінансового вирівнювання або іншими заходами.

6.кошти, що використовуються для цілей фінансового вирівнювання та допомоги органам місцевого самоврядування, мають вилучатися і надаватися лише за по­годженням з органами місцевого самоврядування.

7.держава, яка надає субсидії ОМС, не повинна, по можливості, обумовлювати спрямування їх. Субсидії мають бути незвязаними.

8.уряди, які підписали хартію, зобовязуються створити умови для розвитку комунального кредиту.

Отже, Європейська хартія про місцеве самоврядування визначила основні стандарти побудови фінансів місцевих органів влади. Україна, приєднавшись у листопаді 1996 року до хартії, зобов'язалася забезпечити впровадження цих стандартів у життя.

2. Всесвітня декларація місцевого самоврядування.

У вересні 1985 р. Всесвітньою асоціацією місцевого самоврядувандування та Інтернаціональною спілкою місцевих влад (ІСМВ) ухвалено Всесвітню декларацію місцевого самоврядування. Стаття 8 декларації "Кошти місцевих органів влади" окреслює ос­новні засади побудови фінансів місцевих органів влади і складаєтья з 7 пунктів:

1.місцевим органам влади надається право на відповідні фінансові ресурси, відокремлені від коштів інших рівнів управління, і на вільне розпорядження грошовими надходженнями в межах їхніх повноважень.

2.розподіл коштів між місцевими органами влади слід здійснювати в розумних пропор­ціях відповідно до тих завдань, що ними виконуються. Ці кошти мають надходити регулярно та періодично, щоб забезпечувати безперервну роботу служб і відповідне фінансове планування.

3.розумна частина фінансових ресурсів місцевих органів влади має надходити від місцевих податків, платежів і зборів, рівень яких ці органи зобов'язані встановлювати самі.

4.податки, які місцевим органам влади надано право збільшувати або від яких вони отримують гарантовану частину, мають носити досить загальний і гнучкий характер, щоб давати місцевій владі змогу йти урівні із її зобов'язаннями.

5.проголошується потреба автономіі фінансово слабших місцевих органів управління в системі фінансового вирівнювання.

6.право місцевих органів влади належним чином брати участь у розробленні правил.