- •57. Визнання правочину недійсним та правові наслідки (реституція та її види). Види недійсних правочинів.
- •58. Представництво: поняття та види.
- •59. Доручення як одна з підстав представництва.
- •60. Поняття зобов’язального права України.
- •61. Способи забезпечення виконання зобов’язань: неустойка, застава, порука, завдаток, гарантія, притримання.
- •63. Цивільно-правова відповідальність, її підстави.
- •1) Договірною, яка має місце у разі порушення контрагентом умов договору. Залежно від кількості осіб приймаючих участь у виконанні зобов'язання, ця відповідальність може бути:
- •2) Позадоговірною, яка має місце у випадках заподіяння майнової чи моральної шкоди при відсутності договору між особою що заподіює шкоду, і потерпілим.
- •64. Загальне поняття сімейного права України.
- •65. Поняття сім`ї та регулювання сімейних відносин.
- •66. Поняття шлюбу і порядку його укладання.
- •67. Права та обов’язки подружжя.
- •68. Шлюбний договір.
- •70. Позбавлення батьківських прав та влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •71. Припинення шлюбу.
- •72. Поняття трудового права, його предмету та методу.
- •75. Трудовий договір.
- •1) Обов'язкові (необхідні), без домовленості про які, трудовий договір вважається недійсним:
- •77. Поняття та загальні підстави припинення трудового договору.
- •78. Припинення трудового договору.
- •3. У разі відмови або ухилення від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони.
- •4. В інших випадках, передбачених законодавством.
- •80. Час відпочинку, порядок і умови надання щорічних відпусток.
- •82. Заохочення як засіб забезпечення трудової дисципліни.
- •83. Дисциплінарна відповідальність та стягнення.
- •3. Коло осіб, які можуть застосовувати дисциплінарні стягнення.
65. Поняття сім`ї та регулювання сімейних відносин.
Сім"я є первинною й основною ланкою побудови будь-якого суспільства. Вона є відправним пунктом у формуванні дитини як особистості та активного члена суспільства, громадянина держави. Ст. З Сімейного кодексу України дає визначення сім'ї, як первинного та основного осередку суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім7я створюється на підставі:
- укладеного шлюбу;
- кровного споріднення;
- усиновлення;
- на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Подружжя вважається сім'єю й тоді, коли дружина, та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа.
Право на створення сім'ї має:
1) особа, яка досягла шлюбного віку (жінки з досягнення 17-ти річного віку, чоловіки -18 річного віку);
2) особа, яка не досягла шлюбного віку, але досягла 14-ти річного віку - за рішенням суду, якщо це відповідає її інтересам;
3) особа, яка народила дитину, незалежно від віку.
Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.
Сімейні відносини регулюються нормами сімейного, цивільного права, та можуть бути врегульованими за домовленістю (договором) між їх учасниками в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору їх інтересів та інтересів суспільства.
Таке регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання в сімейне життя. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками. Жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки в сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення ЇЇ прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам сімейного законодавства та моральним засадам суспільства. Такий договір має бути укладений у письмовій формі, і є обов'язковим до виконання.
Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї, для материнства і батьківства, матеріально і морально заохочує і підтримує його, забезпечує охорону прав матері та батька, пріоритет сімейного виховання дитини. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених законодавством України.