- •Безпека
- •Передмова
- •Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1.1. Основні поняття та визначення
- •1.2. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •1.3. Концепція прийнятого (допустимого) ризику
- •1.4. Системний аналіз у безпеці життєдіяльності
- •1.5. Принципи, методи та засоби забезпечення безпеки життєдіяльності людини
- •1.6. Класифікація основних форм діяльності людини
- •1.7. Фактори, які впливають на працездатність людини
- •1.8. Фізіологічна дія метеорологічних умов на організм людини
- •1.9. Біологічні ритми людини
- •1.10. Безпека людини в системі «людина – життєве середовище»
- •1.10.1. Загальні положення
- •1.10.2. Характеристика аналізаторів людини
- •1.10.3. Сумісність елементів системи «людина-життєве середовище»
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійного опрацювання
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Теми для рефератів, доповідей та контрольних робіт
- •Людина як елемент системи «людина-життєве середовища
- •2.1. Основні складові навколишнього середовища та біосфера
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2. Атмосфера
- •2.1.3. Гідросфера
- •2.1.4. Біосфера
- •2.1.5. Літосфера
- •2.2. Раціональні умови і методи підвищення життєдіяльності людини
- •2.2.1. Раціональне харчування
- •2.2.2. Використання лікарських засобів
- •2.2.3. Лікувально-відновні заходи
- •2.2.4. Загартування
- •2.2.5. Особливості праці і відпочинку жінок, підлітків і людей літнього віку
- •2.2.6. Психологічні методи відновлення працездатності
- •2.3. Види, джерела та наслідки забруднення навколишнього середовища
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.2. Причини розвитку техногенно-еколог³чно¿ кризи в Укра¿н³
- •2.3.3. Основні заходи щодо захисту середовища життєдіяльності людини
- •Питання для самоконтролю
- •3.1.2. Літосферні небезпеки
- •3.1.3. Гідросферні небезпеки
- •3.1.4. Атмосферні небезпеки
- •3.1.5. Космічні небезпеки
- •3.1.6. Біологічні небезпеки
- •3.1.6.1. Загальні відомості
- •3.1.6.2. Мікроорганізми
- •3.1.6.3. Тваринний та рослинний світ
- •3.2. Техногенні небезпеки
- •3.2.1. Механічні небезбеки
- •3.2.2. Механічні коливаня
- •3.2.3. Електромагнитні поля (емп)
- •3.2.4. Іонізуючі випромінювання
- •3.2.4.1. Основні положення
- •3.2.4.2. Фізика радіоактивності
- •3.2.4.3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.4. Дозиметричні величини та їх одиниці виміру
- •3.2.4.5. Джерела забруднення
- •3.2.4.6. Вимірювання іонізуючих випромінювань
- •3.2.4.7. Нормування радіаційної безпеки
- •3.2.4.8. Захист від випромінювань
- •3.2.5. Електробезпека
- •3.2.6. Статична електрика
- •3.2.7. Вибухи і пожежі
- •3.3. Соц³альн³ небезпеки
- •3.3.1. Загальні відомості
- •3.3.2. Наркотики й наркоман³я
- •3.3.3. Н³котин ³ нікотиноманія
- •3.3.4. Алкоголь ³ алкогол³зм
- •Безпека життєдіяльності в умовах екстремальних і надзвичайних ситуацій
- •4.1. Загальні поняття і визначення, класифікація
- •4.2. Вогнище хімічного ураження (вху)
- •4.3. Вогнище (зона) радіоактивного забруднення
- •4.4. Вогнища ураження природного характеру
- •4.5. Надзвичайні ситуації на транспорті
- •4.5.1. Залізничний транспорт
- •4.5.2.Міський транспорт
- •4.5.3. Авіаційний транспорт
- •4.6. Засоби захисту в надзвичайних ситуаціях
- •Р о з д і л 5. Правова основа організації безпеки життєдіяльності
- •5.2. Основа національної безпеки України
- •5.3. Законодавство України про охорону здоров'я
- •5.4. Надзвичайний стан
- •5.5. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •5.6. Правові засади цивільного захисту
- •5.7. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
- •5.8. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •5.9. Захист населення від інфекційних хвороб
- •Права та обов'язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
- •Санітарна охорона території України
- •5.10. Використання ядерної енергії та радіаційна безпека
- •5.11. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання
- •5.12. Поводження з радіоактивними відходами
- •1.13. Пестициди і агрохімікати
- •5.14. Перевезення небезпечних вантажів
- •5.15. Охорона праці
- •5.16. Охорона навколишнього природного середовища
- •5.17. Попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення
- •5.18. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •За професійним ризиком виробництва
- •5.20. Страхові виплати у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України
- •Р о з д і л 6. Управління безпекою життєдіяльності
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Управління безпекою життєдіяльності в Україні
- •6.3. Захист населення в надзвичайних ситуаціях за кордоном
- •6.4. Експертиза, екологічний контроль, спостереження і моніторинг довкілля людини
- •6.5. Єдина державна система запобігання надзвичайних ситуацій в Україні
- •6.6. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.7. Функціональна підсистема єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
- •6.8. Перевірка й оцінка стану техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів господарювання
- •6.9. Організація роботи з профілактики невиробничого травматизму
- •6.10. Державні органи по управлінню та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.10.1. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення
- •6.10.2. Міністерство надзвичайних ситуацій України
- •6.10.3. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України
- •6.10.4. Державна ком³с³я з питань техногенно-еколог³чно¿ безпеки та надзвичайних ситуац³й
- •6.10.5. Функції м³н³стерств та ³нших центральних орган³в виконавчо¿ влади щодо запоб³гання ³ реагування на надзвичайн³ ситуац³¿ техногенного та природного характеру
- •М³нагропром, Держкомрибгосп
- •Мвс, Головне управл³ння командувача Нац³ональною гвард³ºю Укра¿ни
- •М³ненерго, м³нпромпол³тики, м³нвуглепром
