Том на приморських бульварах. Вони чарували своїми різнобарвними кольорами в парках і скверах. Квіти, квіти,

46 Лексикологія (від гр. lexikos "такий, що стосується слова" і logos "наука") — розділ науки про мову, який вивчає лексику (словниковий склад мови).

Розрізняють загальну, конкретну, історичну, зіставну й прикладну лексикологію. Загальна лексикологія встановлює загальні закономірності будови, функціонування й розвитку лексики. Конкретна лексикологія вивчає словниковий склад однієї мови. Історична лексикологія зай-

мається історією словникового складу, причинами й закономірностями його зміни. Зіставна

лексикологія досліджує словниковий склад двох чи більше мов із метою виявлення структурно-семантичних подібностей і відмінностей між ними або з метою виведення спільних семантичних закономірностей. Прикладна лексикологія вивчає питання укладання словників, перекладу, лінгводидактики й культури мовлення.

48 Лексичне значення - історично закріплена в свідомості людей співвіднесеність слова з певним явищем дійсності.

Говорячи про значення слова, необхідно мати на увазі, що слово загалом вступає в три типи відношень: предметний (слово — предмет), поняттєвий (слово — поняття) і лінгвальний (слово — слово).

ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПРЕДМЕТ. Існує у двох різновидах: загальна віднесеність і конкретна віднесеність.

Загальна предметна віднесеність — віднесеність концептуального значення до цілого класу денотатів. Наприклад, слово кінь позначає будь-якого коня. Конкретна предметна віднесеність — віднесеність концептуального значення до певного, одиничного денотата.

Наприклад: На лузі пасся кінь.

ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-ПОНЯТТЯ. ПОНЯТТЯ — результат узагальнення і виділення предметів, явищ якогось класу за певними спільними і в сукупності специфічними для них ознаками. Так, поняття "стіл" означає будь-який за формою та призначенням стіл. Прямо виражають поняття тільки загальні назви, і то слово—загальне ім'я не стільки виражає поняття, скільки позначає його і вказує на нього. Власні назви й займенники співвіднесені з поняттями, але прямо їх не виражають. Вигуки зовсім не виражають понять, а лише сигналізують

про стан мовця.

ВІДНОШЕННЯ СЛОВО-СЛОВО. Значення слова існує не само по собі, а в певному співвідношенні зі значеннями інших слів. Близькі й протилежні за значенням слова уточню-

ють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Значення слів, таким чином, є системно зумовленими. У цьому легко переконатися, коли порівняти слова різних мов, які позначають одні й ті ж явища. Такі слова часто виявляються нетотожними за своїм концепту-

альним значенням.

Співвідношенням слова з іншими словами в лексичній системі мови визначається його структурне значення. За характером відношення до позначуваного об'єкта розрізняють значення прямі й переносні.

ПРЯМІ ЗНАЧЕННЯ безпосередньо називають явища дійсності. Наприклад: сім'я з трьох осіб, красиве обличчя, ключ від дверей, хлопчик іде, камінна стіна, світлий день.

ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ Є вторинними, тобто похідними від прямих, й опосередковано через прямі значення називають явища дійсності: сім'я мов, обличчя театру, ключ від

серця, час іде, камінна душа, світлі думки. Вторинні (переносні) значення можуть утрачати зв'я-

зок із основними. Так, англ. table "стіл" означало "кам'яна дошка", switch "вимикач" — "прут", travel "подорож" — "праця", harvest "урожай" — "осінь"; нім. Rede "мовлення,

промова" мало значення "відповідальність", machen "робити" — значення "місити тісто", a Sache "діло, річ" - значення "судовий розгляд справи, судовий спір".

За синтагматичною зумовленістю значення поділяються на вільні й зв'язані.

ВІЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ. Вживання цих значень не має жодних, крім логічних, обмежень. Так, зокрема, номінативне значення є вільним, бо воно може вільно поєднуватися з пев-

ним колом слів (тут обмеження на сполучуваність мають предметно-логічний характер). Наприклад, слово білий у значенні "який має колір снігу" поєднується з назвами всіх

предметів, що можуть мати такий колір, а слово дерев'яний сполучається з усіма назвами предметів, зроблених із дерева (білий сніг, біла крейда, біла мука, білий папір, біла

стіна та ін.; дерев'яний стіл, дерев'яний будинок, дерев'яна коробка, дерев'яні двері, дерев'яний стелаж, дерев'яна ложка тощо).

ЗВ'ЯЗАНІ ЗНАЧЕННЯ. Ці значення можуть реалізуватися за певних синтагматичних умов. Серед зв'язаних значень розрізняють фразеологічно зв'язані, синтаксично і конструктивно зумовлені. Фразеологічно зв'язані значення — значення слова, які реалізуються лише в певних сполученнях.