1. Індексний метод

Дослівно індекс (index) перекладається з латинської як "показник". Індекс – це відносна величина, за допомогою якої можна порівнювати окремі показники однорідного об'єкта та складні економічні явища, утворені з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню.

Індивідуальний індекс (простий, частковий) – це результат порівняння двох показників, які належать однорідному об'єкту (наприклад, цін якогось товару, обсягів його реалізації, кількості виробленої продукції у звітному і базисному періодах тощо).

В індивідуальних індексах досліджувана ознака береться без урахування зв'язку її з іншими ознаками явища, що вивчається. Наприклад, індивідуальний індекс ціни має вигляд:

а фізичного обсягу:

де:

p₁ – ціна одиниці товару у звітному періоді, грн;

p₀ – ціна одиниці товару у базисному періоді, грн;

q₁ – кількість проданих товарів у звітному періоді, од.;

q0 – кількість проданих товарів у базисному періоді, од.

Зведений індекс (складний, аналітичний, агрегатний) виражає співвідношення складних соціально-економічних явищ, які складаються або з безпосередньо несумірних елементів, або окремих частин цих явищ. У першому випадку ми отримуємо загальний індекс, а в другому – груповий (субіндекс).

Отже, у зведених індексах досліджувана ознака береться не ізольовано, а у зв'язку з іншими ознаками. Зведений, або агрегатний індекс завжди складається із двох компонентів:

1) ознака, яка індексується, тобто динаміка якої вивчається;

2) сумірник, який називається вагою. За допомогою ознак-ваг вимірюється динаміка складного економічного явища, окремі елементи якого несумірні.

Для обчислення загальних індексів необхідно привести їх складові до сумірного вигляду. Наприклад, для оцінки зміни обсягу різнорідної продукції у двох порівнюваних періодах потрібно прийняти однакові ціни, а для оцінки зміни рівня цін на групу товарів слід зіставити однакові обсяги цих товарів.

Специфіка індексного методу полягає у приведенні елементів складного явища до порівнянного вигляду. Ваги беруться однаковими в числівнику і знаменнику індексу. При цьому основою індексного методу, наприклад при визначенні змін у виробництві та обігу товарів, є перехід від натурально-речової форми вираження товарних мас до вартісних (грошових) вимірників. Саме через грошовий вираз вартості окремих товарів усувається їх непорівнянність і досягається єдність.

Прикладом загального індексу є індекс вартості випущеної продукції (базисного і звітного періоду): I_pq =

Для виявлення впливу чинників на результат розраховують агрегатні індекси.

• для обсягу реалізованої продукції:

І_q =

• для цін на продукцію:

І_{p =}

Загальний індекс І пов’язаний з агрегатними як:

І_pq = I_q x I_p

В аналізі фінансово-господарської діяльності за допомогою індексів вирішуються такі завдання:

1) оцінка зміни рівня явища (або відносної зміни показника);

2) виявлення ролі окремих факторів у зміні результативної ознаки;

3) оцінка впливу зміни структури сукупності на динаміку

В аналізі динаміки використовуються базисні індекси (розраховані стосовно базисного періоду) і ланцюгові індекси (розраховані стосовно попереднього періоду).

Слід пам'ятати, що при побудові зведених агрегатних індексів дотримуються таких правил:

– для індексів якісних показників (цін, собівартості, продуктивності праці, урожайності) ваги вибираються на рівні звітного періоду;

– для індексів об'ємних показників (фізичний обсяг реалізації, обсяг виробленої продукції, посівна площа) – ваги вибираються на рівні базисного періоду.