1. Типи електропечей.

В ливарному виробництві використовують велику кількість різних електропечей, які підрозділяються на:

1. Плавильні ;

2. Нагрівальні (для термообробки );

3. Сушарки.

Електропечі класифікують по способу перетворення електричної енергії в теплову і способу підводу тепла до матеріалу , що нагрівається . В електропечах нагрів виконується по методу опору, електричною дугою, індукційним методом і електронним променем.

Позначення плавильних печей складається із букв і цифр.

Позначення плавильних печей складається в основному із трьох букв , декількох цифр і допоміжних букв.

Перша буква означає спосіб нагріву:

Д- дуговий; І- індукційний; О-опору; Е - електронний.

Друга буква визначає метал, для правки якого назначається піч : С – сталь; Ч - чавун; А – алюміній ; М- мідь і її сплави і т.д.

Третя буква означає основний конструктивний признак печі: для дугових печей П - поворотне склепіння, Б - барабанна, для індукційних печей Т - тигельна , К – канальна для печей опору К – камерна і т.д. Цифри після букв в плавильних печах означають вмістимість печі в тоннах.

Н а п р и к л а д: ДСП-12 – дугова сталеплавильна з поворотним

склипінням місткістю 12 т.

ДМБ-0,5 – дугова, мідеплавильна, барабанна,

місткістю 0,5 т.

ІСТ- 0,4 – індукційна, сталеплавильна тигельна,

місткістю 0.4 т.

ОАК –1 - піч опору для плавк алюмінієвихсплавів,

камерна, місткістю 1т.

2. Нагрівальні елементи опору.

Нагрівальні елементи опору бувають металічні і керамічні. Частіше приміняються металічні елементи, які використовують частіше всього в термічних печах, в плавильних печах, для плавки легкоплавильних сплавів на основі Аl , Мg і ін.

Металічні нагрівальні елементи виготовляють із спеціальних сплавів, що мають великий електричний опір і великий термін служби при високих температурах.

Сила струму, що протікає по проводнику , (а)

Потужність Р = U ∙ I ( вт)

При протіканні по проводнику електричного струму проходить перетворення електричної енергії в теплову. Регулюючи напругу і опір провідника можна добитися виділення необхідної кількості теплової енергії.

Напругу регулірують трансформаторами. На термічних печах напруга може мінятися від 5 до 380 В. Для цієї цілі використовують пічні трансформатори, які розраховані на передачу великої кількості електричної енергії.

Опір провідника (нагрівача) міняють, міняючи його довженну чи переріз.

Електричний опір провідника можна розрахувати по формулі



де  - питомий електроопір матеріалу провідника, Ом м.

ℓ - довжина провідника, м.

S – площа поперечного перерізу провідника , м² .

В залежності від температури в робочому просторі печі приміняють відповідні матеріали нагрівачів: до 1100⁰С – в основному нагрівателі із хромонікелівих сплавів, для температур 1100⁰С : 1300 ⁰С – керамічні нагрівачів.

Більшість термічних печей мають нагрівач із ніхрома – сплава Nі і Сч, які виготовляються у вигляді проволоки або стрічки. Нагрівачі із проволоки виготовляються у вигляді спіраліабо зигзага.

Нагрівачі, виготовленні литвом використовують тоді, коли важко підібрати нагрівачі із прокату . Такі нагрівачі приміняють при температурі пічного простору 950-1050⁰С .

Для підогріву води, масла і т.п. приміняють трубчаті електронагрівателі (ТЕН ). ТЕН складається із трубки із жароміцні або вуглецеві сталі, в середині якої розміщена спіраль із ніхромової проволоки. Спіраль розміщення по осі трубки, а простір між спіраллю і стінкою трубки заповнений порошком із оксиду магнію який має добрі електроізоляційні властивості і високу теплопровідність. Довжина трубки може бути до 1м. По кінцям трубки установлюють ізолятори з розміщеними в них виводами, до яких прикріплена спіраль. Трубку в зборі можна легко згинати і придавати їй любу форму.