- •Безпека
- •Передмова
- •Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Основні поняття та визначення
- •1.2. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •1.3. Концепція прийнятого (допустимого) ризику
- •1.4. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.5. Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1.6. Класифікація основних форм діяльності людини
- •1.7. Фактори, які впливають на працездатність людини
- •1.8. Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини
- •1.9. Біологічні ритми людини
- •1.10. Безпека людини в системі «людина – життєве середовище»
- •1.10.1. Загальні положення
- •1.10.2. Характеристика аналізаторів людини
- •1.10.3. Сумісність елементів системи «людина-життєве середовище»
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт
- •Людина як елемент системи «людина-життєве середовища
- •2.1. Основні складові навколишнього середовища та біосфера
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2. Атмосфера
- •2.1.3. Гідросфера
- •2.1.4. Біосфера
- •2.1.5. Літосфера
- •2.2. Раціональні умови і методи підвищення життєдіяльності людини
- •2.2.1. Раціональне харчування
- •2.2.2. Використання лікарських засобів
- •2.2.3. Лікувально-відновні заходи
- •2.2.4. Загартування
- •2.2.5. Особливості праці і відпочинку жінок, підлітків і людей літнього віку
- •2.2.6. Психологічні методи відновлення працездатності
- •2.3. Види, джерела та наслідки забруднення навколишнього середовища
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.2. Причини розвитку техногенно-еколог³чно¿ кризи в Укра¿н³
- •2.3.3. Основні заходи щодо захисту середовища життєдіяльності людини
- •Питання для самоконтролю
- •3.1.2. Літосферні небезпеки
- •3.1.3. Гідросферні небезпеки
- •3.1.4. Атмосферні небезпеки
- •3.1.5. Космічні небезпеки
- •3.1.6. Біологічні небезпеки
- •3.1.6.1. Загальні відомості
- •3.1.6.2. Мікроорганізми
- •3.1.6.3. Тваринний та рослинний світ
- •3.2. Техногенні небезпеки
- •3.2.1. Механічні небезбеки
- •3.2.2. Механічні коливаня
- •3.2.3. Електромагнитні поля (емп)
- •3.2.4. Іонізуючі випромінювання
- •3.2.4.1. Основні положення
- •3.2.4.2. Фізика радіоактивності
- •3.2.4.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.4. Дозиметричні величини та їх одиниці виміру
- •3.2.4.5. Джерела забруднення
- •3.2.4.6. Вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.7. Нормування радіаційної безпеки
- •3.2.4.8. Захист від випромінювань
- •3.2.5. Електробезпека
- •3.2.6. Статична електрика
- •3.2.7. Вибухи і пожежі
- •3.3. Соц³альн³ небезпеки
- •3.3.1. Загальні відомості
- •3.3.2. Наркотики й наркоман³я
- •3.3.3. Н³котин ³ нікотиноманія
- •3.3.4. Алкоголь ³ алкогол³зм
- •Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій
- •4.1. Загальні поняття і визначення, класифікація
- •4.2. Вогнище хімічного ураження (вху)
- •4.3. Вогнище (зона) радіоактивного забруднення
- •4.4. Вогнища ураження природного характеру
- •4.5. Надзвичайні ситуації на транспорті
- •4.5.1. Залізничний транспорт
- •4.5.2.Міський транспорт
- •4.5.3. Авіаційний транспорт
- •4.6. Засоби захисту в надзвичайних ситуаціях
- •Р о з д і л 5. Правова основа організації безпеки життєдіяльності
- •5.2. Основа національної безпеки України
- •5.3. Законодавство України про охорону здоров'я
- •5.4. Надзвичайний стан
- •5.5. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •5.6. Правові засади цивільного захисту
- •5.7. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •5.8. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •5.9. Захист населення від інфекційних хвороб
- •Права та обов'язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
- •Санітарна охорона території України
- •5.10. Використання ядерної енергії та радіаційна безпека
- •5.11. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання
- •5.12. Поводження з радіоактивними відходами
- •1.13. Пестициди і агрохімікати
- •5.14. Перевезення небезпечних вантажів
- •5.15. Охорона праці
- •5.16. Охорона навколишнього природного середовища
- •5.17. Попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення
- •5.18. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •За професійним ризиком виробництва
- •5.20. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України
- •Р о з д і л 6. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •6.3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях за кордоном
- •6.4. Експертиза, екологічний контроль, спостереження і моніторинг довкілля людини
- •6.5. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні
- •6.6. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.7. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.8. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання
