2)Починався розвиток сучасних ефективних і конкурентоспроможних виробництв.

= питома вага одних галузей збільшується, інших —- зменшується. Ці зміни відбивають процес

= пристосування до особливостей ринкового попиту, реаль­них потреб суспільства й умов конкурентної боротьби.

Важливе значення в структурних змінах має посісти

= поширення ресурсо - та енергозберігаючих виробництв (технологій).

= енергозбереження = підвищення економічної незалежності національної еко­номіки, збереження та підвищення конкурентоспроможності українських виробників.

*Порівняння ринкової та командної систем господарювання

* Ринкова економіка

Переваги ==

Різні види власності на засоби ви­робництва, у тому числі приватна.

Свобода підприємництва = в умовах конкуренції доз­воляє раціонально використовувати й розподіляти ресурси, орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів, поліпшувати якість ви­роблених товарів і наданих послуг, підвищувати продуктивність праці, прискорювати технічний прогрес.

З іншого боку, ви повинні бути го­тові до можливих кризових явищ, безробіття, банкрутства. Керуючись власними інтересами, ви приймаєте самостійні рішення, які автоматично узгоджуються завдяки конкуренції й вільному ці­ноутворенню.

Ціни формуються під впливом попиту та пропозиції, вони коливаються їхнє збільшення або зменшення дає вам інформацію про те, що і як необхідно провадити.

Недоліки =========

В умовах ринкової економіки ви зацікавлені в одержанні прибутку й тому не охоче берете участь у ви­рішенні соціальних і екологічних проблем, в умовах ринкової еконо­міки відбувається розшарування суспільства, з'являються бідні й багаті

* Командна економіка

Державна власність на засоби ви­робництва.

Підприємництво розглядається як незаконна діяльність.

Держава є власником усіх підприємств і ре­сурсів, обмежує ваш вид діяльності, але гарантує вам робоче місце, певний рівень життя, безкоштовну освіту й медичну допомогу.

Переваги ====

Немає істотного соціального розшаруван­ня. Командна економіка зрівнює доходи більшості споживачів, га­рантується рівність розподілу отри­маних доходів у межах, визначених державою, що приводить до зрів­нялівки, зниження зацікавленості в результатах праці.

Ціни, обсяг й вид продукції, що виготовляється, визначаються центральними пла­новими органами. Відсутність кон­куренції, банкрутств, з одного боку, є впевненість у завтрашньому дні, з іншого — низька якість товарів і послуг, висока матеріалоємність й енергоємність виробництва, низь­ка продуктивність праці, низькі темпи науково-технічного розвит­ку, неможливість національного використання наявних ресурсів.

Недоліки =========

Дефіцит багатьох товарів, різні ка­нали розподілу продуктів, черги. В умовах командної економіки держава може досить швидко нако­пичувати виробничі й фінансові ре­сурси й використовувати їх для вирі­шення загальнодержавних проблем

Типи підприємств (за формами власності).

Колективне підприємство ґрунтується на одному або кількох видах колективної власності. У цьому випадку підприємством і одержуваним прибутком розпоряджається колектив співвласників (засновників, учас­ників). Підприємства з колективною формою власності мають у своєму розпорядженні досить потужні фінансові ресурси, досконалу структуру управління.

Приватне підприємство ґрунтується на власності однієї й більше фізич­них осіб. Крім форми власності визначення «приватне» виражає головну особливість такого типу підприємств: у них не розмежовуються власність і управління майном. Приватна форма власності характеризується тим, що все рухоме й нерухоме майно підприємства, а також одержуваний прибуток належать підприємцеві. Саме він несе повну відповідальність за наслідки виробничої діяльності свого підприємства.

Інфраструктура — комплекс господарських та культур, них об'єктів та галузей, що обслуговують виробництво, скла­дають його підоснову.

Виробнича інфраструктура забезпечує матеріальне вироб­ництво, охоплює вантажний транспорт, торгівлю, інженерні комунікації тощо.

Соціальна інфраструктура пов'язана з процесом вироб­ництва опосередковано і охоплює освіту, охорону здоров'я, пасажирські перевезення тощо.

Сектори економіки(за формою власності) : 1)державний; 2) приватний; 3)орендний; 4)кооперативний; 5) змішаний.

