Питання та завдання для самоконтролю:

1. На прикладі прокоментуйте органічний взаємозв’язок мовлення та мислення.

2. Проілюструйте зміст вислову Емерсона прикладом.

3. Порівняйте приватну бесіду на будь-яку тему з публічним виступом. Навіщо ми сміємося, плачемо, скаржимося в товаристві найближчого друга? Визначте головну функцію публічного виступу.

4. Як ви можете пояснити правило «бути адекватним»?

5. Схарактеризуйте особливості манери виступу вашого улюбленого оратора.

Творче завдання

Підготуйте текст короткого виступу перед роботодавцем для прийому на роботу на посаду спічрайтера. Яку форму виступу оберете та чому? Який різновид вашого виступу за метою (інформувати, переконати, розважити)? Чому саме такий?

Література

1. Гаймакова Б., Макарова С., Новикова Н., Оссовская М. Мастерство эфирного выступления. – М., 2007.

2. Зарецкая Е.Н. Риторика: теория и практика речевой коммуникации. – М., 1998.

3. Кривоносов А. Основы спичрайтинга: Учебное пособие – СПб., 2003.

4. Маркичева Т.Б., Ножин Е.А. Мастерство публичного выступления. – М., 1989.

5. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М., 1989.

6. Сагач Г.М. Золотослів: Навч. посібник. – К., 1993

7. Сопер Поль. Основы искусства речи. – М., 1992.

8. Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К., 1989.

Тема 3. Підготовка до публічного виступу

(Різновиди підготовки до виступу. Вибір теми виступу та врахування рівня слухачів. Мета промови. Основа виступу.)

Іржі Томан визначає 4 варіанти підготовки до виступу та його проведення:

1. Написати весь текст виступу повністю, а потім прочитати його слухачам;

2. Написати текст виступу, кілька разів прочитати його, а потім виголосити напам’ять, час від часу заглядаючи в рукопис;

3. Підготувати лише короткі нотатки (опорний конспект);

4. Виступати без будь-яких нотаток.

 Переваги та вади кожного з різновидів виступів.

1. Єдина перевага такого виступу полягає в тому, що звільняє оратора, точніше – його пам’ять, від напруження. Вада – виступ звучить, як читання, а не живе слово. На думку П. Сопера, головна причина, яка змушує уникати виступу з повністю написаним текстом, така – складно домогтися безпосереднього контакту з аудиторією.

2.-3. Привчають оратора організовувати думки й ідеї для усного виступу, самостійно мислити, невимушено спілкуватися з аудиторією, враховувати рівень сприйняття слухачів. Вада – такі промови можуть відбити бажання бережливо ставитися до мови, привчити оратора до покладання надій на натхнення.

Основна порада – віддавати перевагу другому та третьому типам виступу. Найкращих результатів досягає той оратор, який готує детальний конспект виступу, а відтворює його по пам’яті. При цьому слід пам’ятати, що конспект має складатися з основних слів і фраз, написаних розбірливо. До того ж, радить П. Сопер, оратор повинен завжди розробляти початок і фінал виступу.

Іржі Томан наполягає на корисності підготовки повного тексту виступу, адже промова перед великою аудиторією вимагає особливої уваги оратора до стану його одягу, виходу, пози та жестів, дихання й голосу, виразності артикуляції, темпу мовлення, сили голосу, реакції слухачів тощо. У будь-якому разі кожен із різновидів виступу вимагає детальної підготовки.

 Тема виступу має бути цікавою і для вас і для аудиторії. Тема мусить бути не надто широкою (загальною), не надто складною.

Іржі Томан радить, якщо організатори заходу в загальних рисах висловили своє побажання до вашого виступу, чітко сформулювати його тему маєте саме ви. Вам потрібна інформація про склад, кількість, приблизний вік, фаховий рівень слухачів, чи ви будете єдиним промовцем чи одним із, скільки часу вам виділяють для виступу. Інакше без чіткої інформації вам доведеться змінювати зміст виступу перед самісіньким його початком.

Зі слухачами треба встановити контакт, тобто присутні мають відчути, що в них з доповідачем спільні інтереси і він здатен допомогти їм у вирішенні проблем, які виникли.

 Спічрайтери, готуючи виступ для клієнта, намагаються відповісти на такі запитання:

1.Чого чекає слухач від мого виступу?

2.Яку з проблем, котрі турбують аудиторію, я можу допомогти вирішити?

3.Що знають слухачі про тему виступу?

4.Який загальний їх рівень знань?

5.Що я маю висвітлити детально?

6.Про що досить сказати лише загальними словами?

7.Яких спеціальних слів і термінів слухачі можуть не зрозуміти?

8.Які дані треба підкріпити вдалим прикладом, порівнянням?

 Окрему увагу варто приділити назві свого виступу. Вона має бути конкретною, а не загальною.

Мета промови може бути різною: поінформувати, переконати, спонукати, розважити. Мета виступу впливає на його обсяг, упорядкування, спосіб виголошення й аргументацію. Найважче слухачів спонукати до дії, адже на них слід впливати насамперед психологічно, переконати їх робити саме так, як ви рекомендуєте.

Одна тема виступу може слугувати різним цілям.

 Психологи радять приблизно 10-12 % загального часу присвятити вступу, 4-5 % - закінченню, а решту – головній частині (основі виступу).

Краще висвітлювати одну тему. Головне питання має складатися не більше, ніж із 10-16 пунктів, які допомагають розвинути і довести основну тезу.

 Запам’ятайте: оратора критикують за все, крім стислості виступу. Тому включайте у виступ стільки пунктів, скільки ви зможете висвітлити повністю. Іржі Томан зазначає, що основа виступу може складатися з окремих питань, написаних на окремих аркушах, які мають бути пронумеровані.

 Основні поради до структури основної частини промови:

1. Простий, конкретний план.

2. Вилучайте з виступу все, що не стосується мети.

3. Ілюструйте текст конкретними прикладами.

4. Посилайтеся на авторитети.

5. Ставте питання, підкреслюючи перехід від однієї думки до іншої.

 П. Сопер радить складати план виступу без скорочень, за допомогою повних речень. Це сприяє стрункому й органічному викладу матеріалу.