2. За таблицями, живим і гербарним матеріалом ознайомитися з різними типа­ми листко­роз­мі­щення, зробити відповідні рисунки.

Розгляньте спіральне, або чергове, листкорозміщення в персика‚ супротивне – в бирючини‚ кільчасте – в олеан­д­ра (рис. 13). Зарисуйте в зошиті ділянки стебла цих або інших рослин з розташованими на них листками.

Рис. 13. Листкорозміщення:

А – чергове в персика; Б – супротивне в бирючини; В-Г – кільчасте

(В – в олеандра, Г – у марени; Д – у хрестовниці)

3. Вивчити і зарисувати найбільш поширені форми листкової пластинки прос­тих і складних листків.

Спочатку розгляньте прості листки з нерозчленованою пластинкою. Вони можуть бути такої форми: лінійний (пше­­ниця‚ ячмінь); ланцетний (верба); еліптичний (черемха); яйцевидний (бук); списовидний (щавель); стріловидний (стрілолист); щитковидний (квасоля); лопатковий (горлянка); округлий (розхідник); нирковидний (копитняк); голчас­тий (сосна).

Потім розгляньте прості листки з розчленованою пластинкою:

• лопатеві (з виїмками, не глибшими 1/3 віддалі від краю пластинки до середньої жилки): трійчастолопатевий‚ пальчастолопатевий (виноград‚ клен)‚ перистолопа­тевий (дуб);

• роздільні (з виїмками, рівними 2/3 віддалі від краю пластинки до середньої жил­ки): трійчастороздільні‚ паль­частороздільні (інжир)‚ перистороздільні (кульба­ба);

• розсічені (з виїмками‚ що доходять до середини жилки): трійчасторозсічені‚ па­ль­часторозсічені (жовтець)‚ пе­ристорозсічені (редька)‚ багаторазовоперисто­розсічені (морква‚ деревій) (рис. 14).

Вивчіть форми складних листків: трійчастоскладний – до його складу входять три листочки (суниця‚ конюши­на); непарноперистоскладний – листок закін­чу­ється одним непарним листочком (шипшина); парноперисто­складний – замість кінцевого листочка є остевидне закінчення‚ шипик чи вусик (жовта акація‚ горох‚ чина весняна); паль­часто­складні – більше трьох листочків прикріплюються до однієї точки (каштан кінський); дво- і трипе­ристо­склад­ні лист­ки – черешок розга­лужений і листочки прикріплюються до осей другого і третього порядку (гледичія‚ мімоза) (рис. 15).

Запишіть у зошит назви найбільш поширених форм листкової пластинки у прос­тих листків; зарисуйте прості лист­ки з розсіченою листковою пластинкою, а також основні форми складних листків.

Рис. 14. Типи простих листків:

А – пальчастолопатевий; Б – перисто­ло­па­те­вий; В – пальчастороздільний; Г – перис­то­роздільний; Д – пальчасторозсічений;

Е – перисторозсічений

Рис. 15. Складні листки:

А, Б, В – трійчасті; Г, Д – парноперисті;

Е – пальчастий; Ж,З – непарноперистий

4. Приготувати, вивчити і зари­су­вати тим­часо­вий мікропрепарат поперечного зрізу лист­ка фікуса.

Зверніть увагу на неоднорідність парен­хіми ме­­зофілу: під верхнім епідермісом розмі­щена стов­п­часта (па­лі­сад­на) паренхіма, кліти­ни якої видов­же­ні, щільно приля­га­ють одна до одної, з хло­роп­ластами. За палісад­ною роз­мі­щена губ­часта парен­хі­ма, яка тягнеться аж до нижнього епідер­місу. Клітини її овальні, роз­мі­щені нещіль­но, між ни­ми є багато повіт­ряних просторів.

Рис. 16. Об’ємне зображення пластинки листка:

1 – верхня епідерма; 2 – нижня епідерма; 3 – продихи; 4 – волоски; 5 – мезофіл; 6 – стовп­часта тканина;

7 – губ­часта тка­нина; 8 – збирні клітини; 9 – жилка;

10 – кси­ле­ма; 11 – флоема; 12 – склеренхіма;

13 – міжклітинники

Розгляньте провідний пучок головної жил­­ки. Це – відкритий колатеральний пучок. Ксилема пуч­ка по­вер­нута до верхньої час­тини лист­ка, флоема – до нижньої. Зверніть увагу на наявність механічних тканин двох типів: ко­лен­­хіми – під верхньою і ниж­ньою епідер­мою жилки, – та скле­ренхіми – у вер­хній й ниж­ній частині пучка, тобто деревинних і лу­­б’яних волокон (рис. 16).

Зари­суйте схе­му розташування тканин у ньо­му, позначивши на ри­сун­ку: верхній та нижній епідерміс; гіподерму; стовп­частий і губ­­час­тий ме­зофіл; ксилему і флоему; колен­хіму і склеренхіму; паренхімні клітини об­клад­­ки; продих.