8. Правосуддя, його основні ознаки, Вимоги до осіб при призначенні на посаду суддів судів загальної юрисдикції, їх основні обов'язки

Правосуддя - це державна діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду й вирішення у судових засіданнях у особливій, установленій законом процесуальній формі, цивільних, кримінальних, господарських і адміністративних справ. Судочинство здійснюють Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції

 До основних ознак правосуддя слід віднести:  1) здійснення правосуддя спеціальними державними - органами судами (суддями), які у своїй діяльності є незалежними і підкоряються тільки законові;  2) розгляд будь-яких справ у судах із дотриманням особливого порядку, регламентованого процесуальним законом, - порядку судочинства;  3) загальнообов'язковість будь-яких судових рішень у справах, що проголошуються ім'ям України і мають силу закону. 

При зайнятті посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, вимагається, щоб на день обрання (призначення) вік був не молодше 25 років, а стаж роботи за юридичною спеціальністю – не менше 3 років. Для обрання на посади суддів Верховного Суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, вимагається вік не молодше 30 років на день обрання та стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше п’яти років, у тому числі не менше трьох років на посаді судді. При обранні на посаду судді Верховного Суду України вимагається досягнення віку не молодше 35 років на день обрання та стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше десяти років, у тому числі не менше п’яти років на посаді судді. Суддею не може бути особа, обмежена у дієздатності чи визнана недієздатною за рішенням суду. Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого суду є складання кваліфікаційного іспиту. Разом з тим, ця умова не поширюється на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує 11 років.

Обов’язки суддів

– при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції і законів

України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ із дотриманням установлених законом строків;

– утримуватися від політичної, підприємницької та іншої оплачуваної

діяльності, крім наукової, викладацької і творчої, дотримуватися вимог службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

– не розголошувати відомості, як становлять державну, військову, службову, комерційну або банківську таємницю, таємницю дорадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та іншу інформацію, про яку вони довідалися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення якої було прийняте рішення про закрите судове засідання;

– не допускати вчинків і будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності

9. Предмет та система курсу «Судові та правоохоронні органи України» та його зв'язок з іншими галузями права

Навчальний курс “Судові та правоохоронні органи України” визначає завдання, принципи організації та діяльності правоохоронних органів, їх повноваження та побудову. Правоохоронні органи виконують особливі функції для всебічного зміцнення законності та правопорядку, запобігання злочинів та інших правопорушень і тим самим сприяють охороні суспільного ладу, його політичної та економічної системи, власності, прав і свобод громадян. Предмет будь-якої навчальної дисципліни перш за все визначається колом тих питань і проблем, які вивчаються в її рамках. До цих питань і проблем відносяться: характеристика правоохоронної діяльності, відомості про органи, що здійснюють правоохоронну діяльність, їх структуру і пов¬новаження, а також статус посадових осіб, що працюють в цих органах. Таким чином, предметом дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” є положення про основи організації, систему, завдання, повнова¬ження і принципи діяльності судових та правоохоронних органів, а також статус посадових осіб, що працюють у цих органах.

Систему курсу “Судові та правоохоронні органи” складають такі розділи: 1. “Загальні положення”, де вивчаються питання предмета, методів, і системи цієї навчальної дисципліни, основних понять, якими оперує дана дисципліна, законодавство про судові та правоохоронні органи. 2. “Судова влада. Суд і правосуддя. Судоустрій України”, де розглядаються положення про місце, роль і зміст судової влади в Україні, правосуддя, судоустрою та статусу суддів. 3. Питання організації діяльності та правового статусу інших правоохоронних органів( зокрема прокуратури, органів МВС, СБУ, ДПА, органів з питань виконання покарань, військової служби правопорядку у ЗСУ та ін.) 4. Правовий та соціальний захист працівників судових та правоохоронних органів. 5. Складають норми, що регулюють окремі напрями правоохоронної діяльності. 6. Висвітлюються питання організації та функціонування окремих державних і недержавних органів, зокрема, Вищої ради юстиції, Міністерства юстиції України, органів державної виконавчої служби, а також адвокатури та нотаріату та деяких інших органів.

Дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” перебуває у певному взаємозв’язку з рядом юридичних дисциплін. Перш за все, найтісніше вона пов’язана з “Кримінальним процесом”. Цей зв’язок полягає в тому, що норми кримінально-процесуального закону визначають порядок попереднього розслідування – дізнання і попереднього слідства в кримінальних справах, порядок судового розгляду справи, права і обов’язки його учасників, а предметом вивчення дисципліни “Судові та правоохоронні органи України” є правові основи організації, принципи і напрямки діяльності цих органів – органів дізнання, попереднього слідства, суду.  “Судові та правоохоронні органи України” пов’язані з “Цивільним процесом”, оскільки його предметом є діяльність суду в процесі розгляду і вирішення цивільних справ. Зв’язок “Судових та правоохоронних органів” з “Конституційним правом України” полягає в тому, що воно дає загальну картину ролі і місця правоохоронних органів в системі всіх органів держави, визначає принципи організації і діяльності органів суду. “Судові та правоохоронні органи України” пов’язані також з адміністративним правом України, яке вивчає принципи організації та функціонування органів державного управління, зокрема Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ. Дисципліна “Судові та правоохоронні органи України” перебуває у взаємозв’язку з “Теорією держави і права”, “Історією держави і права України”, а також з такими юридичними дисциплінами як “Адвокатура України”, “Нотаріат України”, “Прокурорський нагляд”, предметом яких є зміст діяльності відповідних правоохоронних органів.