2. Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу

Економічний аналіз, як і будь-яка інша наука, має свій об'єкт, предмет і користувачів. Взагалі під об'єктом розуміють предмети і явища, які розглядаються, вивчаються з урахуванням територіального аспекту, певного місця діяльності.

Об'єктом економічного аналізу виступає господарська діяльність країни, регіону, району, міста, села чи окремого підприємства, структурного підрозділу, підприємця. Об'єкт аналізу визначається виходячи з поставлених мети та завдань аналізу.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта і вужчий за нього. Предмет – це те, на що спрямований аналіз. Виходячи з цього, предметом економічного аналізу є результати діяльності та причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів, що виникають у процесі господарської діяльності, які є головними, визначальними для вивчення і досягнення поставленої конкретної мети аналізу.

Суб’єктами аналізу господарської діяльності є користувачі його результатів (на внутрішньому рівні – керівники підрозділів, менеджери, керівник підприємства; на зовнішньому – банки, акціонери, інвестори, кредитори, фінансові органи тощо).

Розрізняють користувачів:

• внутрішніх – керівники підприємства, менеджери, керівники підрозділів, учасники правління або власники підприємства;

• зовнішні – 1) з прямим фінансово-економічним інтересом (діючі інвестори, потенційні інвестори, банки, які надали кредит, потенційні кредитори); 2) з нерямим фінансово-економічним інтересом (податкові органи, фінансові органи, урядові структури, профспілки, страхові компанії, замовники і ін.); 3) без фінансово-економічним інтересу (органи статистики, арбітраж, аудиторські фірми).

Виконавцями економічного аналізу є спеціалісти галузей і керівники виробничих підрозділів, які можуть забезпечити найбільшу його ефективність. Очолюють цю роботу керівник підприємства і головний (старший) економіст. Якщо ж підприємство мале, то аналітична робота покладається на бухгалтера.

Наприклад, об'єктом економічного аналізу робочої сили є господарські процеси, пов'язані із забезпеченням і використанням працівників підприємства, а предметом – фактори, що впливають на наявність, якість, рух та ефективність їх трудової діяльності. Аналіз проводиться спеціалістами (економіст із праці, бухгалтер, завідувач кадрами, інженер-технолог, начальник цеху) під керівництвом директора підприємства і головного економіста. У ролі користувачів аналізу можуть бути керівники і спеціалісти як самого підприємства (внутрішні), так і вищестоящої організації, податкових, профспілкових органів, інвестори (зовнішні) тощо.

3. Мета і завдання економічного аналізу

Основною метою економічного аналізу є пошук резервів підвищення ефективності суспільного господарства і розробка заходів щодо їх реалізації. Досягнення цієї мети потребує попереднього розв'язання конкретних завдань. Основними завданнями економічного аналізу є такі:

– оцінка фактичного стану господарювання;

– виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових;

– визначення кількісного та якісного впливів різних факторів на результати господарювання;

– визначення резервів поліпшення наявного стану;

– розробка, обґрунтування шляхів і заходів подальшого використання виявлених резервів та контроль за їх виконанням.

Зупинимося на цих завданнях детальніше.

1. Оцінка фактичного стану господарювання передбачає встановлення рівня та об'єктивну характеристику економічних результатів, досягнутих підприємством, його структурними підрозділами чи окремими працівниками. Основним методом при цьому виступає порівняння, а базою порівняння – планові, нормативні показники, показники минулих років, конкурентів тощо. Саме порівняння фактичних (звітних) відповідних економічних показників з плановими (нормативними) допомагає виявити відхилення між ними у бік збільшення або зменшення та рівень виконання плану (дотримання нормативів). На практиці найчастіше звітні дані зіставляються з плановими.

2. Виявлення факторів, які спричинили відхилення фактичних показників від планових полягає у визначенні чинників, які позитивно чи негативно вплинули на результати господарської діяльності. Наприклад, на фінансові результати підприємства (розмір прибутку, рентабельність) впливає сукупність економічних, організаційних, виробничих, технологічних та інших факторів. Вони можуть або стимулювати, або перешкоджати досягненню поставлених завдань. Зокрема, серед основних із них можна назвати зміну обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг), ціни, собівартості продукції тощо.

3. Визначення кількісного та якісного впливів факторів на результати господарювання досягається шляхом проведення факторного аналізу. Для цього використовуються різні статистико-економічні методи, зокрема індексний, дисперсійний, кореляційно-регресійний, елімінування та інші, що дає змогу розрахувати силу і величину впливу чинників на результативні показники. Така операція вкрай необхідна для виявлення резервів.

4. Визначення резервів підвищення рівня господарювання, поліпшення наявного стану є наступним етапом після факторного аналізу і базується на його даних. Він полягає у встановленні невикористаних господарських можливостей, зокрема втрат робочого часу, матеріальних, фінансових, трудових ресурсів. Основним завданням цього етапу є розрахунок суми понесених втрат підприємства (явних та прихованих) порівняно з плановими даними внаслідок дії несприятливих чинників чи прорахунків.

5. Розробка, обґрунтування найраціональніших шляхів і заходів щодо подальшого використання виявлених резервів з підвищення ефективності господарювання та контроль за їх виконанням. Це завдання логічно випливає з попередніх чотирьох і є завершальним етапом дослідження. Аналітики повинні запропонувати більш досконалу стратегію і тактику подальшого економічного розвитку господарської діяльності, а також комплекс заходів, рекомендацій щодо усунення допущених недоліків, втрат, упущених можливостей тощо. Ці заходи мають ґрунтуватися на сучасних прогресивних технологіях, інноваційних підходах, узагальненому передовому вітчизняному і зарубіжному досвіді. Вони сприятимуть кращому використанню ресурсів, підвищенню ефективності виробництва й реалізації продукції.