Тема 4. Інфраструктура та послуги санаторно-курортного обслуговування.

Питання самостійного опрацювання.

1. Стандартизація та загальна характеристика програм відновного санаторно-курортного лікування.

Впровадження стандартів у санаторно-курортне лікування дозволило підвищити якість надання медичної допомоги на санаторно-курортному етапі.

засновані на максимально можливій та клінічно допустимій, ретельно узгодженій із перебігом, стадійністю та активністю основної патології із обов’язковим урахуванням суміжних змін (ступеню ураженої функції, функціональної спроможності) задля гарантованого запобігання ускладнень з боку супутньої патології.

Програми

Нормативно-законодавча база

1. Науково-методичні розробки, узагальнені та викладені у вигляді висновків-рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 56 від 06.02.2008 «Про затвердження клінічних протоколів санаторно-курортного лікування в санаторно–курортних закладах (крім туберкульозного профілю) для дорослого населення».

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 242 від 12.05.2008 «Про затвердження стандартів санаторно-курортного лікування дітей з соматичною патологією».

.

Рис. 9. Поняття та складові клінічного протоколу.

Реабілітаційні програми за термінами (тривалістю) поділяються на регламентовані (із затвердженими термінами початку та закінчення) та індивідуальні (приватні, орієнтовані на індивідуальну сприйнятливість, адекватність реагування). (рис.10)

Рис. 10. Поділ реабілітаційних програм за тривалістю.

Виділяють: цільові (орієнтовані на конкретний клінічно функціональний результат); загально орієнтовані (стосовно стану пацієнта взагалі поза профілем основної патології).(рис.11)

Рис. 11. Види реабілітаційних програм.

Щодо інтенсивності відновлювальних та медичних реабілітаційних програм прийнято розрізняти комплекси: щадної інтенсивності; звичайної інтенсивності; інтенсифіковані (відповідно до максимальної відновлювальної спроможності та відповіді зацікавлених систем організму).(рис.12)

Рис.12. Види комплексів за інтенсивністю відновлювальних та медичних реабілітаційних програм.

Питання для самоконтролю.

1. Доведіть необхідність стандартизації програм санаторно-курортного лікування.

2. Що являє собою клінічний протокол ?

3. Визначте складові клінічного протоколу.

4. Розкрийте значення клінічного протоколу.

5. Дайте характеристику загальним компонентам будь-якого реабілітаційного комплексу.

6. Як поділяються реабілітаційні програми ( за тривалістю)?

7. Які види реабілітаційних програм Ви знаєте ?

8. Як поділяються реабілітаційні комплекси ( за інтенсивністю відновлювальних та медичних реабілітаційних програм) ?

1. Про курорти : Закон України від 5 жовтня 2000 р.

2. Концепція розвитку санаторно-курортної галузі на 2005-2015 роки: Розпорядження Кабінет Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 231-р.

3. Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 805.

4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385.

5. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

6. Постанова правління Фонду соціального страхування від 25.02.2009 № 12 «Про затвердження порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

7. «Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування», затверджене постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.10.2007 р. № 49.

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187.

9. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 р. № 800.

10. Ветитнев А.М. Курортное дело / А.М. Ветитнев, Л.Б. Журавлева. – Сочи, 2006. – С. 11 – 15.

11. Ветитнев А.М. Концептуальные подходы к потребительской оценке качества санаторно- курортных услуг. Курортное дело. / А.М. Ветитнев, Е.В. Селищева, Е.А. Волынец. ― 2007. №2. ― С. 25―29.

12. Козлова М.В. Инновационные стратегии в системе управления качеством и конкурентоспособностью санаторно-курортных и гостинничных организаций. Проблемы современной економики./ М.В. Козлова. ― 2007. ― №1(21). ― С. 70 ― 77.

13. Курорти України : Минуле і сучасне. Санаторно-курортні заклади ДП ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». – К.: ТАМЕД, 2002. – 304 с.

14. Основи курортології: посібник для студентів та лікарів / за ред. М.В. Лободи, Е.О. Колесника. – К.: Видавництво ФОП Купріянова О.О., 2003. – 512

15. Санаторій. Маркетинг. Медична діяльність / за ред. І. Рачко, Л.І. Фісенко. – К.: Видавництво ФОП Купріянова О.О., 2008. – 496 с.

16. Ткаченко Т.І. Сталий розвиток туризму: теорія, методологія, реалії бізнесу : моногр. / Т.І. Ткаченко - 2-га ред., доп. та випр. – К.: КНТЕУ, 2009. – 436 с.

17. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії : навч. посіб. / Н.В. Чорненька. ― К. : Атака, 2006. ― 264 с.