Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дисертація_ТретьяковВВ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

3.4.2. Стан цитокінової ланки імунітету

Окремої уваги в імунопатогенезі різноманітних інфекцій заслуговує система цитокінів, яка скеровує поляризацію диференціації Т-лімфоцитів (Th0) у напрямку Th1 або Th2. У результаті аналізу цитокінопродукції під час ВВ виявлено суттєві перевищення референтних значень прозапальних та протизапального (IL-4) цитокінів, що висвітлено у табл. 3.12.

Таблиця 3.12

Показники досліджуваних цитокінів по групам (m±m)

Показник

Показники гуморальної ланки імунітету

М

m

Мin

Max

До лікування

TNF-α

291,0

12,4

42,7

710,8

IL-1β

787,1

27,3

129,8

1305,8

IL-4

361,2

15,7

812,0

17,8

IL-8

315,9

13,3

37,9

631,8

IFN-γ

122,0

16,7

4,9

1100,6

Після лікування

TNF-α

325,1

10,4

27,0

636,6

IL-1β

842,2

18,9

220,4

1293,8

IL-4

410,8

16,5

56,7

837,6

IL-8

377,7

13,9

43,8

681,1

IFN-γ

86,5

12,1

2,1

864,4

У табл. 3.12 показано, що показник TNF-α до лікування коливався в межах від 200,5 до 355,6 пг/мл, перевищуючи норму в 40–72 рази. Після завершення лікування рівень TNF-α характеризувався меншим розподілом (314,7 – 338,4 пг/мл, перевищення норми в 64–69 разів).

Показник IL-1β до лікування перевищував нормальні значення у 76–80 разів (765,2 – 809 пг/мл). В результаті лікування відбулося не значиме зменшення показників IL-1β у всіх групах спостереження.

До лікування рівень IL-8 коливався в межах 364,9–398,9 пг/мл та перевищував норму в 28–35 разів, а після лікування у всіх групах суттєво не відрізнявся, хоча внаслідок лікування відбулося його збільшення.

Виходячи з отриманих даних, зауважимо, що менше за все приймав участь в реакціях імунітету при ВВ у дорослих протизапальний IFN-γ, який до лікування перевищував норму лише в 3,3 –7,6 разів. У результаті лікування встановлено, що показники IFN-γ недостовірно знизились.

Рівень протизапального IL-4 до лікування істотно перевищував нормальні значення в 15–20 разів (317,4–404,7 пг/мл). Протягом лікування відбулося збільшення показників IL-4, проте різниця виявилася не значимою.

У табл. 3.13 представлено динаміку змін показників цитокінопродукції під час лікування.

Таблиця 3.13

Динаміка змін досліджуваних цитокінів по групах

Показник

Динаміка (у %)

Середнє значення (%)

І група (АМ)

ІІ група (ЛІЕН)

КГ

TNF-α

+56,9

+1,3

-4,8

17,8

IL-1β

+17,8

+2,4

+1,1

7,1

IL-4

+17,8

+16,8

+5,8

13,5

IL-8

+20,5

+27,0

+11,8

19,8

IFN-γ

-34,1

-29,4

-23,3

-28,9

Аналіз даних табл. 3.13 показав, що лікування в цілому справляло позитивний вплив на цитокінопродукцію у хворих всіх груп: так рівень TNF-α підвищився на +17,8%, IL-1β – на +7,1%, IL-4 – на +13,5%, а IL-8 – на +19,8%. Водночас динаміка IFN-γ характеризувалась зниженням продукції даного цитокіну на -28,9%.

Максимальна стимуляція прозапальної та протизапальної ланки цитокінопродукції у вигляді значимого збільшення TNF-α, IL-1β, IL-8 та IL-4 відбулась у І групі. Характерним для ІІ групи було зіставне збільшення IL-4 та IL-8. Останній відіграє важливу роль у атракції лейкоцитів до місця запалення упродовж перших днів від початку захворювання, а його зміни суттєво не впливають в подальшому на іормування адаптивного (специфічного) anti-VZV імунітету.

Проведення параметричного кореляційного аналізу, дозволило встановити найбільш значимі прямі (помірні за силою) зв’язки: між показником IFN-γ до та після лікування (r=0,87; p<0,001), між рівнями IL-1β та IL-8 до лікування (r=0,44; p<0,001), між показником IL-8 до та після лікування (r=0,38; p<0,001), а також між рівнями IL-1β до та після лікування (r=0,37; p<0,001). В той же час, встановлено статично значиму обернену кореляцію між IL-4 до лікування та TNF-α після лікування (r=-0,29; p=0,001).

Клініко-лабораторне зіставлення показало достовірні кореляційні залежності у вигляді зворотного (помірного) зв’язку між показником TNF-α до лікування та максимальною температурою тіла (r=-0,34; р<0,001), а також тривалістю підсипань (r=-0,27; р=0,002). До того ж, встановлена позитивна помірна кореляція між рівнем IL-1β після лікування та максимальною температурою тіла (r=0,27; р<0,002), між показником IL-1β до лікування та CD16+ після лікування (r=0,25; р<0,004), а також IgМ до лікування та TNF-α після лікування (r=0,25, p=0,003).

Таким чином показано, що в результаті лікування відбулася стимуляція утворення прозапальних цитокінів, більш ніж протизапальних. Це свідчить про модуляцію імунітету в напрямку Th1 диференціації Т-лімфоцитів та найбільш адекватно відповідає гостроті ВВ та клітинних імунних реакцій.