- •6.9. Організація роботи з профілактики невиробничого травматизму
- •6.10. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.10.1. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •6.10.2. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •6.10.3. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
- •6.10.4. Державна ком³с³я з питань техногенно-еколог³чно¿ безпеки та надзвичайних ситуац³й
- •6.10.5. Функції м³н³стерств та ³нших центральних орган³в виконавчо¿ влади щодо запоб³гання ³ реагування на надзвичайн³ ситуац³¿ техногенного та природного характеру
- •М³нагропром, Держкомрибгосп
- •Мвс, Головне управл³ння командувача Нац³ональною гвард³ºю Укра¿ни
- •М³ненерго, м³нпромпол³тики, м³нвуглепром
- •М³неконом³ки, м³нф³н, мзеЗторг, Держкомрезерв, Укрстрахнагляд
- •Державний комітет інформаційної політики
- •Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності, Міносвіти
- •М³ноборони
- •М³нкультури
- •Моз, Комітет медичної та мікробіологічної промисловості
- •̳íåêîресурсів
- •Держатомрегулювання
- •М³нтранс
- •Держбуд
- •Комітет водного господарства
- •Геолком
- •Гідрометком
- •Держкомзв'язку
- •Держкомл³сгосп
- •Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації
- •Сбу, Адміністрація Держприкордонслужби
- •Äåðæгірпромнагляд
- •Держжитлокомунгосп
- •6.11. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •6.12. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
- •6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •6.14. Екологічна безпека та державний контроль у галузі охорони довкілля
- •6.15. Встановлення рівнів шкідливого впливу і лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •6.16. Розробка і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •Питання для самоконтролю для 5-6 розділів
- •Додатки
- •1. Основн³ терм³ни з безпеки життєдіяльності та ¿х визначення
- •2. Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять
- •3. Зміст курсу
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Індивідуальні семетрові завдання
- •5. Оцінка якості засвоєння навчальної програми
- •6. Методичні вказівки та вимоги до розроблення робочих навчальних програм
- •7. Умови реалізації навчальної програми
- •8. Зв'язок зі стандартами освіти внз (молодший спеціаліст, бакалавр)
- •9. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •9.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •15 Розробники програми
- •Використана література та Internet-джерела
- •Навчальне видання
6.12. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
Загальні положення.
Загальні засади для створення загальнодержавного реєстру потенційно небезпечних об'єктів техногенного та природного характеру як складової частини Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (НС) техногенного та природного характеру визначає Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів (ПНО).
Паспортизація діючих об'єктів господарської діяльності проводиться для кваліфікованої ідентифікації ПНО згідно з цим Положенням.
Паспортизації підлягають діючі об'єкти господарської діяльності, на яких є реальна загроза виникнення НС (аварії) техногенного або природного характеру незалежно від форми власності на ПНО.
Вимоги Положення не поширюються на транспортні засоби, які перевозять небезпечні речовини рухомим складом залізничного транспорту, суднами, плавзасобами морського та річкового транспорту, літаками, іншими повітряними транспортними засобами та автомобільним транспортом.
У цьому Положенні наведені основні методи ідентифікації ПНО, терміни, порядок і умови проведення паспортизації ПНО, визначення основних понять. Його вимоги повинні використовуватися фахівцями Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, керівниками та фахівцями об'єктів, які підлягають паспортизації.
Ідентифікація потенційно небезпечних об'єктів
У с т а н о в л е н н я тотожності ПНО для кожного окремого об'єкта полягає у визначенні всієї сукупності якісних та кількісних параметрів об'єкта, які впливають (можуть впливати) на його потенційну небезпеку.
Об'єкт ідентифікується ПНО за наявності у його діяльності хоча б одного чинника небезпеки.
Оцінка потенційної небезпеки об'єкта проводиться з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх чинників небезпеки, які впливають (можуть вплинути) на його виробничу діяльність і на підставі:
визначення кількісних чинників небезпеки, які врегульовано відповідними чинними нормативно-правовими та нормативно-технічними актами;
інформаційних даних, які наводяться у паспорті ПНО фахівцями окремих об'єктів (підприємств).