- •М³неконом³ки, м³нф³н, мзеЗторг, Держкомрезерв, Укрстрахнагляд
- •Державний комітет інформаційної політики
- •Державний комітет з питань науки та інтелектуальної власності, Міносвіти
- •М³ноборони
- •М³нкультури
- •Моз, Комітет медичної та мікробіологічної промисловості
- •̳íåêîресурсів
- •Держатомрегулювання
- •М³нтранс
- •Держбуд
- •Комітет водного господарства
- •Геолком
- •Гідрометком
- •Держкомзв'язку
- •Держкомл³сгосп
- •Комітет з питань стандартизації, метрології та сертифікації
- •Сбу, Адміністрація Держприкордонслужби
- •Äåðæгірпромнагляд
- •Держжитлокомунгосп
- •6.11. Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями
- •6.12. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів
- •6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
- •6.14. Екологічна безпека та державний контроль у галузі охорони довкілля
- •6.15. Встановлення рівнів шкідливого впливу і лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- •6.16. Розробка і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •Питання для самоконтролю для 5-6 розділів
- •Додатки
- •1. Основн³ терм³ни з безпеки життєдіяльності та ¿х визначення
- •2. Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять
- •3. Зміст курсу
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їх види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •4. Індивідуальні семетрові завдання
- •5. Оцінка якості засвоєння навчальної програми
- •6. Методичні вказівки та вимоги до розроблення робочих навчальних програм
- •7. Умови реалізації навчальної програми
- •8. Зв'язок зі стандартами освіти внз (молодший спеціаліст, бакалавр)
- •9. Навчально-методичне забезпечення дисципліни
- •9.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
- •9.2. Основна література
- •9.3. Додаткова література
- •9.4. Internet-джерела
- •15 Розробники програми
- •Використана література та Internet-джерела
- •Навчальне видання
6.13. Національна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Метою цієї Національної програми є реалізація заходів загальнодержавного значення щодо створення належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності шляхом виконання конкретних завдань з організаційного, матеріально-технічного, наукового та нормативно- правового забезпечення їх діяльності у сфері охорони праці, подальшого вдосконалення системи державного управління та нагляду за охороною праці.
Реалізація права працівників на належні, безпечні і здорові умови праці не забезпечується повною мірою. Відсутність відповідних нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємствах, випадковий добір кадрів, стійка тенденція до зменшення коштів для забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці – це основні причини, які не дають змоги істотно знизити рівень виробничого травматизму і професійної захворюваності.
Так, у 1999 році в цілому по Україні було травмовано на виробництві 39844 особи, з них 1388 – із смертельним наслідком, у 2000 році травмовано 34556 осіб, з них 1325 – із смертельним наслідком. Рівень професійної захворюваності залишається досить високим, при цьому переважають захворювання пилової та хімічної етіології, опорно-рухового апарату, віброшумова патологія.
Найбільшу кількість постраждалих зареєстровано на підприємствах вугільної, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловості, а також у будівництві та сільському господарстві.
Найбільш негативно позначаються на стані охорони праці:
незадовільні умови праці на виробництві;
недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;
недостатній рівень підготовки працюючих та фахівців з питань охорони праці;
відсутність впровадження в необхідному обсязі науково-технічних розробок у сфері охорони праці;
недостатня організація роботи з інформаційного забезпечення охорони праці.
Національна програма передбачає комплексне розв'язання проблем охорони праці, забезпечення пріоритету здоров'я працівників, їх соціального захисту, створення належних, безпечних і здорових умов праці на виробництві.
Концептуальні положення щодо поліпшення стану охорони праці грунтуються на аналізі сучасних тенденцій науково-технічного прогресу, проблем охорони праці, а також змін у системі державного управління і полягають у:
створенні дієвих механізмів захисту прав працюючих, визначених законодавством про охорону праці;
створенні належних, безпечних і здорових умов праці;
розробленні механізму формування пріоритетних напрямів науки і техніки з питань охорони праці і вибору конкретних стратегічних напрямів;
концентруванні ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки в сфері охорони праці;
забезпеченні конкурентоспроможності науково-технічних розробок та їх відповідності світовому рівню;
максимальному використанні досягнень вітчизняної та світової науки, результатів міжнародного науково-технічного спів робітництва щодо питань поліпшення охорони праці та її нормативно-правової, наукової і матеріально-технічної бази.
Основними завданнями Національної програми є:
усунення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;
створення засобів діагностики устаткування та запобігання аваріям на об'єктах підвищеної небезпеки, засобів та систем колективного захисту працівників;
здійснення заходів із захисту людей від ураження ефектричним струмом, шумових, вібраційних та інших навантажень;
удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці;
розв'язання проблем медицини праці;
інформаційне забезпечення органів державної влади та населення з питань охорони праці.
Виконання визначених завдань сприятиме поліпшенню стану охорони праці, а також зменшенню кількості аварій, нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Передбачені програмою заходи спрямовано на поступове приведення національного законодавства у відповідність з актами законодавства ЄС.