©Екстенсивний розвиток (спосіб ведення господарства) – суто кількісне зростання обсягів виробництва при невисокій його результативності = зростають витрати сировини, але не якість продукції, не ефективність господарювання, недостатньо застосовуються новітні науково – технічні досягнення. ©Інтенсивний розвиток – збільшення валового обсягу продукції за рахунок використання досягнень науково – технічного прогресу, високим ступенем віддачі кожного з чинників розвитку виробництва, ресурсів, що використовуються в його процесі .

Україна – індустріально – аграрна .

Територіальна структура господарства.

Територіальна структура господарства — розміщення галузей госпо­дарства, виробництв і підприємств по території країни.

А) Пункти передбачають наявність одного підприємства в населеному пункті з простою системою розселення людей

Б) Центр - це населений пункт, де зосереджена група підприємств, що виробляють певну промислову чи сільськогосподарську продукцію і пов'язані спільними допоміжними виробництвами, а також мають єдину систему розселення і обслугову­вання.

В)вузол - сукупність центрів, що пов'язані між собою інфра­структурою і трудовими ресурсами, а також тісними виробничими й технологічними зв'язками, спільністю транспортно-географічного розміщення, поселень. Найбільшими промисловими вузлами є, наприк­лад, обласні міста - Донецьк, Харків, Одеса, Львів та ін.

Україна поділена на дев'ять економічних районів, які також є скла­довими територіальної структури господарства. Детально про них ви дізнаєтеся в четвертому розділі підручника.

Промисловий район - частини господарства країни, яка спеціалізується на виробництві певної

продукції (її виробництво забезпечує максимальний ефект при найменших витратах).

©Територіальна структура господарства – це поділ національно – господарського комплексу або його економічних районів на окремі чітко виражені територіальні частини (елементи). На певній території виділяють : 1) основні галузі як галузі спеціалізації певної території = для міжрайонного обміну; 2) обслуговуючі галузі допомагають працювати основним галузям ( наприклад ремонтні підприємства);

3) допоміжні галузі = сприяють повнішій занятості місцевих жителів. ©ТВК – територіально – виробничий комплекс – об'єднання взаємопов’язаних галузей виробництва на певній території = економляться матеріальні та трудові ресурси, скорочуються капіталовкладення. Зменшуються поточні та транспортні витрати . Елементи територіальної структури : 1)точкові ( промислові пункти та промислові центри ); 2)вузлові ( промислові вузли та агломерації); 3) ареальні ( промислові та с/г зони та райони ); 4) регіональні ( макрорегіони, економічні райони, адміністративні області ).

©промисловий вузол - це сукупність промислових центрів , що пов’язані між собою інфраструктурою і трудовими ресурсами /* населений пункт з містами – супутниками, що мають ряд взаємопов’язаних виробництв. Він може бути поєднанням промислових пунктів та центрів . /Приклад : Київський вузол( Київ, Боярка, …), Житомирський (Житомир, Коростишів, Бердичів); ©*промислова агломерація є поєднання промислових вузлів (Київська поєднує господарства Києва, Броварів, Борисполя, Ірпеня, Василькова); © * промислові або с/г зони та райони охоплюють не всі господарчі об’єкти певної території , а лише певної галузі . Наприклад , Донецький кам’яновугільний басейн, Карпатська с/г зона. Зона відрізняється від району більшими розмірами території; / ©промисловий район – це територіально – виробничий комплекс з чіткою промисловою організацією виробництва. *Регіональні елементи охоплюють всі господарчі об’єкти певної території : адміністративного району, області, частини країни, що має свою спеціалізацію

В Україні виділяють три макрорегіони, що відрізняються своєю спеціалізацією:

Східний = що зберігає промислову спеціалізацію;

Північно – Західний = з різноманітною ( промисловою, с/г , санітарно – курортною ) спеціалізацією; Південний = із санітарно – курортною , с/г спеціалізацією та галузями промисловості , що їх обслуговують.

Територіально-виробничі комплекси (ТВК) — форма територіальної організації господарства, яка здійснює сполучення взаємопов'язаних основних галузей та виробництв, а також додаткових та обслуговуючих галузей на певній території.

За складом галузей ТВК підрозділяються на

1)промислові,