Ідентифікація ПНО враховує:
вид (природу) небезпеки (радіаційна, хімічна, біологічна, бактеріологічна, вибухопожежна тощо);
інтенсивність джерел небезпеки та час їх негативного впливу (постійне випромінювання, залпові викиди, систематичне накопичення небезпечного ефекту на поверхні грунту тощо);
характер та ступінь негативного впливу на реципієнти;
сферу забруднення (атмосфера, гідросфера, літосфера);
технічний стан будов, споруд, технологічного обладнання та інженерних комунікацій, ступінь їх зношеності;
загальний стан техніки безпеки.
Оцінка потенційної небезпеки об'єктів, виробнича діяльність яких характеризується постійними викидами небезпечних речовин, проводиться з урахуванням можливого забруднення довкілля шкідливими викидами, які перевищують установлені нормативи та визначаються згідно з вимогами діючих нормативно-технічних норм.
При визначенні чинників небезпеки з кожного окремого джерела небезпеки необхідно враховувати їх можливий негативний взаємовплив при утворенні сумішей, сполук тощо.
Для ідентифікації ПНО, діяльність яких пов'язана з вико ристанням небезпечних речовин, необхідно враховувати вимоги діючих нормативно-технічних норм.
Визначення виду небезпеки (радіаційна, хімічна, вибухопожежна, гідродинамічна, біологічна тощо) проводиться залежно від інформаційних даних паспорта ПНО з урахуванням вимог діючих нормативно-технічних норм та інших показників, які наводяться в паспортах ПНО.
Ідентифікація ПНО для промислових підприємств повинна враховувати вимоги діючих нормативно-технічних норм.
Аварійна небезпечність будівель (споруд) об'єкта визначається згідно із Структурою реєстру аварійно небезпечних виробничих будівель і споруд.
Форми паспортів, за якими проводиться паспортизація ПНО, наведені в додатках до Положення.
Паспорт потенційно небезпечного об'єкта наводить комплекс даних, який містить систему загальних показників виробничої діяльності промислового підприємства.
Паспорт потенційно небезпечного об'єкта (вугільна шахта) наводить комплекс даних, який містить систему загальних показників виробничої діяльності вугільної шахти.
Паспорт потенційно небезпечного гідротехнічного об'єкта наводить комплекс даних, який містить систему загальних показників виробничої діяльності гідротехнічного об'єкта, а також характерні параметри гідротехнічної споруди.
Порядок подання паспорта ПНО, обов'язки та відповідальність керівників за подання інформаційних даних
Паспортизація ПНО проводиться один раз на п'ять років.
Зведений перелік ПНО подається Головним управлінням планування та дій у надзвичайних ситуаціях МНС України на підставі переліків ПНО Автономної Республіки Крим та управліннями областей України, затверджених на засіданнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій обласних державних адміністрацій, — Науково-дослідному, проектно-конструкторському та технологічному інституту мікрографії (НДІ мікрографії) Державного департаменту страхового фонду документації.
Розсилання форм паспортів ПНО та оброблення інформаційних даних паспортів здійснює НДІ мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації.
З урахуванням особливостей експлуатації підземних або інших специфічних об'єктів, НДІ мікрографії має право розробляти окремі форми паспортів на такі об'єкти або вносити необхідні зміни до запропонованих у рамках Положення форм паспортів ПНО.
Адміністрація ПНО повинна подати на адресу НДІ мікрографії заповнену форму паспорта в тридцятиденний термін після отримання його форми.
У разі будь-яких змін у технічному стані або у виробничій діяльності ПНО, які призведуть до зменшення або збільшення його потенційної небезпеки і вплинуть на показники паспорта ПНО, адміністрація ПНО зобов'язана повідомити про це НДІ мікрографії у письмовій формі, а також унести зміни до паспорта ПНО в десятиденний термін.
Інформаційні дані паспорта ПНО, а також їх зміни формуються фахівцями об'єктів (підприємств) в обсязі, передбаченому формою паспорта, та затверджуються його керівником.
Територіальні органи управління з питань НС та ЦЗН згідно з чинним законодавством мають право перевіряти обсяг, достовірність та своєчасність інформації, поданої в паспорті ПНО.
Керівник ПНО згідно із чинним законодавством несе особисту відповідальність за несвоєчасність подання паспорта ПНО ізмін до нього, неповний обсяг інформації та подання недостовірної інформації.
