- •Тема 1. Теоретичні основи економічного аналізу План
- •Економічний аналіз як наука
- •Об'єкт, предмет, користувачі та виконавці економічного аналізу
- •Мета і завдання економічного аналізу
- •Функції і значення економічного аналізу в сучасних умовах
- •Тема 2. Принципи та види економічного аналізу
- •2.1. Принципи економічного аналізу.
- •2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація.
- •2.1. . Принципи економічного аналізу
- •2.2. Основні види економічного аналізу та їх класифікація
- •V ознака. Користувачі результатів аналізу:
- •Vі ознака. Ступінь охоплення об'єктів аналізу:
- •Vіі ознака. Зміст програми аналізу:
- •Vііі ознака. Сфера застосування:
- •Тема 3. Організація економічного аналізу на підприємстві
- •Інформаційне забезпечення економічного аналізу на підприємстві.
- •Етапи аналітичної роботи та послідовність здійснення економічного аналізу на підприємстві.
- •Нормативні, планові, фактичні.
- •Загальні і специфічні.
- •Основні і допоміжні.
- •Прямі і обернені.
- •Прості (часткові) і складні (узагальнюючі, комплексні, інтегральні).
- •Загальноекономічні і техніко- та соціально-економічні.
- •2.Етапи аналітичної роботи та послідовність здійснення економічного аналізу на підприємстві
- •Навчальний тренінг Контрольні запитання й завдання
- •Тема 4. Метод, методологія, способи і прийоми економічного аналізу План лекції
- •Сутність методики і методу в економічному аналізі
- •Загальнонаукові способи аналізу
- •Прикладні прийоми та методика економічного аналізу
- •4. Системний підхід в аналізі економічних явищ і процесів
- •Тема 5. Факторний аналіз План
- •Типи факторного аналізу
- •Етапи проведення факторного аналізу
- •2. Класифікація факторів в економічному аналізі
- •Класифікація факторів
- •3. Факторні моделі економічного аналізу
- •Тема 6. Традиційні методи обробки інформації в економічному аналізі План лекції
- •1. Абсолютні, відносні і середні величини
- •2. Метод групування
- •3. Табличний метод
- •4. Побудова рядів динаміки
- •5. Графічний метод
- •6. Балансовий метод
- •7. Метод деталізації
- •8. Метод порівняння
- •9. Методи порівняльної комплексної оцінки
- •Тема 7. Методи детермінованого факторного аналізу План лекції
- •1. Індексний метод.
- •2. Метод ланцюгових підстановок
- •3. Спосіб абсолютних різниць.
- •1. Індексний метод
- •2. Спосіб ланцюгових підстановок
- •Розглянемо приклад
- •3. Спосіб абсолютних різниць
- •Допоміжна розрахункова таблиця
- •3. Спосіб відносних різниць
- •Тема 8. Методи стохастичного факторного аналізу
- •7. 1. Поняття та завдання кореляційно-регресійного аналізу в економіці
- •7.2. Передумови кореляційного аналізу.
- •7.3. Аналіз простої (парної) та множинної кореляції
- •7.4 Множинна кореляція
- •1. Поняття і класифікація резервів
- •2. Принципи виявлення та мобілізації резервів
- •9.3. Методика вимірювання та оцінки резервів
1. Індексний метод
Дослівно індекс (index) перекладається з латинської як "показник". Індекс – це відносна величина, за допомогою якої можна порівнювати окремі показники однорідного об'єкта та складні економічні явища, утворені з різнорідних елементів, що не підлягають безпосередньому підсумовуванню.
Індивідуальний індекс (простий, частковий) – це результат порівняння двох показників, які належать однорідному об'єкту (наприклад, цін якогось товару, обсягів його реалізації, кількості виробленої продукції у звітному і базисному періодах тощо).
В індивідуальних індексах досліджувана ознака береться без урахування зв'язку її з іншими ознаками явища, що вивчається. Наприклад, індивідуальний індекс ціни має вигляд:
а фізичного обсягу:
де:
p1 – ціна одиниці товару у звітному періоді, грн;
p0 – ціна одиниці товару у базисному періоді, грн;
q1 – кількість проданих товарів у звітному періоді, од.;
q0 – кількість проданих товарів у базисному періоді, од.
Зведений індекс (складний, аналітичний, агрегатний) виражає співвідношення складних соціально-економічних явищ, які складаються або з безпосередньо несумірних елементів, або окремих частин цих явищ. У першому випадку ми отримуємо загальний індекс, а в другому – груповий (субіндекс).
Отже, у зведених індексах досліджувана ознака береться не ізольовано, а у зв'язку з іншими ознаками. Зведений, або агрегатний індекс завжди складається із двох компонентів:
1) ознака, яка індексується, тобто динаміка якої вивчається;
2) сумірник, який називається вагою. За допомогою ознак-ваг вимірюється динаміка складного економічного явища, окремі елементи якого несумірні.
Для обчислення загальних індексів необхідно привести їх складові до сумірного вигляду. Наприклад, для оцінки зміни обсягу різнорідної продукції у двох порівнюваних періодах потрібно прийняти однакові ціни, а для оцінки зміни рівня цін на групу товарів слід зіставити однакові обсяги цих товарів.
Специфіка індексного методу полягає у приведенні елементів складного явища до порівнянного вигляду. Ваги беруться однаковими в числівнику і знаменнику індексу. При цьому основою індексного методу, наприклад при визначенні змін у виробництві та обігу товарів, є перехід від натурально-речової форми вираження товарних мас до вартісних (грошових) вимірників. Саме через грошовий вираз вартості окремих товарів усувається їх непорівнянність і досягається єдність.
Прикладом загального індексу є індекс вартості випущеної продукції (базисного і звітного періоду): Ipq =
Для виявлення впливу чинників на результат розраховують агрегатні індекси.
для обсягу реалізованої продукції:
Іq
=
для цін на продукцію:
Іp
=
Загальний індекс І пов’язаний з агрегатними як:
Іpq = Iq x Ip
В аналізі фінансово-господарської діяльності за допомогою індексів вирішуються такі завдання:
1) оцінка зміни рівня явища (або відносної зміни показника);
2) виявлення ролі окремих факторів у зміні результативної ознаки;
3) оцінка впливу зміни структури сукупності на динаміку
В аналізі динаміки використовуються базисні індекси (розраховані стосовно базисного періоду) і ланцюгові індекси (розраховані стосовно попереднього періоду).
Слід пам'ятати, що при побудові зведених агрегатних індексів дотримуються таких правил:
– для індексів якісних показників (цін, собівартості, продуктивності праці, урожайності) ваги вибираються на рівні звітного періоду;
– для індексів об'ємних показників (фізичний обсяг реалізації, обсяг виробленої продукції, посівна площа) – ваги вибираються на рівні базисного періоду.
