- •Міністерство охорони здоров`я україни одеський національний медичний університет затверджую
- •Робоча програма з фтизіатрії
- •Пояснювальна записка.
- •2.Мета вивчення навчальної дисципліни
- •3. Зміст програми
- •Тема 5. Характеристика протитуберкульозних препаратів і їх побічні дії.
- •Тема 6. Діагностика та надання екстреної допомоги при невідкладних станах у хворих на туберкульоз. Підготовка до „Крок – 2”.
- •Орієнтовна структура залікового кредиту – модулю 1: Фтизіатрія
- •4. Тематичний план практичних занять з дисципліни
- •5.Тематичний план самостійної роботи студентів
- •6. План практичної підготовки Модуль і. Фтизіатрія.
- •7. Питання для підготовки до кроку-2 „туберкульоз” (Теоретичні знання, необхідні для написання тестових завдань)
- •8. Форми контролю
- •Оцінювання самостійної роботи
- •9.Перелік навчально-методичної літератури
2.Мета вивчення навчальної дисципліни
Мета заключного етапу вивчення фтизіатрії у вищих медичних навчальних закладах ІV рівня акредитації - поглиблення теоретичних знань, удосконалення і засвоєння практичних навичок, набуття професійного рівня готовності майбутніх лікарів до роботи з хворими на туберкульоз; забезпечення протитуберкульозних закладів і установ загальної медичної мережі висококваліфікованими фахівцями, які спроможні здійснювати виявлення туберкульозу і, проведення диференціальної діагностики цих захворювань, лікування хворих на туберкульоз в амбулаторних умовах, спостереження за групами підвищеного ризику захворювання на туберкульоз, профілактичні заходи.
В результаті вивчення фтизіатрії:
Студент повинен знати:
• соціальні і епідемічні передумови ліквідації туберкульозу, як поширеного захворювання;
• основні епідеміологічні показники захворювання на туберкульоз;
• завдання лікаря загального профілю в системі боротьби з туберкульозом;
• категорії населення із підвищеним ризиком захворювання на туберкульоз;
• організацію виявлення туберкульозу серед населення (шляхи і методи виявлення хворих на туберкульоз);
• симптомокомплекси, що вимагають обов’язкового обстеження на туберкульоз;
• варіанти тактичних дій для установ загальної мережі у виявленні туберкульозу;
• обов’язкові та додаткові методи обстеження хворих на туберкульоз;
• загальні підходи до лікування хворих на туберкульоз;
• стандартні режими лікування хворих на туберкульоз;
• критерії вилікування хворих на туберкульоз;
• невідкладні лікувальні заходи, які використовуються при загрозливих станах в клініці туберкульозу: легеневій кровотечі, спонтанному пневмотораксі;
• загальні підходи до профілактики туберкульозу;
• класифікацію осередків туберкульозної інфекції;
• комплекс профілактичних заходів у вогнищах туберкульозної інфекції.
Студент повинен вміти:
• визначити фактори ризику виникнення туберкульозу;
• пояснювати значення бактеріоскопічних і бактеріологічних методів дослідження харкотиння;
• планувати схему обстеження хворого на туберкульоз, аналізувати отримані дані та визначати режими лікування хворих із різними клінічними формами туберкульозу;
• визначити клінічні форми туберкульозу і сформулювати клінічний діагноз відповідно до класифікації;
• пояснювати основні принципи лікування хворих на туберкульоз і визначити критерії їх вилікування;
• використовувати принципи диспансеризації осіб з групи ризику захворювання на туберкульоз та принципи профілактики туберкульозу;
• демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці фтизіатрії;
• діагностувати та надавати екстрену допомогу при невідкладних станах у хворих на туберкульоз;
• класифікувати осередки туберкульозної інфекції та використовувати в них принципи проведення протитуберкульозних заходів.
Студент повинен оволодіти навичками:
• спілкування з хворими на туберкульоз з дотриманням принципів медичної етики та деонтології;
• обстеження хворого на туберкульоз органів дихання;
• оцінка проби Манту з 2 ТО ППД-Л;
• діагностика у хворих туберкульозу органів дихання;
• визначення критеріїв ефективності лікування хворих на туберкульоз;
• діагностика кровохаркання, легеневої кровотечі, спонтанного пневмотораксу;
• надання невідкладної допомоги при легеневій кровотечі, спонтанному пневмотораксі;
• призначення вторинної профілактики
